Гепіди (лат. Gepidae) — група східногерманських племен, споріднених готам. Найвідоміша їхня перемога над гунами після смерті Аттіли. Гепіди взяли участь в етногенезі слов'ян, яких німецькі джерела назвали «вендами»[1].

Гепіди
Зображення
Держава гепідів у 539-551
Країна Королівство гепідів
Мова комунікації романська мова Панонії
Мапа розташування
CMNS: Гепіди у Вікісховищі
Карта Європи часів правління Адріана (117—138). Гепіди жили на узбережжі Балтійського моря. Розташування варварів дано за Тацітом

У II столітті до н. е. гепіди переселилися зі Скандинавії на південно-східне узбережжя Балтійського моря, а потім слідом за готами стали переміщатися на південний схід на територію теперішньої Румунії. Наприкінці IV сторіччя увійшли в племінний союз гунів.

У 454 гепіди очолили повстання підлеглих народів проти гунів, перемогли їх і утворили Королівство гепідів у Тисо-Дунайській низовині.

Від 540 до 551 князем кутригурів був Кініалон, нащадок Сініона. Близько 551 року 12000 вояків, що йому підкорялись, пішли війною на гепідів, перемогли їх, вийшли на Балкани, захопили і сплюндрували балканські провінції Візантійської імперії.

У другій половині VI сторіччя гепіди були покорені племінним союзом лангобардів і аварів.

У хроніках останні згадки про гепідів датуються IX сторіччям.

Королі гепідів

ред.

Примітки

ред.
  1. Вадим Владимирович Деружинский, ТАЙНЫ БЕЛАРУСКОЙ ИСТОРИИ [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.