Відкрити головне меню

Свята Кінга, Кунегу́нда Угорська (пол. Święta Kinga, угор. Szent Kinga, ісп. Cunegunda de Polonia; 1224 — 24 липня 1292, Старий Сонч) — найстарша донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, дружина краківсько-сандомирського князя Болеслава V Сором'язливого, клариска, католицька свята, патронка вбогих і гірників соляних шахт.

Кунегунда Угорська
Święta Kinga.jpeg
Народилася 5 березня 1224(1224-03-05)[1]
Естергом, Esztergom County[d], Угорське королівство
Померла 24 липня 1292(1292-07-24)[2][1] (68 років)
Старий Сонч, Новосондецький повіт, Малопольське воєводство
·хвороба
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (13th century).svg Угорське королівство
Kingdom of Poland-flag.svg Королівство Польське
Діяльність аристократ
Титул принцеса
Посада консорт-королева
Конфесія Римо-католицька церква
Рід Арпади
Батько Бела IV
Мати Марія Ласкарина
Брати, сестри
У шлюбі з Болеслав V Сором’язливий

Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.

БіографіяРедагувати

Кунегунда була найстаршою з 10 дітей Бели IV. Її сестрами були св. Маргарита Угорська, бл. Йолента — дружина калішського князя Болеслава Побожного, Констанція — дружина галицького князя, короля Русі Лева І, Анна — дружина галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича, Єлизавета — дружина баварського герцога Генриха ХІІІ Віттельсбаха, брат Стефан став королем Угорщини.

Батько Бела IV заручив її 1239 р. з Болеславом, сином покійного краківського князя Лешка Білого. До повноліття її відіслали до двору матері нареченого княжни Гремислави. Весілля відбулось 1247 р., але подружжя уклало угоду про шлюб чистоти і фізично він не був реалізований. За легендою Кунегунда спричинилась до початку видобутку солі з шахт Бохні і Велички, спровадивши з Угорщини перших гірників. Після смерті чоловіка 1279 р. вона заклала у Старому Сончі кляштор кларисок, де перебувала до смерті 1292 року.

КультРедагувати

Св. Кунегунду чи Кінгу беатифікував 1690 р. Папа Римський Олександр VIII. Папа Римський Бенедикт XIII проголосив св. Кінгу 1715 р. патронкою королівства Польщі і Литви, а 1901 р. її проголосили патронкою тарновської дієцезії. Канонізував св. Кінгу 16 червня 1999 р. папа св. Іван Павло ІІ. Св. Кінгу обов'язково згадують у костелах Польщі 24 липня.

РодовідРедагувати

Кунегунда веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Бела III,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія Мстиславівна, донька
Великого князя Київського
 
 
 
 
 
 
 
Андрій ІІ,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рено де Шатільйон,
князь Антиохійський
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Антиохійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
княгиня Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд III,
маркграф Істрії
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд IV,
герцог Меранський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга Вітельсьбахська
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дедо III,
маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Генсберг
 
 
 
 
 
 
 
Кунегунда,
принцеса Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мануїл Ласкаріс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодор I Ласкаріс,
імператор Нікейської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іванна Каратцаїна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олексій III Ангел
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ангеліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Каматирена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛітератураРедагувати

  • (пол.)Święta Kinga, dziewica materiały na brewiarz.pl [aktualizacja: 30.06.2009]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати