Є́лгава (латис. Jelgava) — місто в Латвії. Розташоване в центральній частині країни, на річці Лієлупе. Засноване 1226 року німецькими хрестоносцями як база для підкорення латиських племен. Одне з найстаріших міст країни. У середньовіччі було одним з осередків Лівонського ордену. У 1561—1795 роках — столиця Герцогства Курляндії і Семигалії. Після 1795 року перебувало у складі Росії. З 1918 року увійшло до складу незалежної Латвії.

Єлгава
Герб Єлгава
Герб
Flag of Єлгава
Прапор
Єлгава. Карта розташування: Латвія
Єлгава
Єлгава
56°38′54″ пн. ш. 23°42′50″ сх. д. / 56.64833° пн. ш. 23.71389° сх. д. / 56.64833; 23.71389
Країна Латвія
Регіон Семигалія
Перша згадка 1265
Статус 1573
Площа
 • Загалом 60,1 км²
Населення (2016)[1]
 • Загалом 61 623 ос.
 • Густота 1025,3 осіб/км²
Часовий пояс EET (UTC+2)
 • Літній час EEST (UTC+3)
Сайт www.jelgava.lv
Мапа
Мапа

Назва

ред.

Географія

ред.

Розташоване в центральній частині країни, на річці Лієлупе.

Клімат

ред.
Кліматограма Єлгави
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
48
 
 
−1
−6
 
 
41
 
 
0
−5
 
 
41
 
 
4
−3
 
 
45
 
 
12
2
 
 
59
 
 
17
7
 
 
77
 
 
20
12
 
 
80
 
 
23
15
 
 
72
 
 
22
14
 
 
60
 
 
17
10
 
 
65
 
 
10
5
 
 
54
 
 
5
2
 
 
46
 
 
1
−2
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 688 мм.

Джерело: «Climate-Data.org»(англ.)[2]


Історія

ред.

Історія Єлгави починається в XIII столітті, коли німецькі хрестоносці для підкорення племен Земгале побудували у 1226 році на острові між Лиєлупе і Дриксою свій укріплений пункт. У письмових джерелах замок вперше згадано в 1265 році, а історики вважають, що назва його — «Mittau» — сходить своїм корінням до слів «mīt, mainīt» («вимінювати, міняти»). Ліви, своєю чергою, дали поселенню назву «Jelgab», що означає низьке місце з підвищеною вологістю.

 
Мітавський замок

У 1561—1795 роках — у складі Герцогства Курляндії і Семигалії. Від 1596 року — столична резиденція герцога, з 1616 року — столиця. 1617 року Мітава стала центром Мітавського обер-гауптманства.

У вересні 1658 року Мітаву хитрістю захопили шведи під час Північної війни.

Після цього місто почало стрімко розвиватися. Особливо цей процес був очевидний під час правління герцога Екаба, який почав будівництво замку і укріплень, а також облаштував водопровід — канал Екаба. Завдяки великим торговим зв'язкам герцога, у місцевих жителів була унікальна можливість познайомитися культурою Західної Європи і з товарами заморських колоній — вином, кавою, картоплею. У XVIII столітті Єлгава була не тільки видатним торговим містом, але і важливим дипломатичним центром, який налагоджував контакти між Заходом і Сходом.

1795 року Мітава була приєднана до Російської імперії. Місто стало центром російського Курляндського намісництва. 1796 року намісництво перетворили на Курляндську губернію. Мітава лишалася центром губернії до 1920 року.

У ролі гостей або завойовників тут так чи інакше побувало багато відомих осіб того часу: Петро I, Людовик XVIII, Карл XII, Густав Адольф, Олександр I, Вільгельм II, Шуман, Вагнер, Рубінштейн, картяр Кавалло, граф Каліостро, Казанова та інші.

У відкритій у 1775 році Academia Petrina свого часу отримував знання колишній президент Литви Антанас Смятона. З Єлгавою і її краєм також пов'язане життя чотирьох президентів Латвійської Республіки: Яніса Чаксте, Густава Земгаліса, Альберта Квіесіса і Карла Ульманіса.

Населення

ред.

Освіта

ред.

Уродженці

ред.

Міста-побратими

ред.



Світлини

ред.
 

Примітки

ред.
  1. Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
  2. Єлгава «Climate-Data.org»(англ.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.