Гепіди
Гепіди (лат. Gepidae) — група східногерманських племен, споріднених готам. Найвідоміша їхня перемога над гунами після смерті Аттіли. Гепіди взяли участь в етногенезі слов'ян, яких німецькі джерела назвали «вендами»[1].
Гепіди | |
Держава гепідів у 539-551 | |
Країна | Королівство гепідів |
---|---|
Мова комунікації | романська мова Панонії |
Гепіди у Вікісховищі |
У II столітті до н. е. гепіди переселилися зі Скандинавії на південно-східне узбережжя Балтійського моря, а потім слідом за готами стали переміщатися на південний схід на територію теперішньої Румунії. Наприкінці IV сторіччя увійшли в племінний союз гунів.
У 454 гепіди очолили повстання підлеглих народів проти гунів, перемогли їх і утворили Королівство гепідів у Тисо-Дунайській низовині.
Від 540 до 551 князем кутригурів був Кініалон, нащадок Сініона. Близько 551 року 12000 вояків, що йому підкорялись, пішли війною на гепідів, перемогли їх, вийшли на Балкани, захопили і сплюндрували балканські провінції Візантійської імперії.
У другій половині VI сторіччя гепіди були покорені племінним союзом лангобардів і аварів.
У хроніках останні згадки про гепідів датуються IX сторіччям.
Королі гепідів
ред.Примітки
ред.- ↑ Вадим Владимирович Деружинский, ТАЙНЫ БЕЛАРУСКОЙ ИСТОРИИ [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
ред.- Иордан, «О происхождении и деяниях гетов» [Архівовано 12 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.) (лат.)
Посилання
ред.- Вадим Владимирович Деружинский, ТАЙНЫ БЕЛАРУСКОЙ ИСТОРИИ [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)