Відкрити головне меню

Се́лія (латис. Sēlija; нім. Oberlettland) — історичний регіон у Латвії. Складова Семигалії. Розташований на південному сході країни.

Селія
Latvija viki.PNG
   Селія у складі Латвії

НазваРедагувати

  • А́угшземе (латис. Aukšzemė, «Височина»)
  • Ве́рхня Ла́твія (нім. Oberlettland)
  • Села (лит. Sėla)
  • Село́нія (лат. Selonia)

ІсторіяРедагувати

Названий за іменем давнього балтського племені селів. Східна частина історичної Семигалії. Стародавній центр — Селпілс, столиця селів, союзників литовців у боротьбі проти Тевтонського ордену. 1208 року захоплена німецькими хрестоносцями під проводом Альбрехта фон Буксгевдена. Відтоді обернена у християнство. 1218 року створене Селонське єпископство. 1226 року його частина увійшла до Ризького архієпископства; на решті було створено Семигальське єпископство. Новітній історичний центр — Єкабпілс.

ДжерелаРедагувати

Координати: 56° пн. ш. 26° сх. д. / 56° пн. ш. 26° сх. д. / 56; 26