Йо́рдан (лат. Jordanis, Jordanes, Jornandes, Иорнандъ; ?—?) — готський історик та хронікар VI століття. За походженням гот (острогот)[3]. Народився у Нижній Мезії[3]. Так само, як його дід, був нотарієм, при аланському полководцеві Гунтігісі Базі[3]. Первісно був аріанином, пізніше навернувся до нікейського віросповідання (халкидоніт)[джерело?]. В середньовічній німецькій (Й. Трісемус) і шведській (Е. Олай) традиції Йордан позначався єпископом[джерело?]. Автор «Гетики» (551), фундаментальної праці про історію готів[3].

Йордан
Народився 6 століття
Римська імперія
Помер 6 століття
Країна  Візантійська імперія
Національність Готи[1]
Діяльність історик, письменник
Знання мов латина[2]
Magnum opus Гетика і Life of Boethiusd

Праці

ред.
  • «Гетика» (бл. 551). Переказ готської історії Кассіодора, що не збереглася. Містить найбільш повні свідчення про варварський світ Центральної і Східної Європи в часи Великого переселення народів (германців і, зокрема, слов'ян). Відомо, що російською мовою «Гетика» вперше була перекладена українцем К. Кондратовичем (сер. XVIII ст.; рукопис)[джерело?].
  • «Римська історія» («De summa temporum vel origine actibusque gentis Romanorum», або скорочено «Romana»). