Довідка:Угорсько-українська практична транскрипція
(Перенаправлено з Угорсько-українська практична транскрипція)
 | Ця сторінка — довідка, призначена для подання опису певних аспектів вікіпедійних норм, звичаїв, практик. Вона може відображати різні рівні консенсусу, але це не політика і не настанова. |
Наведена таблиця угорсько-української практичної транскрипції призначена для передавання угорських прізвищ та топонімів засобами української абетки. Вихідною формою угорських слів вважається називний відмінок однини. Артиклі (визначений і невизначений) при транскрибуванні опускаються. Наведені правила угорсько-української транслітерації подано згідно з «Інструкцією з передачі українською мовою угорських географічних назв і термінів (2001)»[1].
Таблиця практичної транскрипції
ред.| Літера/Літеросполучення | Примітки | Передавання | Приклади |
|---|---|---|---|
| a | в українській подібного звука нема. Схожий на відкритий губний о[2] | о | Abony Обонь, Kalota Колота, Kanizsa Коніжа, Badaló Бодолов. Після м'яких приголосних gy, ny, ty голосний а вимовляється як українське ьо: Gyalu Дьолу, Gyarmat Дьормот, Nyalka Ньолко, Tyapesső Тьопешив, Vámosatya Вамошотьо |
| á | а | Ágasegyháza Аґошедьгаза, Nádaspatak Надошпоток, Szatmárcseke Сотмарчеке, Százkő Сазкив. Після м'яких приголосних gy, ny, ty голосний á передається буквою я для пом'якшення попереднього приголосного: Gyála Дяла, Gyákos Дякош, Gyálakuta Дялокута, Hartyán Гортян | |
| b | б | Báby Бабі, Bábakut Бабокут, Bácska Бачка, Bótrágy Бовтрадь, Nemesbük Немешбік | |
| c, cz | ц | Cegléd Цеґлийд, Bábca Бабца, Cigányos Ціґаньош, Daróc Дoровц | |
| ck | у назвах німецького походження | к | Eckhardt Екхардт |
| cs | ч[3] | Csongor Чонґор, Belecska Белечка, Bácsborsód Бачборшовд | |
| d | д | Dad Дад | |
| e | е | Emőd Емивд, Eszterháza Естергаза, Kenderes Кендереш, Veszprém Весприйм | |
| é | читається як українське буквосполучення «ий» | ий | Érd Ийрд, Rév Рийв, Végvár Вийґвар, Székesfehérvár Сийкешфегийрвар |
| f | ф | Elfer Ельфер | |
| g, gh | ґ | Gát Ґат, Szigetfalu Сіґетфолу, Vágó Ваґов, Tiszaágtelek Тісоаґтелек | |
| gy | дь | Nagybukóc Нодьбуковц, Nagyhegy Нодьгедь, Aklihegy Оклігедь, Hagymáslapos Годьмашлопош, Hegyhát Гедьгат | |
| gyj, ggy | ддь | Meggy Меддь | |
| h | г | Homok Гомок, Helmec Гелмец, Szihalom Сіголом, Zilah Зілаг | |
| i | читається як коротке українське «і» | і | Illésháza Іллийшгаза, Piliny Пілінь, Hidas Гідош. Якщо після gy, ny іде і, то воно пом'як¬шує попередній приголосний: Hegyi Геді, Nyírbátor Нірбатор, Nyíregyháza Ніредьгаза |
| í | читається як довге українське «і» | і | Lendvanyíres Лендвоніреш, Vízköz Візкиз, Nyírfalva Нірфолво |
| j | після голосних | й | Ajka Айка, Pocsaj Почай |
| між приголосними, наприкінці слова після приголосного | і | Naszürjhedy Насюріхедь | |
| ja, já, lya, lyá | на початку слова | я | Jakab Якаб |
| після голосних | йя, я | Folyás Фойяш | |
| після приголосних усередині слова | ья | ||
| після приголосних b, f, p, r, v усередині слова | 'я | Borjád Бор'яд, Adorjánháza Адор'янхаза | |
| на стику слів у складній назві | я після голосних 'я після приголосних |
Felsőjárás Фельшеяраш, Kisjakabfalva Кіш'якабфальва | |
| je, jé, lye, lyé | на початку слів | є, йє | Jéke Єке, Jékely Єкей |
| після голосних, у сполученні je | є | Fejercse Феєрче | |
| після приголосних усередині слова | ьє | ||
| після приголосних b, f, p, r, v усередині слова | 'є | ||
| на стику слів у складній назві | є після голосних 'е після приголосних |
||
| ji, jí, lyi, lyí | на початку слова та після голосних; на стику слів у складній назві |
ї | Jianu Їану |
| після приголосних усередині слова | ьї | ||
| jj | й | ||
