Рів (оборонна споруда)

Сухий рів з валом поблизу міста Солсбері, Англія, будований ще за часів Залізної Доби.
Оточений ровом з водою маєток у Ворикширі, Англія.

Рів — довга глибока канава, що має оборонне призначення. Здебільшого рови влаштовувались як перешкода перед валами або оборонним муром, чим значно збільшували обороноздатність і оточували замок чи місто, утворюючи первісну лінію оборони. При можливості рови наповнювали водою, іноді навіть перетворюючи їх на штучні озера; там де рів був сухий, він, завдяки своїй глибині, робив мур ще вищим для тих, хто атакував.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Стародавні часиРедагувати

Довколо укріплень стародавнього Єгипету виявлено свідоцтва існування ровів. Один з таких прикладів – розкопки фортеці в Бухені, що в Нубії. Інші сліди стародавніх ровів збереглись у руїнах Вавилона.

ЄвропаРедагувати

 
Замок Бодіам 14 ст. у Східнім Суссексі, Англія.

Інколи рови заповнювали водою, з’єднуючи їх з природніми водоймищами – річками й озерами. Рів ускладнював приступ до муру важких облогових знарядь – облогових башт і таранів, адже застосування таких знарядь було ефективне лише коли їх наближали впритул до фортечного чи замкового муру. Заповнений водою рів робив дуже важким підкопування, тобто риття тунелів під муром, з тим щоб домогтися краху оборони. Там де це дозволяли природні умови, замки чи фортеці зводили на островах і півостровах озер і річок, отже природне водоймище поставало за фортифікаційний рів. Також утворювали одне або навіть декілька штучних озер навколо фортець, але іноді навпаки, створювали штучний острів посеред озер (наприклад кренноґ – в Ірландії й Шотландії). Замки з ровами або оточені штучними озерами були поширені в Англії, Шотландії, Уельсі, також у Нідерландах, Німеччині, Австрії й Данії. Подекуди в воду рову зливали людські випорожнення (нечистоти), також у рові гнили трупи полеглих тварин і залишки харчових відходів. Все це мало викликати огиду в ворогів і втримати супротивника навіть від самої думки перепливти рів; але й це важко було зробити, бо зі дна рову стирчали загострені коли.

 
Замок Мот-Шанденьє Пуату, Франція.

У післясередньовічний період фортеці, що були пристосовані вже до вогнепальної збої артилерії, здебільшого мали сухий рів або канаву, і лише інколи включали водяні бар’єри в систему захисту від штурму, як наприклад бастіон в Оломоуці. Розроблені в 19 ст.полігональні форти спирались на сухі рови в забезпеченні ближньої оборони. З часом численні укріплені замки перетворилися на палаци або пишні резиденції, втративши своє первісне оборонне призначення. Рови та озера навколо них стали лише декоративним оздобленням.

АзіяРедагувати

Японські замки часто мали складні системи ровів, інколи це було кілька ровів, викладених у концентричні кола навколо замку. Замки Японії були центральною частиною міст, отже замкові рови були їхніми важливими водними артеріями. Навіть у наші часи система ровів японського імператорського палацу є місце досить активної діяльності міського життя - це прокат човнів, рибальських ставки й ресторани. Більшість сучасних японських замків мають рови з водою, але в середньовічну добу замки найчастіше мали сухі рови.

Замкові рови можна побачити у Забороненому Місті в Пекіні (Китай), у Токійськім Імператорськім палаці (Японія), у Веллорі в Індії, в Ангкор-Ват у Камбоджі і Чіанг Май у Таїланді.

ФотогалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Василь Пірко. Оборонні споруди у межиріччі Дніпра і Сіверського Дінця (друга половина 17 — 18 ст.). Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім. — 2007. — 176 с. ISBN 978-966-317-011-4
  • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття, Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7

Див. такожРедагувати