Валенсійська мова (також знана як валенсійські говірки або валенсійський діалект) є однією з місцевих діалектів каталанської мови, які відносяться до західних діалектів каталанської. Валенсійська мова використовується в Валенсійському співтоваристві.

Валенсійська
кат. valencià
Valencià (Català)
Поширення валенсійської мови (темно-зелений колір) у Валенсійському співтоваристві
Поширення валенсійської мови (темно-зелений колір) у Валенсійському співтоваристві
Поширена в Валенсії, Мурсії
Регіон Валенсія
Ал-Карша
Носії ~3.5 млн.
Писемність латинське письмо
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Романська група
Західнороманська підгрупа
Галло-іберійська підгрупа
Окситано-романська підгрупа
Каталанська
Офіційний статус
Офіційна у Валенсії, (Іспанія)
Регулює Валенсійська мовна академія
Коди мови
Валенсійська — граційна мова, з нею може зрівнятися лише португальська у м'якості та приємності.

Мігель де Сервантес, іспанський поет, письменник та драматург, у книзі «Мандри Персилеса та Сигизмунди»[1].

Окрема мова чи діалект каталанської

ред.
 
Мапа поширення каталанських мов в Європі

Частина націоналістичних організацій Автономної області Валенсія, а також ті організації, які підтримують збереження Валенсії у складі Іспанії, стверджують, що валенсійська мова є окремою мовою, відмінною від каталанської. Проте частина мовознавців вважає, що мови, які поширені на території Валенсії, є частиною каталанської мови. З метою політкоректності, каталанську мову іноді називають каталансько-валенсійською або каталансько-валенсійсько-балеарською.

Статут Валенсійського співтовариства офіційно визнає мовою регіону саме валенсійську мову.

Класифікація

ред.

Валенсійська мова, яка вживається у районі міста Валенсіїя, нарівні з північно-західною каталанською говіркою (яка використовується у районі міста Льєйда), відноситься до західної групи діалектів каталанської мови. У свою чергу, інша група діалектів, знана як східна група, включає центральну говірку (використовується у районі міста Барселона), балеарська, північнокаталанська та алґерська говірки.

Лінгвогеографія

ред.

Ареал і чисельність мовців

ред.
 
Володіння валенсійською мовою за переписом 2001

Валенсійська мова поширена у Валенсійському співтоваристві та Мурсії.

Згідно з дослідженням уряду Валенсії (кат. Generalitat Valenciana) у червні 2005 року:

  • Приблизно 94 % населення Автономної області Валенсія розуміє валенсійську мову;
  • 78 % — може говорити нею;
  • Приблизно 50 % — може писати валенсійською.

Однак у повсякденному житті мова використовується менше. З іншого урядового дослідження (Servei d'Investigació i Estudis Sociolinguístics [1])[2], опублікованого у жовтні 2005 року випливає, що:

  • Лише 39,5 % вживають валенсійську вдома,
  • 33 % спілкуються нею з друзями,
  • Лише 18,8 % використовують її у супермаркетах.

Діалекти

ред.
Див. також Діалекти каталанської мови.
 
Діалекти каталанської мови в Автономній області Валенсія

Діалекти каталанської мови в Автономній області Валенсія: У Автономній області Валенсія нараховується 6 діалектів каталанської мови:

  1. Перехідний або туртозький діалект.
  2. Північноваленсійський або діалект Кастельйо.
  3. Центральноваленсійський (апічат) діалект.
  4. Південноваленсійський діалект.
  5. Алаканський діалект.
  6. Мальоркський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера.

Ці діалекти представляють різні варіанти каталанської мови, які залежать від конкретного регіону та місцевої мовної практики.

Слова валенсійського походження

ред.

Історія назви каталанської мови у Валенсії, Каталонії та на Балеарських о-вах

ред.

 

Цитати / Новини коротко

ред.
 
Публікація у Diari Oficial del País Valencià рішення суду про визнання права Університету м. Алакан називати мову Валенсії каталанською
  "Ми, члени Академії іспанської мови та Академії історії, які підписалися нижче, беручи до уваги конфлікт […], пов'язаний із назвою мови, що вживається у більшості районів Регіону Валенсія, після прохання висловитися з цього питання, хочемо зазначити наступне: відповідно до всіх наукових досліджень щодо романських мов, валенсійська мова є регіональним варіантом каталанської мови. Тобто, це мова, яка використовується на Балеарських островах, у французькій та іспанській Каталонії, у частині Арагону, більшій частині районів Валенсії, у Князівстві Андорра та у місті Алґе на острові Сардинія.

Будь-яка спроба відокремити мову Валенсії від мови та культури інших каталаномовних територій є абсурдною з наукової точки зору. Як іспанські письменники та академіки, ми висловлюємо нашу повагу до каталанської мови та каталонської культури, великою частиною якої є Валенсія."

Академічна доповідь Real Academia de la Lengua Española щодо валенсійської мови, 1975 р.[3]

 
  6 червня 2008 року, виконуючи рішення Трибуналу Вищого суду юстиції Валенсії (TSJCV), Жанаралітат Автономної області Валенсія був змушений опублікувати у своєму офіційному віснику "Diari Oficial del País Valencià" та, отже, офіційно підтримати параграф (k) статті (2) статуту Університету м. Алакан. У цьому параграфі стверджується, що "[Університет] зобов'язується застосовувати в усіх сферах університетського життя власну мову Автономної області Валенсія, яка офіційно називається валенсійською, а з академічної точки зору є каталанською (кат. acadèmicament català)". Раніше, а саме 22 травня 2008 року, цей параграф був вилучений з тексту Статуту при його опублікуванні у тому ж віснику. Суд визнав, що Жанаралітат Валенсії не мав права модифікувати статут вишу.

Каталаномовна громада визнала цей факт «маленькою перемогою», оскільки Жанаралітат Валенсії з політичних міркувань системно заперечує тотожність каталанської та валенсійської мов.[4].

 

Література

ред.
  • Sanchis i Guarner, Manuel (1934, 1967). La llengua dels valencians. 3i4 Editions, Valencia 2005. ISBN 84-7502-082-8 . (кат.)
  • Valor i Vives, Enric (1973). Curs mitjà de gramàtica catalana, referida especialment al País Valencià. Grog Editions, València 1999. ISBN 84-85211-45-6 . (кат.)
  • Salvador i Gimeno, Carles (1951). Gramàtica valenciana. Associació Cultural Lo Rat Penat. Valencia 1995. ISBN 84-85211-71-5 . (кат.)
  • Salvador i Gimeno, Carles (1963). Valencians i la llengua autòctona durant els segles XVI, XVII i XVIII. Institució Alfons el Magnànim. València. ISBN 84-370-5334-X. (кат.)
  • Colomina i Castanyer, Jordi — (1995). Els valencians i la llengua normativa. Textos universitaris. Alacant: Institut de Cultura «Juan Gil-Albert». ISBN 84-7784-178-0. (кат.)
  • Ubieto Arteta, Antonio (1923, 1990), Orígenes del Reino de Valencia. Zaragoza 1979, ISBN 84-7013-154-0. (ісп.)
  • Garcia Moya, Ricart (1942), Diccionari Historic del Idioma Valencia Modern, Valencia 2006, ISBN 84-934687-5-4. (кат.)
  • Antoni M. Badia i Margarit — Gramàtica de la llengua catalana, Barcelona 1995. (кат.)

Див. також

ред.

Західна група

Східна група

Електронні перекладачки, енциклопедії, словники

ред.

Примітки

ред.
  1. Сервантес про валенсійську мову
  2. Вибірка — 6600 осіб.
  3. The origins and evolution of language secessionism in Valencia. An analysis from the transition period until today. Vicent Climent-Ferrando, 2005, стор. 10-11
  4. http://www.racocatala.cat/noticia/generalitat-valenciana-aprova-decret-iguala-valencia-catala-lambit-academic
  5. Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
  6. Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.

Посилання

ред.