Турку

Ту́рку (фін. Turku, швед. Åbo)  — місто і порт на південному-заході Фінляндії. Адміністративний центр провінції Південно-Західна Фінляндія. Населення на 2010 рік становило 175,3 тис. мешканців. Турку займає 306,4 кв. км, розташовується біля впадання річки Аурайокі в Балтійське море у Замковову фьорді.

Турку Turku Åbo
—  Місто  —
Вид на місто з собору Турку
Прапор Герб
Координати: 60°27′ пн. ш. 22°16′ сх. д.
Країна	Фінляндія
Провінція	Південно-Західна Фінляндія
Площа
- Місто	306,41 км²
Населення (2010)
- Місто	176 401
- Густота	575,7/км²
- Агломерація	303 492
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Поштові коди	20000–20960
Веб-сайт: www.turku.fi
Турку Розташування міста на мапі Фінляндії

Історія міста

Засноване новгородцями як торговельне поселення (первинна назва Торг) у підвласній тоді їм області фінського племені єм хямі.

Абоський замок (Åbohus, Slottet, потім — в'язниця) побудовано 1156 року, за шведського короля Еріка IX, який завоював південну частину Фінляндії, але значним містом Або став не раніше XIII століття. У 1198 році карели з новгородцями захопили та пограбували місто, який тоді був опорним пунктом Швеції в Фінляндії. 1300 року місто обрав своєю резиденцією архієпископ фінляндський; 1318 року його знову захопили новгородці. 1323 року, коли сутички з Новгородом завершились, починається розквіт Або. 1628 року Густав II Адольф запровадив гімназію, яка в 1640-му зусиллями графа Петра Браге була перетворена в університет (Королівську академію Або).

28 серпня 1713 року росіяни, на чолі з царем Петром I та генерал-адміралом графом Апраксіним вступили в місто і утримували його до 1721 року, тобто до кінця війни. Під час шведської війни 1741-43 років росіяни, на чолі с графом Брюсом, зайняли Або 8 вересня 1742 року і заклали тут верф. Після цієї війни, яка закінчилась Абоським миром, шведи володіли Або до 10 березня 1808 року, коли генерал Шепелев зайняв Або, який потім відійшов Росії по Фрідріхсгамському миру, причому він зберіг значення столиці країни до 1819 року, коли фінський сенат був переведений у Гельсінгфорс(Гельсінки), після пожежі 1827 року туди ж було перенесено й університет.

Замок в м. Турку

Після цієї пожежі, яка практично повністю знищила місто, він був відновлений по новому плану, з прямими широкими вулицями, будинки низькі, практично скрізь кам'яні. Передмістя дійшли до Лілль-Хейккіля, Куппіс (цілюще джерело св. Гейнріха, водою якого, за легендою, були похрещені перші фіни, що прийняли християнство), Каріна і Стор-Хейккіля. У XIX ст. — Або губернське місто Фінляндії, кінцевий пункт гілки Тойала-Або фінської залізниці, місце перебування губернатора, лютеранського архієпископа, іноземних консулів, судової палати (Hofratt, з 1623 р.). За даними 1880 р. фіни становили 53,6 %, шведи—41,9 %.

Після 1918 офіційною назвою міста стало Турку, хоча й назва Обу також вживається у шведськомовному середовищі. Знову були відкриті шведськомовний (Академія Обу) та фінськомовний (Академія Турку) університети.

Українська громада

Зараз^[коли?] у Турку живе кількадесят українських родин, які об'єднані у Товариство українців у Фінляндії. Товариство почало свою активну діяльність з 2009 року.

Персоналії

Народились

• Яакко Мянтюярві (* 1963) — фінський композитор та перекладач.
• Лум Реджепі (* 1992) — фінський футболіст.

Посилання

• Турку // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Сайт «Українців Фінляндії»
• Сайт м. Турку