Рух за незалежність Каталонії

Головний символ руху — національний прапор Естелада.

Рух за незале́жність Катало́нії — політичний рух, одна з віток каталонського націоналізму, представники якої заявляють про історичну і культурну особливість каталонської нації і добиваються повного сувернітету та незалежності Каталонії та Каталонських історичних областей.

Зміст

ІсторіяРедагувати

В минулі століття Каталонія, опинившись в складі Іспанського королівства, розпочала масові повстання. В 1871 році Каталонія навіть намагалася відділитись від Іспанії проте після переговорів з центральною владою залишилася у складі Іспанії.

Сучасний каталонський сецесійний рух зародився на початку XX століття. У довоєнній королівській Іспанії каталоністи досягли спочатку формування суспільної Каталонської співдружності, а потім створення Автономної області Каталонія.

У 1930-х роках Каталонія знов намагалась проголосити незалежність, однак у русі громадянської війни об'єднались із центральним республіканським урядом проти диктатури Ф. Франко, яка отримала перемогу. Репресії проти каталонців у часи режиму Франко значно допомагали популяризації руху за каталонську незалежність.

В 1979 році Каталонія отримує автономію, а згодом і визнання каталонської мови.

Сучасний рух за незалежністьРедагувати

 
Акція підтримки 10 травня 2006 року

10 травня 2006 року відбулась акція, де виступило 1,5 мільйонів жителів Каталонії на підтримку прийняття каталонської конституції. У 2006 році в Каталонії був прийнятий новий автономний статус з розширенням фінансової самостійності.

Не дивлячись на всі поступки центральної влади, у 2009—2010 роках пройшли неофіційні опитування-референдуми, згідно з якими більше 90 % населення висловилося за незалежність Каталонії від Іспанії. Згодом у вересні 2012 року пройшли масові протести названі «Маршем до незалежності» під гаслом «Каталонія — нова держава Європи». У акції прийняли участь близько 1,5 мільйона людей.

 
Протести «Марш до незалежності»

Після регіональних виборів 25 листопада 2012 року абсолютну більшість в парламенті склали прихильники незалежності. 23 січня 2013 року парламентом була проголошена Декларація про сувернітет(«Каталонія — суверенний політичний і правовий суб'єкт в складі Іспанії»)[1], а на 2014 рік був запланований референдум про відокремлення.[2]

12 грудня уряд Каталонії призначив на 9 листопада 2014 року референдум щодо самовизначення, на якому треба було дати відповідь на питання «Чи має Каталонія стати державою?» і у разі стверджувальної відповіді «Чи повинна держава Каталонія бути незалежною?» Іспанський уряд проте не вважав, що референдум мав відбутися.[3] В кінці кінців згідно з рішенням Конституційного суду від 27 вересня 2014 року і невдовзі за ним рішенням каталонського уряду від 14 жовтня 2014 року референдум був заморожений[4], а замість нього було проведено опитування про політичне майбутнє Каталонії, яке не має юридичної сили, на якому 80,8 % тих, хто проголосував висловилися на незалежність.

27 вересня 2015 року у Каталонії відбулись дострокові парламентські вибори, на яких виграли прибічники незалежності.[5]

27 жовтня 2015 року каталонська коаліція "Разом за «Так» і «Кандидати за народну єдність» узгодили проект парламентської резолюції по здобуттю незалежності автономної області. У документі оголошується «початок процесу створення незалежної держави Каталонія у вигляді республіки».

9 листопада 2015 року каталонський парламент проголосував за прийняття резолюції про відокремлення від Іспанії (72 голоси «за», 63 «проти». Ухваленню резолюції передувало рішення пленуму Конституційного суду Каталонії, який дозволив парламенту зробити це.[6] Рішення було прийнято 11 суддями одноголосно. Після підбиття підсумків виборів лідери партій заявили про отримання «ясного мандата на незалежність» і повідомили, що планують здійснити дорожню карту набуття регіоном незалежності. Згодом Конституційний суд 1 серпня 2016 вдруге анулював резолюцію.[7]

9 червня 2017 року глава автономної області Карлес Пучдемонт заявив, що референдум щодо незалежності Каталонії від Іспанії призначили на 1 жовтня.[8]11 червня від 30 до 40 тисяч людей зібрались на акцію в підтримку незалежності. Мітинг пройшов під гаслом «Референдум — це демократія». Організатори, в тому числі і Карлес Пучдемон звернулись до всіх європейських демократичних держав з проханням підтримати їх.[9]

Центральна влада повідомила, що не прийме результати голосування, так як референдум є антиконституційним.

