Римсько-германський музей

Римсько-германський музей — музейний заклад у місті Кельн археологічного профілю, присвячений римсько-германським історичним, військовим і культурним зв'язкам від доби варварства і імператорського Риму до доби раннього середньовіччя.

Римсько-германський музей (Кельн)
нім. Römisch-Germanisches Museum
50°56′25″ пн. ш. 6°57′32″ сх. д.
Тип	музей археологічний інститутd і Denkmalfachbehörded
Склад	Romano-Germanic Museum - library and photo libraryd
Країна	Німеччина
Розташування	Німеччина Кельн
Адреса	Roncalliplatz 4, 50667 Köln
Засновано	заснований 1946 р.
Відкрито	24 листопада 1961
Відвідувачі	181 009 осіб (2017) 179 467 осіб (2016)
Директор	, 2010 р.
Сайт	roemisch-germanisches-museum.de
Римсько-германський музей (Німеччина)
Римсько-германський музей у Вікісховищі

Передумови

Худ. Жан-Поль Лоренс «Маркон вбиває імператора Тіберія»

Давньоримські політики, зіткнувшись з непримиренним спротивом германських племен, започаткували нову тактику їх підкорення. Вони зробили спробу підкорити племена германців, що мешкали між річками Рейн і Ельба, демонстрацією переваг римської цивілізації. Першими були підкорені племена убіїв, потім — херусків. Далекоглядний імператор Тіберій наказав створити нову, кам'яну столицю в теперішній римський провінції, яка була хитрим імператорським подарунком і демонстрацією могутності римлян. У новій столиці побудували захисні мури і вежі, казарми і терми, створений був і головний кам'яний храм. Раз на рік тут збирали германців, які демонстрували власну відданість Риму. Римляни відібрали у них надії на волю: ті могли повстати, безглуздо загинути чи підкоритися. Малочисельні на той час племена були вимушені підкоритися. Давньоримський історик Патеркул записав: «Тіберій загарбав Германію, не втративши водночас жодного з вояків. Він цілком підкорив її. Відтепер вона була провінцією, примушеною платити податки». Давньоримські політики зробили спробу перетворити германців з ворогів на прихильників. Германців зобов'язали виконувати накази римлян, платити податки, віддавати молодь в римські легіонери. В заручники брали дітей германських ватажків — розповсюджена практика тої доби. Дітей ватажків вивозили до Риму, де виховували у відданості до імперії.

Створення музею

Погруддя Агрипини. Римсько-германський музей.

Надгробок Луция Публіция (реставрація і доповнення втрачених частин).

Історія Кельна як постійного поселення почалася з 38 г. до н. е. з заснування тут Оппідум Убіорум. Фортечний табір заснував полководець Марк Віпсаній Агріппа, куди переселили і дружніх до римлян германців-убіїв. В містечку-фортеці в родині полководця Германіка народилась донька Агрипина. З нею узяв шлюб імператор Клавдій. Так вона стала імператрицею і матір'ю майбутнього імператора Нерона. Імператриця Агрипина умовила чоловіка надати її рідному містечку статус колонії, що зрівняв його з римськими містами і вводив там римське право. 50 року н. е. Оппідум Убіорум отримав цей статус, а його офіційна назва була Colonia Claudia Ara Agrippinensium (латинськая Колонія Клавдія вівтаря Агрипини), скрочено Колонія Агрипини. (В середньовіччя назва скоротилася до маловиразного Кельн). В Кельні вибудували палац намісника (преторіум), храми, театр, власний монетний двір, а по-за фортечними мурами — вілли.

В Німеччини почали накопичуватись археологічні знахідки в XVIII-XIX століттях. Серед перших — мозаіка з зображенням філософів, знайдена 1844 року, фрагменти стінописів, уламки мармурових скульптур і античне скло (Кельн був одним зі скловарних римських центрів. Знахідки стали надбанням Музею Вальрафа-Рихартця. 1946 року археологічні знахідки доби Стародавнього Риму поєднали з відділом доби варварства і раннього середньовіччя і заснували новий Римсько-германський музей.

Споруда музею

• 
  Вигляд з вежі Кельнського собору
• 
  Театралізована хода
• 
• 

Експозиції

План Колонії Агрипини.

Музей розташований в новітній споруді поряд з Кельнським собором. Експозиції невеликі, але демонструють

• мозаїки
• архітектурні уламки
• архітектурні моделі
• надргобки
• давньоримські фрески (фрагменти)
• мармурові скульптури (погруддя, портрети)
• давньоримську побутову кераміку
• давньоримське скло
• ювелірні вироби доби ваврарів і Риму
• вироби і зброю з бронзи тощо.

В експозиції представлені не тільки знахідки в Кельні чи в заміських римських віллах, а і речі з розкопок в Керчі, на Тамані, в Майкопі і на Дунаї.

Архітектурні моделі і рештки

• 
  Північна вежа і брама міста
• 
• 
  Палац римського намісника, дворик
• 
  Палац римського намісника, модель

Керамічні вироби

• 
  Олійна лампа з гладіаторами
• 
  Двобій гладіаторів, олійна лампа
• 
  Олійна лампа з зображенням сексуальної сцени
• 
  Олійні лампи в експозиції

Давньоримське скло

• 
• 
• 
• 

Римські надгробки

• 
• 
• 
• 

Джерела

Геракл і Еріманський кабан.

• Peter Noelke (Hrsg.): Kölner Museumsführer. Köln 1987, S. 90ff., ISBN 3-87909-154-4
• Gerta Wolff: Das Römisch-Germanische Köln — Führer zu Museum und Stadt, J. P. Bachem Verlag Köln, 6. völlig neu überarbeitete Auflage 2004, 312 S. mit 344 sw- u. farb. Abb., ISBN 3-7616-1370-9, 1. Auflage 1981, 2. Aufl. 1984, 3., überarbeitete Aufl. 1989, 4., überarbeitete Aufl. 1993; 5., erweiterte und völlig neu bearbeitete Aufl.
• Gerta Wolff: The Roman-Germanic Cologne. A Guide to the Roman-Germanic Museum and City of Cologne. J. P. Bachem Verlag Köln, 1. Aufl 2002, ISBN 3-7616-1371-7
• Bernhard Irmler: Colonia Claudia Ara Agripinensium. Architektur und Stadtentwicklung. Dissertation TU München 26. April 2005
• Friederike Naumann-Steckner, Beate Schneider und Edeltraud Wickum-Höver:Römisch-Germanisches Museum Köln, Nicolai-Verlag, Berlin 2009, ISBN 978-3-89479-313-5.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Римсько-германський музей

Див. також

• Національний археологічний музей (Неаполь)
• Помпеї
• Геркуланум
• Реставрація (мистецтво)
• Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн