Кордова (Іспанія)

Кордова; ісп. Córdoba
; Герб	; Прапор
Муніципалітет
Країна	Іспанія
Автономна спільнота	Андалусія
Провінція	Кордова; Q535716?
Координати	37°53′ пн. ш. 4°46′ зх. д. / 37.883° пн. ш. 4.767° зх. д.
Площа	1253 км²
Висота	120 ± 1 м
Поштові індекси	14000–14999
Розташування
Влада
Мер	José María Bellidod
	Офіційна сторінка

У Вікіпедії є статті про: Кордова та Кордуба.

Кордова (ісп. Córdoba, МФА: [ˈkoɾðoβa]^[2]) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Андалусія, провінція Кордова. Адміністративний центр провінції. Розташоване у південній частині країни. Лежить на правому березі річки Гвадалквівір, у родючій, спекотній місцевості. Засноване 169 до н.е. як римська колонія в часи панування Риму. У середньовіччі була столицею Кордовського халіфату. Має багато історичних пам'яток. Старе місто — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Площа муніципалітету — 1252 км², населення муніципалітету — 321 164 ос. ; густота населення — 256,52 осіб/км². Висота над рівнем моря — 106 м.

НазваРедагувати

Кордо́ва (ісп. Córdoba, МФА: [ˈkoɾðoβa]) — сучасна іспанська назва.
Ко́рдоба — альтернативний запис.
Корду́ба (лат. Corduba) — латинська назва міста.
Куртуба (араб. قرطبة‎, Qurṭuba) — арабська назва міста.

ІсторіяРедагувати

В VIII столітті Кордоба стала центром арабського панування в Іспанії. Свого розквіту досягла в Х столітті, коли мала до 1 млн жит., безліч палаців, мечетей, караван-сараїв і була центром арабської науки, поезії та мистецтва. Після падіння Халіфату, Кордоба залишалася під владою мусульман до підкорення її Фердінандом III в 1236 р.

Визначні місцяРедагувати

Сади і башти Алькасару

Кордовський собор — головна споруда міста; колишня церква, перетворена у мечеть, що згодом була перебудована у собор.
Міст мавританської побудови 719 р. через Гвадалківір.
Стародавній палац мавританських королів, оточений садами ; поблизу башти Альказара, колишнього палацу інквізиції.
В околицях міста розводиться гарна порода коней.
Монумент «Сенека і Нерон».

РелігіяРедагувати

Центр Кордовської діоцезії Католицької церкви.

ЗнаменитостіРедагувати

Кордова — місце народження відомих філософів і поетів: стоїка Сенеки і його племінника Лукана, арабського філософа Аверроеса, єврейського теолога Рамбама. Крім того, Кордова відома видатними артистами фламенко.

ГалереяРедагувати

Римський міст через Гвадалківір
Річка Гвадалквівір
Офіційний герб міста
Погляд на Мескіту з Башти Левів Алькасару
Всередині Мескіти (Катедрального собору)
Дзвіниця Собору
Мескіта вночі
Парк соняхів
Дитяче містечко
Променада
Водограй у садах Колон
Алькасар
Уряд міста
Штаб-квартира банку CajaSur
Швидкісний потяг на вокзалі
Університет, факультут ветеринарії
Великий театр
Кордовські сомбреро
Травневий хрест на площі Кардинала Толедо
Кафедральний собор — колишня мечеть
Вулиці з видом собору
Римський мавзолей
Фасад королівської колегії св. Іполіта

СкульптуриРедагувати

Кінна статуя Gran Capitán
Cristo de los faroles
Julio Romero de Torres
El Hombre Río (Чоловік-ріка)

ПісніРедагувати

Isaak Albeniz написав оперу про це місто, вона так і називається Cordoba^[3].

ПриміткиРедагувати

↑ ORDEN de 14 de marzo de 2003, por la que se aprueba el mapa de comarcas de Andalucía a efectos de la planificación de la oferta turística y deportiva. // Boletín Oficial de la Junta de Andalucía — Junta de Andalucía, 2003. — вип. 59. — ISSN 2253-802X
d:Track:Q4939381 d:Track:Q2743342
↑ Spanish phonetic transcription translation // EasyPronunciation.com.
↑ Reflections on Isaac Albéniz’s Cordoba (pdf). static1.squarespace.com (eng). Процитовано 2018-12-27.

ДжерелаРедагувати

Aguilar Gavilán, Enrique (1995). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-7737-053-2.
Cuenca Toribio, José Manuel (2002). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-604-6684-1.
Jaén Morente, Antonio (1976). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-400-2177-1.
Pérez de la Lastra y Villaseñor, Manuel (2004). Las Ermitas de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-609-1657-X.
Primo Jurado, Juan José (2007). Córdoba, ciudad eterna. Córdoba. ISBN 978-84-96968-46-2.
Ramírez de Arellano, Teodomiro. Paseos por Córdoba. Córdoba. ISBN.
Vaquerizo Gil, Desiderio (2003). Guía Arqueológica de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-932945-4-3.
Urquízar Herrera, Antonio, y de Haro García, Noemi (2007). La escritura visual de Córdoba. Gramática de un imaginario colectivo. Córdoba. ISBN 84-7801-851-4.

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кордова (Іспанія)

Офіційний сайт
Кордоба Путівник по місту. (рос.)
Кордоба, Іспанія
Авторський блог про Кордову і Андалусію в цілому(рос.)
Відео тур в Кордові

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1002697_citetype_Q2065227"_data-entity-id="Q4939381">[http://www.juntadeandalucia.es/boja/boletines/2003/59/d/updf/d1.pdf_ORDEN_de_14_de_marzo_de_2003,_por_la_que_se_aprueba_el_mapa_de_comarcas_de_Andalucía_a_efectos_de_la_planificación_de_la_oferta_turística_y_deportiva.]_//_[[:es:Boletín_Oficial_de_la_Junta_de_Andalucía|Boletín_Oficial_de_la_Junta_de_Andalucía]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:es:Junta_de_Andalucía|Junta_de_Andalucía]],_2003._—_вип.&nbsp;59._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2253-802X_2253-802X]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4939381]][[d:Track:Q2743342]]</div>-1] ORDEN de 14 de marzo de 2003, por la que se aprueba el mapa de comarcas de Andalucía a efectos de la planificación de la oferta turística y deportiva. // Boletín Oficial de la Junta de Andalucía — Junta de Andalucía, 2003. — вип. 59. — ISSN 2253-802X
d:Track:Q4939381 d:Track:Q2743342

[2] Spanish phonetic transcription translation // EasyPronunciation.com.

[3] Reflections on Isaac Albéniz’s Cordoba (pdf). static1.squarespace.com (eng). Процитовано 2018-12-27.

[2]

[1]

[3]