Паелья,[1] або паея,[2] (ісп., кат. paella, від лат. patella — «пательня, сковорода») — іспанська (валенсійська) страва найчастіше з рису, або маленьких макаронних ріжків, з доданням шафрану та оливкової олії. Паелья може бути рибною або м'ясною, з морських продуктів або м'яса птиці, рідше змішаною. Існує багато різновидів цієї страви. Основний час тушкування паельї приходиться на приготування соусу. Потім в цьому соусі смажиться або вариться рис та інші овочі, до яких потім додаються креветки, устриці та різноманітні спеції.

Паелья
Походження  Іспанія
Необхідні компоненти рис, оливкова олія, курка, Кролятина, Стручкова квасоля, кухонна сіль, помідор[d], P. lunatusd і Шафран посівний
«морська» паелья

За походженням первісно паелья — це їжа звичайних рибалок-бідняків (ісп. pescatores), що раніше готувалася прямо на березі, по поверненні з моря. Вважається, що слово паелья потрапило в іспанську мову з каталанської наприкінці 19-го ст. Саме поняття походить від давньофранцузького слова paele, а ще раніше від латинського patella, що означає різновид великої сковороди або жерстяного дека чи миски. 1900 року слово перейняли валенсійці для позначення ним місцевої страви. Невдовзі паелья стала відомою та популярною у всій Іспанії.

Раніше традиційно паелья була «недільною їжею»: її потрібно їсти разом, залишати на потім цю страву не дозволялося. У деяких регіонах Іспанії досі у вихідні дні за столом збирається вся родина, навіть двоюрідні чи троюрідні родичі, друзі, не лише для того, щоб обмінятися новинами, але й щоб приготувати й поласувати традиційною паельєю.

Приготування паельї — невеличке свято. Обов'язково має бути один кухар, що готує страву, і публіка, яка дає поради. Приготування страви може тривати кілька годин.

Якщо велику сковороду паельї не з'їдають всю одразу, то доїдають наступного дня.[джерело?]

Примітки ред.

  1. Паелья // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Паея // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.