Валмієра
Ва́лмієра (латис. Valmiera, нім. Wolmar) — найбільше місто в історичному регіоні Відземе, Латвія, розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією. За однією з версій, засноване як місто Лівонським орденом 1224 року, з побудовою замку. Валмієра — одне з найстаріших міст Латвії, воно було членом Ганзейської унії.
| Валмієра | |||
|---|---|---|---|
        Лютеранська церква | |||
| |||
  Валмієра | |||
| Країна | Латвія | ||
| Регіон | Ліфляндія | ||
| Перша згадка | 1224 | ||
| Площа | |||
| • Загалом | 19,35 км² | ||
| Населення (2021) | |||
| • Загалом | 22 971 ос. | ||
| • Густота | 1 296,8 осіб/км² | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| • Літній час | EEST (UTC+3) | ||
| Сайт | www.valmiera.lv | ||
 | |||
|
| |||
Населення у 2020 році становило 24 789 (з 2002 року населення скоротилось приблизно на 2,5 тис.).
Назва ред.
Назва міста походить від німецького імені Вальдемар або слов'янського імені Володимир. Можливо, місто було названо на честь псковського князя Володимира Мстиславича, який став васалом Альберта Ризького в 1212 році. За іншою версією місто отримало назву від короля Данії Вальдемара II, який брав участь у Лівонському хрестовому поході. У другій половині XIII століття Лівонський орден побудував замок, який називався Вольмар. Під час Лівонської війни місто згадувалося як Володимерець (Volodimirec). В період Російської імперії воно було відоме як Вольмар (Wolmar).
Географія ред.
Розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією.
Клімат ред.
| Кліматограма Валмієри | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
56
−3
−7
|
45
−2
−8
|
46
3
−5
|
45
11
1
|
58
16
6
|
79
20
11
|
74
22
14
|
78
21
13
|
58
16
9
|
67
9
4
|
64
4
0
|
52
0
−3
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 722 мм. Джерело: «Climate-Data.org»(англ.)[1] | |||||||||||
Історія ред.
Валмієра та її околиці є одним із найдовше заселених регіонів Латвії. Археологічні дані свідчать про те, що це місце було заселене 9000 років тому. У 1224 році після поділу Талави торгові шляхи вздовж річки Гауя стали власністю лівонських братів мечоносців, які звели замок, який сьогодні відомий як замок Валмієра. Після битви при Сауле в 1236 році Валмієрський замок і прилеглі землі стали власністю новоствореного Лівонського ордену.[2]
Точних відомостей про створення самого міста немає. Перше письмове свідчення про місто Валмієра знайдено в 1323 році, коли згадується його магістрат. У 1365 році воно вже згадується як член Ганзейської унії. У 14-16 століттях у Валмієрі було проведено кілька ландтагів. Після Лівонської війни Валмієра була сильно спустошена і була включена до Лівонського герцогства як частина Венденського повіту. Після польсько-шведської війни Валмієрою керував лорд-канцлер Швеції Аксель Оксеншерна.[2]
Під час Другої світової війни Валмієра була захоплена військами німецької групи армій «Північ» і передана рейхскомісаріату Остланд. У жовтні 1941 року в місцевих лісах було вбито 209 євреїв з Валмієри та околиць.[3] У вересні 1944 року, під час Ризької наступальної операції, Червона армія відвоювала місто. Історичний центр Валмієри було знищено.[2]
Світлини ред.
-
Міський стадіон ім. Яніса Дальніша -
Лютеранська церква Святого Симона -
Трек Маріса Штромбергса для BMX. -
Історична забудова -
Поліклініка
Відомі особи ред.
Уродженці ред.
- Язепс Вітолс (1863—1948) — композитор і педагог.
- Яніс Даліньш (1904—1978) — спортсмен-легкоатлет, олімпієць.
- Йоганн Ердман (1805—1892) — пастор, письменник-філософ.
- Маріс Кучінскіс (1961) — прем'єр-міністр Латвії.
- Андріс Пієбалґс (1957) — міністр фінансів і освіти Латвії.
Померли ред.
- Ніна Леймане (1921—1999) — латвійська актриса театру і кіно.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання ред.
- Офіційний сайт міста [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Місця. Путівник по Латвії. [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]