Гдиня
Гди́ня (пол. Gdynia) — місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки. Розташована в Кашубії, у Гданській Померанії, Ґдиня є частиною міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.
НазваРедагувати
- Гди́ня, або Ґди́ня (пол. Gdynia, МФА: [ˈɡdɨɲa],
польська вимоваопис файлу; лат. Gdina, Civitas Gdinensis) — польська назва. - Гді́ньо (кашуб. Gdiniô) — кашубська назва.
- Гді́нген (нім. Gdingen) — традиційна німецька назва.
- Готенга́фен (нім. Gotenhafen, «готська затока») — німецька назва в 1939—1945 роках.
ІсторіяРедагувати
Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксивє (пол. Oksywie), зараз частина Ґдині, згадується з 1209 року. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .
У 1380 власник села, яке стало пізніше Ґдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382—1772 років Ґдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 в селі був лише 21 будинок.
Область пізнішого міста Ґдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990—1308.
У 1309—1310 завойована Тевтонським Орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772, у складі Королівства Пруссія, і як частина Пруссії стала частиною Німецької імперії.
У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців. Ґдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торговельних суден. Перший кашубським мером Ґдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Ґдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною Польської республіка; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.
Будівництво морського портуРедагувати
Рішення побудувати головне портове місто в селі Ґдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польська республіка зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.
Будівництво портового міста Ґдині було розпочато в 1921, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт о будівництві портового міста Ґдиня 23 вересня 1922. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Ґдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.
Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Ґдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).
Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Ґдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931—1939 роки гавань Ґдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Ґдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 мільйонів тонн, що становило 46 % польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Ґдині почала будувати її перше морське судно.
Ґдиня під час Другої Світової війни (1939—1945)Редагувати
Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього німецького племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.
Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Ґдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.
Як портове місто, так і верф, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90 % з будівель і устаткування були знищені).
Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.
Ґдиня після II Другої Світової війниРедагувати
28 березня 1945, Ґдиня була зайнята радянськими військами і увійшла до польського Гданського воєводства.
4-го грудня 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.[22]
Порт ҐдиняРедагувати
- Статистика перевантаження
- 1924: 10,000 тонн
- 1929: 2,923,000 тонн
- 1938: 8,700,000 тонн
- 2002: 9,365,200 тонн
- 2003: 9,748,000 тонн
- 2004: 10,744,000 тонн
- 2005: 12,230,000 тонн
- 2006: 14,199,000 тонн
- 2007: 17,025,000 тонн
Населення і площаРедагувати
| Рік | Населення | Площа |
|---|---|---|
| 1870 | 1200 | |
| 1920 | 1300 | |
| 1926 | 12,000 | 6 км² |
| 1939 | 127,000 | 66 км² |
| 1945 | 70,000 | 66 км² |
| 1960 | 150,200 | 73 км² |
| 1970 | 191,500 | 75 км² |
| 1975 | 221,100 | 134 км² |
| 1980 | 236,400 | 134 км² |
| 1990 | 251,500 | 136 км² |
| 1994 | 252,000 | 136 км² |
| 1995 | 251,400 | 136км² |
| 2000 | 255,420 | 135.49 км² |
| 2003 | 251,000 | 136 км² |
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][23]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 118549 | 20703 | 81920 | 15926 |
| Жінки | 130589 | 19542 | 76944 | 34103 |
| Разом | 249138 | 40245 | 158864 | 50029 |
Населення за роками:
Міста-побратимиРедагувати
Ґдиня утримує відносини з такими містами:
| Місто | Держава | Рік підписання документу |
|---|---|---|
| Ольборг |  Данія
|
1987 |
| Барановичі |  Білорусь
|
1993 |
| Бруклін |  США
|
1991 |
| Хайкоу |  КНР
|
2006 |
| Калінінград |  Росія
|
1994 |
| Карлскруна |  Швеція
|
1990 |
| Кіль |  Німеччина
|
1985 |
| Клайпеда |  Литва
|
1993 |
| Котка |  Фінляндія
|
1988 |
| Крістіансанн |  Норвегія
|
1991 |
| Кунда |  Естонія
|
2001 |
| Лієпая |  Латвія
|
1999 |
| Плімут |  Велика Британія
|
1976 |
| Сієтл | США
|
1994 |
Відомі людиРедагувати
- Кшиштоф Скура (1950—2016) — польський біолог, іхтіолог, океанограф.
