Гдиня

Гди́ня, Ґди́ня ( польська вимова^{опис файлу}, пол. Gdynia, кашуб. Gdiniô, нім. Gdingen) — місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки.

Гдиня, Ґдиня Gdynia
герб Ґдині прапор Ґдині
Основні дані
54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д.
Країна	Польща
Адмінодиниця	Поморське воєводство Гданське воєводство
Межує з — сусідні нас. пункти Гданськ, Картузький повіт, Сопот, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди ?
Засновано	приблизно 1253
Статус міста	1926
Площа	135,14 км²
Населення	249138 (2011)
· густота	1852 (2008) осіб/км²
Агломерація	1 080 700
Висота НРМ	0-205,7  м
Водойма	Балтійське море
Міста-побратими	Клайпеда (12 січня 1993), Ольборг (1966), Барановичі (6 лютого 1993), Бруклін, Хайкоу, Калінінград, комуна Карлскруна (1990), Котка (1961), Крістіансанн, Kunda Cityd (2001), Лієпая (1999), Плімут (11 вересня 1976), Сіетл (22 квітня 1994), Балтійськ, Кіль (25 липня 1985), Члухув (19 червня 2008), Руставі (29 березня 2010), Aalborg Municipalityd (1966)
Телефонний код	(48) 58
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	GA
GeoNames	3099424
OSM	↑130975 ·R (Поморське воєводство, Гданське воєводство)
Поштові індекси	81-000 до 81-919
Міська влада
Мер міста	Wojciech Szczurekd
Веб-сторінка	gdynia.pl
Мапа
Гдиня, Ґдиня у Вікісховищі?

Red Bull Air Race Gdynia - 2014

Розташована в Кашубії, в Гданській Померанії, Ґдиня є частиною міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.

Історія

Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксивє (пол. Oksywie), зараз частина Ґдині, згадується з 1209 року. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .

У 1380 власник села, яке стало пізніше Ґдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382–1772 років Ґдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 в селі був лише 21 будинок.

Область пізнішого міста Ґдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990–1308.

У 1309–1310 завойована Тевтонським Орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772, в складі Королівства Пруссія, і як частина Пруссії стала частиною Німецької імперії.

У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців. Ґдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торговельних суден. Перший кашубським мером Ґдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Ґдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною Польської республіка; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.

Будівництво морського порту

Рішення побудувати головне портове місто в селі Ґдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польська республіка зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.

Будівництво портового міста Ґдині було розпочато в 1921, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт о будівництві портового міста Ґдиня 23 вересня 1922. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Ґдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.

Ґдиня, 1934 рік. Фото: Mare Nostrum

Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Ґдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).

Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Ґдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931–1939 роки гавань Ґдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Ґдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 мільйонів тонн, що становило 46% польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Ґдині почала будувати її перше морське судно.

Ґдиня під час Другої Світової війни (1939–1945)

Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього німецького племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.

Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Ґдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.

Як портове місто, так і верф, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90% з будівель і устаткування були знищені).

Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.

Ґдиня після II Другої Світової війни

28 березня 1945, Ґдиня була зайнята радянськими військами і увійшла до польського Гданського воєводства.

4-го грудня 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.

Порт Ґдиня

Cutty Sark Tall Ships' Races 2003; Stad Amsterdam, Dar Młodzieży і Dar Pomorza.

• Статистика перевантаження
  • 1924: 10,000 тонн
  • 1929: 2,923,000 тонн
  • 1938: 8,700,000 тонн
  • 2002: 9,365,200 тонн
  • 2003: 9,748,000 тонн
  • 2004: 10,744,000 тонн
  • 2005: 12,230,000 тонн
  • 2006: 14,199,000 тонн
  • 2007: 17,025,000 тонн

Населення і площа

Рік	Населення	Площа
1870	1200
1920	1300
1926	12,000	6 км²
1939	127,000	66 км²
1945	70,000	66 км²
1960	150,200	73 км²
1970	191,500	75 км²
1975	221,100	134 км²
1980	236,400	134 км²
1990	251,500	136 км²
1994	252,000	136 км²
1995	251,400	136км²
2000	255,420	135.49 км²
2003	251,000	136 км²

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	118549	20703	81920	15926
Жінки	130589	19542	76944	34103
Разом	249138	40245	158864	50029

Населення за роками:

Міста-побратими

Ґдиня утримує відносини з такими містами:

Місто	Держава	Рік підписання документу
Ольборг	Данія	1987
Барановичі	Білорусь	1993
Бруклін	США	1991
Хайкоу	КНР	2006
Калінінград	Росія	1994
Карлскруна	Швеція	1990
Кіль	Німеччина	1985
Клайпеда	Литва	1993
Котка	Фінляндія	1988
Крістіансанн	Норвегія	1991
Кунда	Естонія	2001
Лієпая	Латвія	1999
Плімут	Велика Британія	1976
Сієтл	США	1994

Відомі люди

• Кшиштоф Скура (1950—2016) — польський біолог, іхтіолог, океанограф.
• Ізабела Філіпяк (* 1961) — польська письменниця.

Див. також

• Тримісто
• Польський коридор

Джерела

• (ed.) R. Wapiński, Dzieje Gdyni, Gdańsk 1980
• (ed.). S. Gierszewski, Gdynia, Gdańsk 1968
• Gdynia, in: Pomorze Gdańskie, nr 5, Gdańsk 1968
• J. Borowik, Gdynia, port Rzeczypospolitej, Toruń 1934
• B. Kasprowicz, Problemy ekonomiczne budowy i eksploatacji portu w Gdyni w latach 1920–1939, Zapiski Historyczne, nr 1-3/1956
• M. Widernik, Główne problemy gospodarczo-społeczne miasta Gdyni w latach 1926–1939., Gdańsk 1970
• (ed.) A. Bukowski, Gdynia. Sylwetki ludzi, oświata i nauka, literatura i kultura, Gdańsk 1979
• Gminy województwa gdańskiego, Gdańsk 1995
• H. Górnowicz, Z. Brocki, Nazwy miast Pomorza Gdańskiego, Wrocław 1978
• Gerard Labuda (ed.), Historia Pomorza, vol. I–IV, Poznań 1969–2003
• (ed.) W. Odyniec, Dzieje Pomorza Nadwiślańskiego od VII wieku do 1945 roku, Gdańsk 1978
• L. Bądkowski, Pomorska myśl polityczna, Gdańsk 1990
• L. Bądkowski, W. Samp, Poczet książąt Pomorza Gdańskiego, Gdańsk 1974
• B. Śliwiński, Poczet książąt gdańskich, Gdańsk 1997
• Józef Spors, Podziały administracyjne Pomorza Gdańskiego i Sławieńsko-Słupskiego od XII do początków XIV w, Słupsk 1983
• M. Latoszek, Pomorze. Zagadnienia etniczno-regionalne, Gdańsk 1996
• B. Bojarska, Eksterminacja inteligencji polskiej na Pomorzu Gdańskim (wrzesień-grudzień 1939), Poznań 1972
• K. Ciechanowski, Ruch oporu na Pomorzu Gdańskim 1939–1945., Warszawa 1972
• Gdynia city website
• Gdynia Portal (pl)
• Marina in Gdynia
• Maritime School
• Seattle sister city of Gdynia
• Maps, photos, albums and more than 200 postcards from Gotenhafen (1939–1945)
• Open Directory Project — Gdynia