Курляндія
Курля́ндія (латис. Kurzeme; лів. Kurāmō, нім. Kurland; «земля куршів») — історичний регіон у Латвії. Розташований на заході країни, на березі Балтійського моря. Охоплює 19 латвійських країв: Айзпутенський, Алсунзький, Броценський, Вайньодський, Вентспільський, Дундазький, Дурбський, Гробіньський, Кандавський, Кулдизький, Мерсрагський, Ніцький, Павілостський, Прієкулеський, Ройський, Руцавський, Салдуський, Скрундський, Талсинський. Основні міста — Вентспілс (колишня Віндава), Лієпая (Лібава), Пілтене (Пільтен), Кулдига (Гольдінген), Талсі (Тальзен), Салдус (Фрауенбург). Історична батьківщина куршів, одного з балтійських народів, на базі якого сформувалися сучасні латиші. Південний західний край історичної Лівонії. У VIII ст. став місцем експансії вікінгів, а в XII ст. — німців-хрестоносців, які заснували тут свої державні утворення. У XIII — XVI ст. був розділений між Лівонським орденом і Курляндським єпископством. З 1561 року перебував під владою Курляндсько-Семигальського герцогства і самоврядного Пільтенського повіту. 1795 року приєднаний до Російської імперії, перетворений на Курляндську губернію. 1918 року увійшов до складу новоствореної Латвійської республіки. У 1940—1991 роках перебував під радянською окупацією. Після розпаду СРСР став частиною відновленої Латвії. Площа — 13,6 тисячі км²[1]. Населення — близько 243 тисяч осіб (2018)[1].
Курляндія | |
---|---|
Країна: | Латвія |
Міста: | Вентспілс, Лієпая, Пілтене, Кулдига, Талсі, Салдус[1] |
Краї: | 19 (Айзпутенський, Алсунзький, Броценський, Вайньодський, Вентспільський, Дундазький, Дурбський, Гробіньський, Кандавський, Кулдизький, Мерсрагський, Ніцький, Павілостський, Прієкулеський, Ройський, Руцавський, Салдуський, Скрундський, Талсинський) |
Площа: | 13.600 км²[1] |
Населення: | 243.000 (2018)[1] |
Назви
ред.- Курля́ндія (нім., дан. і швед. Kurland, пол. Kurlandia, рос. Курляндия) — історична німецька назва, запозичена більшістю європейських мов; дослівно означає «Курська земля», «земля куршів»
- Куро́нія (лат. Curonia, Couronia) — латинська середньовічна назва.
- Ку́рземе (латис. Kurzeme) — сучасна латиська назва, переклад німецької історичної назви.
- Курамо (лів. Kurāmō) — лівонська назва.
- Куршас (лит. Kuršas) — литовська назва.
- Куурінмаа (фін. Kuurinmaa) — фінська назва.
- Курса (латис. Kursa[2]) — інша латиська назва
Географія
ред.Розташована на узбережжі Балтійського моря. У середньовіччі входила до складу Лівонського ордену. У 1561–1795 роках належала герцогству Курляндії і Семигалії. В нову добу анексована Російською імперією. У новітньому часі стала частиною Латвійської республіки. Найбільше місто — Вентспілс (Віндау).
Курляндія розташована на Заході Латвії. Вона займає територію Вентспільського, Кулдизького, Лієпайського, Салдуського, Талсинського та Тукумського районів. Під Курляндією також розуміють більший край, який охоплює власне Курляндію, а також Семигалію та Селію.
Північно-східний кордон краю проходить по річці Західна Двіна, яка відокремлює його від регіонів Латгалії та Відземе. Північні землі Курляндії омиваються водами Ризької затоки, а західні — Балтійським морем. На півдні край межує з Литвою. Курляндія лежить між 55° 45′ й 57° 45′ північної широти і між 21° й 27° східної довготи.
Площа Курляндії становить 27.286 км², з яких 262 км² складають озера. Рельєф переважно рівнинний, з низинами та болотами. Територія покрита густими лісами — ялицями, соснами, березами і дубами. Висота краю над рівнем моря не перевищує 213 м. Єлгавська рівнина ділить Курляндію на дві частини — західну та східну. Перша — родюча і густозаселена, друга — менш родюча і менш заселена.
Курляндією протікає близько сотні річок, з яких лише три є судноплавними — Західна Двіна, Лієлупе та Вента. Вони течуть у північнозахідному напрямку й впадають до Балтійського моря.
Завдяки численним озерам та болотам клімат Курляндії вологий. Дуже частими бувають тумани. Літо прохолодне, а зими — суворі та холодні.
Історія
ред.Земля куршів — етнографічної частини латвійського народу. Також в Курляндії проживають ліви, давнє фінське населення Латвії до приходу балтів.
- 1230 захоплена німецьким Орденом мечоносців; християнізація куршів й лівів
- 1237–1561 рр. у складі німецької держави Лівонський орден
- 1561–1795 рр. Герцогство Курляндії і Семигалії в залежності від Великого Князівства Литовського (1561—1569 рр.) і згодом від Речі Посполитої
- 1658–1660 рр. власність Швеції
- 1795–1917 рр. у складі Курляндської губернії Російської імперії
- 1918–1940 рр. у складі Латвійської держави
- 1940–1991 рр. у складі СРСР
- З 1991 р. — у складі Латвійської республіки
Адміністративний поділ
ред.Краї
ред.Краї станом на 2020 рік.