Каталонський парламент 6 вересня 2017 року узгодив проведення референдуму на 1 жовтня та процес відділення від Іспанії.[10] Він дозволятиме проголосити незалежність регіону вже за 48 годин у разі згоди населення. В той же час іспанський уряд виступає проти проведення референдуму і називає його антиконституцйним.

Після схвалення референдуму на підтримку незалежності вишло близько 700 каталонських мерів.[11]

МВС Іспанії оголосило, що відправляє додаткові підрозділи поліції до Каталонії з метою недопущення референдуму, запланованого на 1 жовтня. 20 вересня іспанська поліція затримала десятки осіб у зв'язку з підготовкою до референдуму, проте до п'ятниці, 22 вересня, усіх затриманих було звільнено.

23 вересня всю поліцію Каталонії перевели під контроль МВС Іспанії.[12] В свою чергу, радник внутрішніх справ женералітету Каталонії Жоакім Форн заявив, що його відділ та місцева міліція не сприйняли цього рішення.

26 вересня Цивільна гвардія Іспанії заблокувала понад 140 сайтів з інформацією про референдум у Каталонії.[13]

28 вересня влада Каталонії закликала ЄС не ігнорувати тему майбутнього референдуму про незалежність регіону і конфлікт, що виник з іспанським урядом.

29 вересня, спікер уряду Іспанії Іньїго Мендес де Віго заявив, що референдуму щодо незалежноті Каталонії не буде.[14]

Перед референдумом, 30 вересня у Каталонії поліція заблокувала 1300 виборчих дільниць з 2315 призначених для проведення референдуму про незалежність від Іспанії.[15] Незважаючи на це, у день референдуму 1 жовтня жителі регіону почали збиратись на виборчих дільницях.[16] Почалися перші сутички з поліцією на Національною гвардією.[17]

ПередумовиРедагувати

У сучасній Європі одним з найбільших етнонаціональних конфліктів є Королівство Іспанія, а саме його автономія — Каталонія. Прагнення до відокремлення від Іспанії є безперечно не безпідставним. На це є ряд причин і передумов.

ПолітичніРедагувати

  • династичне об'єднання Каталонії і Арагону;
  • утворення Королівства Іспанія;
  • скасування фуеросу — сукупність пільг, привілеїв і обов'язків;
  • режим генерала Ф.Франко;
  • процес демократизації Іспанії;
  • прийняття нової демократичної конституції Іспанії 1978 року;
  • визнання каталонської мови як офіційної на території регіону.

ЕкономічніРедагувати

  • економічна потужність Каталонії, як найрозвинутішого і найприбутковішого району Іспанії.

ЕтнонаціональніРедагувати

  • наявність давньої історії;
  • наявність власної самостійної мови та специфічної культури;
  • наявність давньої традиції політичного самоврядування;
  • високий рівень етнічної самосвідомості;
  • етнонаціональна ідентичність;
  • конфлікт між іспанцями і каталонцями.