- Ізабела Філіпяк (* 1961) — польська письменниця.
- Станіслав Барановський (1935—1978) — польський гляціолог.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюnspне вказано текст - ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/gdynianin;4436531.html
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/gdynianka;4436532.html
- ↑ https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/gdyne-gdynia-lenkija/3508
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/klajpeda,341503
- ↑ http://www.aalborgevents.dk/venskabsbyer/gdynia-polen
- ↑ http://gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/baranowicze,341504
- ↑ https://www.intex-press.by/2017/06/20/dvadtsat-tri-gorodov-pobratimov-baranovichej-chto-my-o-nih-znaem/
- ↑ https://www.karlskrona.se/kommun-och-politik/sa-arbetar-vi-med/internationellt-arbete/vanorter-och-natverk/
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/kotka,341498
- ↑ http://www.kotka.fi/tietoa_kotkasta/kansainvalinen_toiminta
- ↑ https://viru-nigula.ee/documents/7609076/0/Viru_Nigula_PROFIIL_01.08.2018.pdf/474c2a93-c5d7-4e80-a771-f967335a08eb?version=1.0&inheritRedirect=true
- ↑ https://www.liepaja.lv/sadraudzibas-pilsetas/
- ↑ http://www.visitoruk.com/Plymouth/20th-century-T1342.html
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/plymouth,341488
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/seattle,341505
- ↑ http://www.seattle.gov/oir/sister-cities/seattles-21-sister-cities/gdynia
- ↑ https://www.kiel.de/de/kiel_zukunft/kiel_international/Gdynia.php
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane/wspolpraca-z-miastami-siostrzanymi,341487
- ↑ https://rustavi.gov.ge/page/45
- ↑ Catastrophic collapses of architectural structures in Poland — SkyscraperCity(англ.)
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюageне вказано текст
Помилка цитування: Тег <ref>, заданий в <references>, має атрибут групи "", який не фігурує в попередньому тексті.
<ref>, заданий в <references>, має атрибут групи "", який не фігурує в попередньому тексті.ДжерелаРедагувати
- (ed.) R. Wapiński, Dzieje Gdyni, Gdańsk 1980
- (ed.). S. Gierszewski, Gdynia, Gdańsk 1968
- Gdynia, in: Pomorze Gdańskie, nr 5, Gdańsk 1968
- J. Borowik, Gdynia, port Rzeczypospolitej, Toruń 1934
- B. Kasprowicz, Problemy ekonomiczne budowy i eksploatacji portu w Gdyni w latach 1920—1939, Zapiski Historyczne, nr 1-3/1956
- M. Widernik, Główne problemy gospodarczo-społeczne miasta Gdyni w latach 1926—1939., Gdańsk 1970
- (ed.) A. Bukowski, Gdynia. Sylwetki ludzi, oświata i nauka, literatura i kultura, Gdańsk 1979
- Gminy województwa gdańskiego, Gdańsk 1995
- H. Górnowicz, Z. Brocki, Nazwy miast Pomorza Gdańskiego, Wrocław 1978
- Gerard Labuda (ed.), Historia Pomorza, vol. I—IV, Poznań 1969—2003
- (ed.) W. Odyniec, Dzieje Pomorza Nadwiślańskiego od VII wieku do 1945 roku, Gdańsk 1978
- L. Bądkowski, Pomorska myśl polityczna, Gdańsk 1990
- L. Bądkowski, W. Samp, Poczet książąt Pomorza Gdańskiego, Gdańsk 1974
- B. Śliwiński, Poczet książąt gdańskich, Gdańsk 1997
- Józef Spors, Podziały administracyjne Pomorza Gdańskiego i Sławieńsko-Słupskiego od XII do początków XIV w, Słupsk 1983
- M. Latoszek, Pomorze. Zagadnienia etniczno-regionalne, Gdańsk 1996
- B. Bojarska, Eksterminacja inteligencji polskiej na Pomorzu Gdańskim (wrzesień-grudzień 1939), Poznań 1972
- K. Ciechanowski, Ruch oporu na Pomorzu Gdańskim 1939—1945., Warszawa 1972
ПосиланняРедагувати
- Ґдиня // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гдиня