| jo, jó, lyo, lyó | на початку слова та після голосних; на стику слів у складній назві |
йо | Jókai Йокаї |
| після приголосних усередині слова | ьо | ||
| після приголосних b, f, p, r, v усередині слова | йо | Kissomlyó Кішшомйо | |
| jö, jő, lyö, lyő | на початку слова та після голосних; на стику слів у складній назві |
є | Hejőbába Геєбаба |
| після приголосних усередині слова | ьє | ||
| після приголосних b, f, p, r, v усередині слова | 'є | ||
| ju, jú, lyu, lyú | на початку слів та після голосних | ю | Juhasz Юхас |
| після приголосних усередині слова | ью | ||
| після приголосних b, f, p, r, v усередині слова | 'ю | Varjúlapos Вар'юлапош | |
| на стику слів у складній назві | ю після голосних 'ю після приголосних |
Kisjustus Кіш'юштуш | |
| jü, jű, lyü, lyű | на початку слова та після голосних; на стику слів у складній назві |
ю, йю | |
| після приголосних усередині слова | ью | ||
| k | к | ||
| l | перед голосними | л | Kalász Калас |
| перед приголосними або наприкінці слова | ль | Kőhalmi Кехальмі | |
| lja | лья | Gőböljárás Гебельяраш | |
| lju | лью | ||
| ly, lly | На початку слова перед «á» та перед «u» | я, ю (з пом'якшенням попереднього приголосного) | Lyausz Ляус, Lyubise Любіше |
| У середині слова перед голосним «а» | йо | Boglyas Боґйош, Vályabrád Вайобрад | |
| Наприкінці слова перед голосним «а» | а | Boklya Бокйа | |
| Усередині та наприкінці слів перед голосним «á» | я | Folyás Фояш | |
| Наприкінці складів | й | Szolyva Cойва, Solymos Шоймош, Sátoraljaújhely Шаторолйоуйгей, Sebeshely Шебешгей, Szombathely Cомботгей | |
| ly + голосна | див. j+голосна | ||
| m | м | ||
| n | н | ||
| nb | нб | ||
| np | нп | ||
| ny | нь | Kemenyik Кеменьїк, Nyáregyháza Ньяредьхаза, Nyúl Ньюль | |
| o, ó | о | Katona Катона | |
| ö, ő, eö, ew | е | Öttömös Еттемеш, Balatonőszöd Балатонесед, Mezőörs Мезеерш, Kisszőllős Кішселлеш | |
| у сполученні jö | є | Hejőbába Хеєбаба | |
| p | п | ||
| q, qu | трапляється в словах іншомовного походження | к | |
| r | р | ||
| s | ш | Ilosvai Ілошваї | |
| sz | с[3] | Oszkár Оскар, Resznek Реснек | |
| t, th | т | Ortutay Ортутаї, Osváth Ошват | |
| ts, tc | тш, тц | ||
| ty | ть | ||
| tz | трапляється в застарілому написанні прізвищ | ц | Pakolitz Паколіц |
| tzsch | ч | Delitzsch Деліч | |
| u, ú | u читається як український короткий «у», ú — як український довгий (наголошений) «у» | у | |
| ü | Читається як український короткий і, але вимовляється з округленням губ, як німецький ü | і | |
| ű | ів | ||
| v, w | в | ||
| y | окрім сполучень gy, ly, ny, ty | і | Benamy Бенамі |
| z | окрім сполучень sz, cz, tz, zs | з | Géza Геза |
| zs | ж[3] | Zsigmond Жигмонд |
Традиційний запис деяких назв
ред.- Magyarország — Угорщина (замість «Модьорорсаґ»)
- Tisza — Тиса (замість «Тіса»)
- Duna — Дунай (замість «Дуна»)
Похідні від прізвища Kossuth (яке має транскрибуватися як «Кошшут», але узвичаєна в українській форма «Кошут») також записуються з однім «ш»: Kossuthfalva — Кошутфолво (область Туровц), Kossuthtelep — Кошуттелеп.
Примітки
ред.- ↑ Унормування географічних назв
- ↑ Тільки в кінці географічної назви-іменника угорський голосний а треба передавати українським а, бо цей голосний є водночас і морфемою, яка визначатиме граматичний рід географічної назви та відмінювання останньої. Це не стосується складних географічних назв, у яких останнім компонентом виступає слово фолво («село»): Nyírfalva Нірфолво, Jenőfalva Єнивфолво. Такі географічні назви відмінюватимуться як іменники ІІ-ої відміни середнього роду на о.
- ↑ а б в У випадках, коли дві літери належать до двух різних слів у складній назві, кожну з них передають окремо: Vaszar — Вашзар, Község — Кезшег.