Трактор

польовий транспорт, підходить для городу

Тра́ктор (англ. tractor, лат. traho — тягну) — безрейковий транспортний засіб, що використовується як тягач. Відрізняється низькою швидкістю і великою силою тяги.

Перший трактор

Загальний описРедагувати

Широко застосовується в сільському господарстві для оранки землі та переміщення несамохідних знарядь та машин. Трактор може бути обладнаний навісними та напівнавісними знаряддями.

Перші колісні трактори з паровими двигунами з'явилися в Англії і Франції в 1830 році, вони як правило застосовувалися для транспортування вантажів у військовій справі, з 1850 року парові трактори почали використовуватись в сільському господарстві цих країн, а з 1890 — в сільському господарстві США. Трактор складається з рами (остова трактора), двигуна, трансмісії, ходової частини, механізму керування та робочого і допоміжного обладнання.

 
McCormick-Deering 15-30 (виробництво International Harvester) на полях Української РСР. Ця модель тракторів пізніше випускалась як СХТЗ 15-30. Виробництво в Харкові (ХТЗ) з 1931 року та Сталінграді (СТЗ) з 1930 року. Обидва виробництва розроблені Albert Kahn Inc та збудовані McClintock та Marshall.

Двигун перетворює енергію палива в механічну. Найпоширеніші трактори з дизельним двигуном внутрішнього згоряння (дизелі), що перетворює теплову енергію дизельного палива на енергію механічну, і тим самим приводить в рух колінчастий вал, через який енергія розповсюджується на весь машино-тракторний агрегат. Трансмісія трактора трансформує енергію двигуна (крутний момент, частоту обертання) та передає її до рушіїв (тягових коліс чи зірочок). Основні елементи трансмісії трактора: зчеплення, коробка передач, головна та кінцева передачі, а також механізми повороту. Ходова частина трактора перетворює обертовий рух на поступальний та передає навантаження від трактора на ґрунт і забезпечує його маневреність. Складається з ведучих і напрямних коліс або гусеничного ходу та елементів, що з'єднують їх з остовом трактора. Механізми керування трактора (рульове керування і гальма) забезпечує керування окремими агрегатами і машини в цілому. Для полегшення праці водія сучасні трактори обладнані гідравлічними, пневматичними та механічними підсилювачами. В складі робочого обладнання трактора — причіпні пристрої, навісна система трактора, вали відбору потужності, приводний шків, ходозменшувач для зниження швидкості руху, система блокування диференціала, система освітлення та сигналізації, довантажувачі ведучих коліс, контрольно-вимірювальна апаратура тощо.

Конструкції тракторів постійно удосконалюються в напрямі зниження питомої металоємності, збільшення потужності двигуна та робочої швидкості трактора, підвищення енергооснащеності, поліпшення тягових властивостей трактора. Два основні типи тракторів — колісні і гусеничні. Обидва типи мають переваги і недоліки.

Колісні тракториРедагувати

Колісні трактори можна використовувати на дорогах загального користування, вони можуть розвивати значну швидкість. Проте їх сила зчеплення з ґрунтом обмежена, а отже обмежена і сила тяги. На рихлому ґрунті такі трактори можуть пробуксовувати. Для усунення цього недоліку були створені трактори з приводом на всі колеса, проте такі машини відрізняються великою вагою і при русі по полю вони досить сильно ущільнюють ґрунт. Для зниження тиску на ґрунт ширина шин тракторів останнім часом збільшується. Колісні трактори мають перед гусеничними перевагу в маневреності, швидкості але поступають в силовій тязі.

Гусеничні тракториРедагувати

 
Загальна будова гусеничного трактора Т-150

Гусеничні трактори мають більшу силу тяги в порівнянні з колісними. Основний недолік більшості гусеничних тракторів — неможливість переміщення по асфальтованих дорогах без руйнування покриття, виняток становлять трактори з гумовотросовими гусеницями. Невеликі швидкості руху гусеничних тракторів (30—40 км/год) компенсуються зменшеним тиском на ґрунт внаслідок великої площі контакту з ґрунтом за такої ж маси, що і у колісного трактора. Гусеничні трактори широко застосовуються в сільському господарстві на слабонесучих ґрунтах та в промисловості через свою непримхливість.