Реакція світуРедагувати

ЄС і НАТО вже попередили, що Каталонію виключать із тих структур у разі відділення від Іспанії. Прем'єр-міністр Великої Британії (2010—2016 рр.) Девід Камерон вважає, що у випадку виходу Каталонії зі складу Іспанії вона автоматично опиниться поза Євросоюзу і їй доведеться знову стати в чергу країн-кандидатів на членство в ЄС.[18]

Головний тренер Манчестер Сіті Пеп Гвардіола виступив на підтримку референдуму за незалежність Каталонії.[19]

6 травня 2017 року ФК "Барселона" висловив підтримку щодо референдуму 1 жовтня.[20][21]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Каталония провозгласила себя суверенным субъектом. РБК (рос.). 24.01.2013. Процитовано 2017-06-14. 
  2. Каталонія почала "відокремлення" від Іспанії. BBC Україна. 09.11.2015. Процитовано 2017-06-14. 
  3. Іспанія блокуватиме референдум за незалежність Каталонії. BBC Україна. 12.12.2013. Процитовано 2017-06-14. 
  4. Суд Іспанії призупинив рішення про каталонський референдум. BBC Україна. 29.09.2014. Процитовано 2017-06-14. 
  5. Вибори в Каталонії виграли прибічники незалежності - екзит-пол (uk). Процитовано 2017-06-14. 
  6. Каталонія ухвалила резолюцію про відокремлення від Іспанії. ukranews_com (ua). Процитовано 2017-06-14. 
  7. Конституційний суд Іспанії анулював резолюцію Каталонії про незалежність. DW.COM. Deutsche Welle. 01.08.2016. Процитовано 2017-06-14. 
  8. Референдум щодо незалежності Каталонії від Іспанії призначили на 1 жовтня. Процитовано 2017-06-14. 
  9. Каталония: митинг в поддержку независимости. euronews (рос.). 2017-06-11. Процитовано 2017-06-14. 
  10. Catalonia parliament votes for Oct. 1 referendum on split from Spain. Reuters. Wed Sep 06 21:54:25 UTC 2017. Процитовано 2017-10-01. 
  11. Zaxid.net. Мери каталонських міст вийшли на підтримку референдуму про незалежність. ZAXID.NET. Процитовано 2017-10-01. 
  12. Spain, Catalonia clash over policing as illegal independence vote nears. Reuters. Sat Sep 23 14:40:44 UTC 2017. Процитовано 2017-10-01. 
  13. La Guardia Civil bloquea más de 140 webs de apoyo al 1-O por orden del TSJC. www.efe.com (es). Процитовано 2017-10-01. 
  14. Catalans occupy voting stations to defy Madrid's order to stop referendum. Reuters. Sat Sep 30 11:45:38 UTC 2017. Процитовано 2017-10-01. 
  15. Quintáns, Blanca Cia, Jessica Mouzo (2017-10-01). Cientos de personas pernoctan en los colegios para tratar de impedir su desalojo. EL PAÍS (es). Процитовано 2017-10-01. 
  16. Crunch time as Catalonia holds independence vote (en-US). Процитовано 2017-10-01. 
  17. Zaxid.net. У Барселоні сталися перші сутички прихильників референдуму і поліції. ZAXID.NET. Процитовано 2017-10-01. 
  18. Кемерон пригрозив Каталонії виключенням з ЄС. Процитовано 2017-06-14. 
  19. Гвардиола выступил в поддержку референдума за независимость Каталонии - SPORTARENA.com. SPORTARENA.com (рос.). 2017-06-11. Процитовано 2017-06-14. 
  20. Zaxid.net. ФК «Барселона» офіційно підтримав референдум про незалежність Каталонії. ZAXID.NET. Процитовано 2017-10-01. 
  21. Comunicat del FC Barcelona sobre l'adhesió al Pacte Nacional pel Referèndum | FC Barcelona. FC Barcelona (ca-ES). Процитовано 2017-10-01. 

ДжерелаРедагувати

  • Архипенко В. Особливості розвитку сепаратизму в Іспанії: загроза цілісності // Розвиток політичної науки: європейські практики та національні перспективи: Матеріали Міжнародної нау- ково-практичної конференції студентів та аспірантів. 3 березня 2011 р., м. Чернівці. — Чернівці: Букрек, 2011. — С. 208—211
  • Родик Г. Ю, Юськів Х. В. Націоналізм етнічних меншин королівства Іспанія: когнітивний аналіз; Національний університет «Львівська політехніка» — Львів, 2012.
  • Тиводар М. Етнологія: Навч посібн. — Львів: Світ, 2004.— С. 624