від 2009 | |
---|---|
Українською | Латиською |
Айзпутенський край | Aizputes novads |
Алсунзький край | Alsungas novads |
Броценський край | Brocēnu novads |
Дундазький край | Dundagas novads |
Дурбський край | Durbes novads |
Гробіньський край | Grobiņas novads |
Кандавський край | Kandavas novads |
Кулдизький край | Kuldīgas novads |
Мерсрагський край | Mērsraga novads |
Ніцький край | Nīcas novads |
Павілостський край | Pāvilostas novads |
Прієкулеський край | Priekules novads |
Ройський край | Rojas novads |
Руцавський край | Rucavas novads |
Салдуський край | Saldus novads |
Скрундський край | Skrundas novads |
Талсинський край | Talsu novads |
Вайньодський край | Vaiņodes novads |
Вентспільський край | Ventspils novads |
Населення
ред.Роки | Мешканці | Латиші | Москвини | Білоруси | Українці | Поляки | Литовці | Євреї | Татари | Німці | Цигани | Естонці | Інші |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1881. | 306 058 | 241 205 | 3 923 | москвини | москвини | литовці | 3 293 | 23 622 | 0 | 30 383 | 738 | 126 | 2 768 |
% | 100.00 | 78.81 | 1.28 | 1.08 | 7.72 | 0.00 | 9.93 | 0.24 | 0.04 | 0.90 | |||
1897. | 339 845 | 265 777 | 8 521 | 384 | 263 | 6 661 | 8 230 | 16 372 | 143 | 31 779 | 570 | 461 | 684 |
% | 100.00 | 78.21 | 2.51 | 0.11 | 0.08 | 1.96 | 2.42 | 4.82 | 0.04 | 9.35 | 0.17 | 0.14 | 0.19 |
1920. | 282 453 | 234 558 | 2 146 | 700 | ? | 3 749 | 8 636 | 14 396 | ? | 16 676 | ? | 466 | 1 126 |
% | 100.00 | 83.04 | 0.76 | 0.25 | 1.33 | 3.06 | 5.10 | 5.90 | 0.16 | 0.40 | |||
1925. | 286 650 | 242 193 | 3 638 | 393 | ? | 3 148 | 3 962 | 14 883 | ? | 15 112 | 887 | 429 | 2 005 |
% | 100.00 | 84.49 | 1.27 | 0.14 | 1.10 | 1.38 | 5.19 | 5.27 | 0.31 | 0.15 | 0.70 | ||
1930. | 288 092 | 246 309 | 3 162 | 992 | ? | 3 378 | 4 348 | 12 900 | ? | 14 215 | ? | 372 | 2416 |
% | 100.00 | 85.50 | 1.10 | 0.34 | 1.17 | 1.51 | 4.48 | 4.93 | 0.13 | 0.84 | |||
1935. | 292 659 | 253 096 | 3 306 | 1 318 | 214 | 3 705 | 3 702 | 12 012 | ? | 12 789 | 986 | 359 | 1 133 |
% | 100.00 | 86.48 | 1.13 | 0.45 | 0.07 | 1.27 | 1.27 | 4.10 | 4.37 | 0.34 | 0.12 | 0.40 | |
1989. | 366 381 | 235 271 | 84 143 | 11 608 | 15 783 | 3 112 | 9 593 | 576 | 593 | 470 | 1 898 | 298 | 3 036 |
% | 100.00 | 64.22 | 22.97 | 3.17 | 4.31 | 0.85 | 2.62 | 0.16 | 0.16 | 0.13 | 0.52 | 0.08 | 0.81 |
2000. | 322 242 | 234 774 | 52 979 | 7 761 | 9 499 | 2 709 | 9 227 | 302 | 315 | 495 | 2 060 | 199 | 1 922 |
% | 100.00 | 72.86 | 16.44 | 2.41 | 2.95 | 0.84 | 2.86 | 0.09 | 0.10 | 0.15 | 0.64 | 0.06 | 0.60 |
2011. | 279 383 | 213 372 | 40 042 | 5 602 | 6 770 | 1 882 | 7 060 | 177 | 189 | 406 | 1 638 | 152 | 2 093 |
% | 100.00 | 76.37 | 14.33 | 2.00 | 2.42 | 0.67 | 2.53 | 0.06 | 0.07 | 0.15 | 0.59 | 0.05 | 0.76 |
Цікаві факти
ред.- 24794 Курланд — астероїд, названий на честь краю[3].
Примітки
ред.Джерела
ред.- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Kurlandya // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 895. (пол.). S. 895—921.
- Курляндия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курляндія
- Kurzeme [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] // kurzemesregions.lv.
- B. Kurzeme [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Apriņķu un pagastu apraksti (1937).
- Vidzemes, Latgales, Kurzemes un Zemgales ģerboņu likums [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]. Rīgā 2012.gada 11.aprīlī.