Класифікація тракторів за призначеннямРедагувати

За призначенням трактори розділяють на сільськогосподарські та промислові. Сільськогосподарські трактори загального призначення в агрегаті з відповідними машинами (знаряддями) здійснюють оранку, культивацію, посів, прибирання і інші роботи. Найпотужніші сільськогосподарські трактори використовуються при освоєнні цілинних земель для корчування пнів, видалення і заорювання чагарників і інших робіт. Просапні трактори дозволяють механізувати міжрядну обробку — культивацію, спушення, підгортання, обпилювання, прибирання просапних культур (кукурудзи, цукрового буряка, бавовника і ін.). Особливості просапних тракторів — пристосованість до роботи з навісними машинами (знаряддями) і хороша прохідність в міжряддях просапних культур, значний (зазвичай регульований) розмір колії, великий дорожній просвіт, вузькі колеса (гусениці).

Базові моделі промислових тракторів характеризуються більшими, ніж в сільськогосподарських, тяговими зусиллями. Вони виконують землерийні, дорожно-будівельні, трубоукладні, меліоративні і ін. роботи в агрегаті зі всілякими навісними (бульдозерна лопата, снігоочисник, екскаваторний ківш і тому подібне) і причіпними (скрепер, грейдер тощо) машинами (знаряддями). Залежно від умов роботи трактора використовуються різні модифікації базових моделей (наприклад, для сільськогосподарського трактора) — виноградник, болотоходний, садовий; для промислових тракторів. — меліоративний, лісосплавний, трелювальний). Сільськогосподарські трактори в залежності від сили тяги на гаку (кН) поділяються на класи.[1]

Експлуатаційні показники тракторівРедагувати

Основні експлуатаційні показники тракторів підрозділяють на техніко-економічні, технічні і агротехнічні. До техніко-економічних показників відносяться продуктивність в агрегаті, тягові якості, трудомісткість обслуговування і відходу, металоємність та інші показники. До технічних — стійкість трактора (подовжня і поперечна), легкість управління, зручність роботи персоналу (наявність кабіни, контрольних приладів; кількість місць для сидіння); до агротехнічних — питомий тиск на ґрунт прохідність в міжряддях (дорожній просвіт, абрис, захисні зони), маневреність в агрегаті, плавність ходу, точність дотримання руху по заданому напряму. Приклад техніко-економічної характеристики:

Характеристики ХТЗ-16131 (Україна) Challenger МТ-665В (США)
Тип трактора Колісний Колісний
Двигун BF6M1013E 84 СТА
Потужність, кВт, (к.с.) 142 (190) 213 (290)
Вантажопідйомність начіпної системи, тонн 7 10,5
Колісна база, мм 2800 3080
Довжина, мм 6640 5240
Ширина, мм 2480 2550
Висота, мм 3375 3140
Експлуатаційна маса, кг 8260 9050
Ціна, Євро 22 000 155 000

РинокРедагувати

Продаж нових тракторів у світі (2014), тис. одиниць[2]
Країна 2010 2011 2012 2013 2014 %
Канада 22,834 24,117 25,449 27,542 28,144 2
США 164,89 168,01 185,33 201,85 208,27 3
Бразилія 56,42 52,296 55,81 65,089 55,537 -15
Японія(> 22 kW) 16,363 17,222 19,001 24,721 20,944 -15
Китай (> 18 kW) 320 367 416 524,5 524,6 0
Корея (> 22 kW) 15,28 14,291 13,471 12,853 12 -7
Індія 520,07 612,69 529,96 619,16 592,94 -4
Росія 21,085 36,997 41,827 40,158 37,5 -7
Туреччина 36,072 60,466 50,32 52,285 58,5 12
ЄС 167,52 187,35 184,26 184,34 169,5 -8
з яких:
Франція 29,123 35,409 38,754 42,656 33,127 -22
Німеччина 28,587 35,977 36,264 36,248 34,611 -5
Італія 23,323 23,431 19,343 19,018 18,178 -4
Велика Британія 14,486 15,217 14,964 13,49 13,526 0
Увесь світ 1700 1900 1950 2200 2130 -3

Див. такожРедагувати


ПриміткиРедагувати

  1. Із БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
  2. [ https://agrobusiness.com.ua/local/file/032/000/73-1425901616.pdf Світовий ринок сільськогосподарських тракторів у 2014]

ЛітератураРедагувати

  • Трактори : навч. посіб. для підгот. трактористів-машиністів с.-г. вир-ва категорії А2 / А. Я. Здобицький, З. З. Вантух, Л. В. Сторожук ; М-во соц. політики України, Держ. служба зайнятості, Львів. центр проф.-техн. освіти. — Львів : Піча С. В. [та ін.], 2016. — 106 с. : іл., табл. ; 21 см. — (Вища освіта в Україні). — У вих. дан. також: ЛЦ ПТО ДСЗ, Новий світ-2000. — Бібліогр.: с. 65 (7 назв). — ISBN 978-966-97585-6-9.

ПосиланняРедагувати