Відкрити головне меню

Префікс

частина слова, яка стойіть перед коренем

Пре́фікс (від лат. praefixus — «прикріплений спереду»), при́росток[1] (активно вживалося в мовознавчій літературі до 1937 року[2][3][4][5]), рідко приставка[6] — частина слова, що стоїть перед коренем слова. Змінює лексичне або граматичне значення слова, наприклад: ріст — наріст, співати — заспівати.

В індоєвропейських мовах префікси утворилися з прийменників і прислівників. У деяких індоєвропейських мовах є префікси, що в певних дієслівних формах під наголосом відділяються від дієслова і ставляться після нього: наприклад, нім. vorgehen — «наступати», gehe vor — «наступай».

ПриміткиРедагувати

  1. Приросток // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Російсько-український академічний словник 1924-33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
  3. Російсько-український словник правничої мови 1926 р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші)
  4. Синявський Олекса, Норми української літературної мови, Харків, 1931
  5. Курило Олена, Уваги до сучасної української літературної мови, К., 1924
  6. Приставка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати