Лексема

лексична одиниця, яка абстрагується від конкретної форми та синтаксичної функції

Лексе́ма (від грец. λέξις — «слово», «мовний зворот») — слово як самостійна значеннєва одиниця, яку в мовознавстві розглядають у сукупності всіх своїх форм і значень.

У лінгвістиціРедагувати

В одну лексему поєднуються різні парадигматичні форми (словоформи) одного слова. Наприклад, словник, словником, словнику — це форми однієї і тієї ж лексеми, за згодою пишеться як СЛОВНИК[1].

У ряді концепцій у лексему включаються різні сенсові варіанти слова, що залежать від контексту, в якому воно вживається (наприклад, сіль у сенсі назви речовини та у значенні того, що надає гостроти або інтересу будь-якому висловлюванню, думці).

Застаріле значення лексеми — це група асоційованих слів.[2]. Зараз у цьому значенні використовують термін семантичне поле.

Лексема — дуже важливе поняття морфології, тож багато інших понять можна висловити через нього. Наприклад, відмінність між правилами словозміни та словоутворення можна пояснити так:

  • Правила словозміни пов'язують лексему з її формами.
  • Правила словоутворення пов'язують лексему з іншими лексемами.

У програмуванніРедагувати

Лексема — послідовність машинних символів вихідного коду програми, що мають певне сукупне значення.

Класи лексемРедагувати

Для більшості мов програмування актуальні такі класи лексем:

  • зарезервовані слова
  • ідентифікатори
  • числові константи (цілі та дійсні числа)
  • літерні константи
  • рядкові константи
  • коди операторів
  • коментарі, які безпосередньо не несуть інформації щодо структури програми; транслятором не сприймаються, синтаксичному аналізатору не передаються
  • дужки й інші елементи програми.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. СЛОВНИК тут пишеться капітелем (малими прописними). Дещо обмежене в можливостях програмне забезпечення може показувати це або повнорозмірними великими (СЛОВНИК), або великими трохи меншого кеглю; обидва варіанти вважаються прийнятною заміною для капітелі.
  2. Пешковський О. М. Лексема [Архівовано 25 червня 2007 у Wayback Machine.] // Литературная энциклопедия: Словарь литературных терминов: В 2-х т. — М.; Л.: Изд-во Л. Д. Френкель, 1925. Т. 1. А—П. — Стб. 399—402.