Оксивська культура
Окси́вська культу́ра (пол. Oksywie, нім. Oxhöft) — археологічна культура залізної доби, існувала в Східній Померанії і на нижній Віслі у 200 р. до н. е. і приблизно до 25 року н. е..
Оксивська культура | |
![]() | |
Наступник |
Вельбарська культура ![]() |
---|---|
![]() ![]() |

Назву отримала від містечка Оксивє, яке зараз є частиною міста Гдиня (Польща). Тут були знайдені перші знахідки культури.
Етнічна і культурна характеристика
ред.Оксивська культура є спорідненою з сусідньою пшеворською культурою.
Зникла з прибуттям із середньої Швеції готських народів: остготів, візіготів і гепідів. Готська вельбарська культура, що постала після оксивської культури на початковому етапі зайняла її територію.
Етнічно культуру можна віднести до ранніх германців (ругії і вандали) і ляхів (давніх поляків) і можливо, залишків балтів. У пшеворській культурі переважав ляхівський (давньопольський елемент) з додатком східних (шведських) германців і кельтів.
Історичні відомості
ред.Згідно з Йорданом, зникнення культури пов'язане з приходом готів на чолі з королем Берігом у округу гирла Вісли, які змусили піти ругіан і вандалів з їхніх поселень.
Оксивская культура хронологічні і територіально збігається (по Тациту) з готтонським «коліном» германців (найдавніші бургунди, вандали, готи), де дослідники вказують поряд з готами на ругів власне як на носіїв оксивської культури[1].
Примітки
ред.- ↑ Пачкова С. П., Про оксивський компонент у Чаплинському могільнику зарубинецькоі культури // Древности I тыс. н. э. на территории Украины . — Киев . — 2003 . — С.98-113.
Джерела
ред.- Пачкова С. П., Про оксивський компонент у Чаплинському могільнику зарубинецькоі культури // Древности I тыс. н. э. на территории Украины . — Киев . — 2003 . — С.98-113.
- Bokiniec E., Kultura oksywska na ziemi chełmińskiej w świetle materiałów sepulkralnych, Toruń. — 2008 (пол.)
Посилання
ред.- Оксивська культура[недоступне посилання з липня 2019], сайт «Sciencegraph»
- Археологические культуры: Оксывская [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Археология.PУ» (рос.)