Гдиня

*— сусідні нас. пункти*
Гдиня; Gdynia
герб Ґдині	Прапор Гдині
	Основні дані
	54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д. / 54.50000° пн. ш. 18.53333° сх. д.
Країна	Польща
Адмінодиниця	Поморське воєводство; Гданське воєводство
	Гданськ, Картузький повіт, Сопот, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди ?
Засновано	приблизно 1253
Статус міста	1926
Площа	135,14 км²
Населення	249138 (2011)
· густота	1852 (2008) осіб/км²
Агломерація	1 080 700
Висота НРМ	0-205,7 м
Водойма	Балтійське море
Назва мешканців	пол. gdynianin і пол. gdynianka
Міста-побратими	Клайпеда (12 січня 1993), Ольборг (1966), Барановичі (6 лютого 1993), Бруклін, Гайкоу, Калінінград, комуна Карлскруна (1990), Котка (1961), Крістіансанн, Kunda Cityd (2001), Лієпая (1999), Плімут (11 вересня 1976), Сіетл (22 квітня 1994), Балтійськ, Кіль (25 липня 1985), Члухув (19 червня 2008), Руставі (29 березня 2010), Ольборг (1966), Карпач
Телефонний код	(48) 58
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	GA
GeoNames	3099424
OSM	↑130975 ·R (Поморське воєводство, Гданське воєводство)
SIMC	0934100
Поштові індекси	81-000 до 81-919
	Міська влада
Мер міста	Wojciech Szczurekd
Вебсайт	gdynia.pl
	Мапа
	Гдиня у Вікісховищі

Гди́ня (пол. Gdynia) — місто на півночі Польщі в Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки. Розташована в Кашубії, у Гданській Померанії, Гдиня є частиною міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.

НазваРедагувати

Гди́ня (пол. Gdynia, МФА: [ˈɡdɨɲa], польська вимова^файл; лат. Gdina, Civitas Gdinensis) — польська назва.
Гді́ньо (кашуб. Gdiniô) — кашубська назва.
Гді́нген (нім. Gdingen) — традиційна німецька назва.
Готенга́фен (нім. Gotenhafen, «готська затока») — німецька назва в 1939—1945 роках.

ГеографіяРедагувати

КліматРедагувати

Клімат Гдині (1976—2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	13,7	11,2	16,0	24,8	30,2	32,1	34,7	29,3	28,5	22,1	15,2	14,1	34,7
Середній максимум, °C	2,0	2,8	6,2	11,6	16,8	20,4	22,7	22,5	18,4	12,2	7,6	4,3	12,3
Середня температура, °C	−0,6	0,35	2,25	7,65	12,0	15,9	18,75	18,5	15,1	9,25	5,65	2,45	8,94
Середній мінімум, °C	−3,2	−2,1	−1,7	3,7	7,2	11,4	14,8	14,5	11,8	6,3	3,7	0,6	5,6
Абсолютний мінімум, °C	−21,2	−12,6	−13,9	−4,6	−2,3	4,7	9,2	7,7	−4,6	−3,8	−5,2	−14,5	−21,2
Норма опадів, мм	46.6	40.6	47.7	36.6	60.1	59.6	72.5	74.9	71.2	68.7	61.2	57.8	696.6
Днів з дощем	15	11	13	13	16	15	16	17	14	18	19	16	183
Днів зі снігом	11	13	10	2	0	0	0	0	0	1	6	7	50
Вологість повітря, %	82	86	79	69	63	69	71	72	82	83	84	87	77
Джерело: myweather2^[23]

Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксивє (пол. Oksywie), зараз частина Гдині, згадується з 1209 року. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .

У 1380 власник села, яке стало пізніше Гдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382—1772 років Гдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 в селі був лише 21 будинок.

Область пізнішого міста Гдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990—1308.

У 1309—1310 завойована Тевтонським Орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772, у складі Королівства Пруссія, і як частина Пруссії стала частиною Німецької імперії.

У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців. Гдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торговельних суден. Перший кашубським мером Гдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Гдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною Польської республіка; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.

Будівництво морського портуРедагувати

Рішення побудувати головне портове місто в селі Гдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польська республіка зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.

Будівництво портового міста Гдині було розпочато в 1921, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт про будівництво портового міста Гдиня 23 вересня 1922. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Гдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.

Гдиня, 1934 рік. Фото: Mare Nostrum

Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Гдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).

Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Гдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931—1939 роки гавань Гдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Гдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 мільйонів тонн, що становило 46 % польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Гдині почала будувати її перше морське судно.

Гдиня під час Другої Світової війни (1939—1945)Редагувати

Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього германського племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.

Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Гдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.

Як портове місто, так і корабельня, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90 % з будівель і устаткування були знищені).

Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.

Гдиня після II Другої Світової війниРедагувати

28 березня 1945, Гдиня була зайнята радянськими військами і увійшла до польського Гданського воєводства.

4-го грудня 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.^[24]

ТранспортРедагувати

Див. також: Гдинський тролейбус

Регата великих вітрильників 2003; Stad Amsterdam, Дар Молоді і Дар Помор'я.

Гдиня-Головна

Порт ГдиняРедагувати

Докладніше: Гдиня (порт)

У 2007 році через порт пройшло 364 202 пасажири, 17 025 тис. тонн вантажів і 614 373 TEU контейнерів. Між Гдинею та Карлскруною, Швеція, курсує регулярне автомобільне поромне сполучення.

АеропортРедагувати

Головний аеропорт агломерації, Гданський аеропорт імені Леха Валенси, розташований приблизно за 25 км на південний захід від центру Гдині та має сполучення приблизно з 55 пунктами призначення. Це третій за пасажирообігом аеропорт у Польщі. ^[25] Другий термінал авіації загального призначення призначення відкрито у травні 2012 року, що збільшило пропускну здатність аеропорту до 5 мільйонів пасажирів на рік.

Інший місцевий аеропорт (Аеропорт Гдиня-Косаково) розташований частково в селі Косаково, на північ від міста, а частково в Гдині. Цей аеропорт був військовим з часів Другої світової війни, але у 2006 році було вирішено, що аеропорт буде використовуватися для обслуговування цивільних. ^[26] Роботи йшли повним ходом і мали бути готові до 2012 року, коли проект зазнав краху після рішення ЄС у лютому 2014 року щодо фінансування міста Гдині як нечесної конкуренції аеропорту Гданська. У березні 2014 року керуюча компанія аеропорту подала заяву про банкрутство, про що було офіційно оголошено у травні того ж року. Доля близько 100 мільйонів злотих державних коштів з Гдині залишається невідомою, документи не оприлюднюються, попри неодноразові запити жителів про це до мера міста Войцеха Щурека^[en].

Автомобільний транспортРедагувати

Автошлях Квятковського^[en] сполучає порт Гдині та місто з Кільцевою дорогою^[en], а отже, з автострадою A1. Національна дорога 6^[en] сполучає Тримісто з агломерацією Слупськ, Кошалін і Щецин.

ЗалізницяРедагувати

Головною станцією в Гдині є залізнична станція Гдиня-Головна, а в Гдині є ще п'ять залізничних станцій. Місцеві послуги надає Швидкісна міська залізниця, що часто курсує поїздами, що охоплюють район Триміста, включаючи Гданськ, Сопот і Гдиню. Потяги далекого прямування з Варшави через Гданськ закінчуються в Гдині, а також є прямі поїзди до Щецина, Познані, Катовиці, Любліна та інших великих міст. У 2011-2015 роках маршрут Варшава — Гданськ — Гдиня зазнає масштабної модернізації вартістю 3 мільярди доларів США, що частково фінансується Європейським інвестиційним банком, включаючи заміну колії, перебудову кривих і перенесення дільниць колії для забезпечення швидкості до 200 км/год, модернізацію станцій і встановлення найсучаснішої системи сигналізації ETCS. У грудні 2014 року нові високошвидкісні поїзди Alstom Pendolino були введені в експлуатацію між Гдинею, Варшавою та Краковом, що скоротило час поїздки до Гдині на 2 години. ^[27]^[28]

Населення і площаРедагувати

Рік	Населення	Площа
1870	1200
1920	1300
1926	12,000	6 км²
1939	127,000	66 км²
1945	70,000	66 км²
1960	150,200	73 км²
1970	191,500	75 км²
1975	221,100	134 км²
1980	236,400	134 км²
1990	251,500	136 км²
1994	252,000	136 км²
1995	251,400	136км²
2000	255,420	135.49 км²
2003	251,000	136 км²

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	118549	20703	81920	15926
Жінки	130589	19542	76944	34103
Разом	249138	40245	158864	50029

Населення за роками:

Міста-побратимиРедагувати

Гдиня утримує відносини з такими містами:

Місто	Держава	Рік підписання документу
Ольборг	Данія	1987
Барановичі	Білорусь	1993
Бруклін	США	1991
Хайкоу	КНР	2006
Калінінград	Росія	1994
Карлскруна	Швеція	1990
Кіль	Німеччина	1985
Клайпеда	Литва	1993
Котка	Фінляндія	1988
Крістіансанн	Норвегія	1991
Кунда	Естонія	2001
Лієпая	Латвія	1999
Плімут	Велика Британія	1976
Сієтл	США	1994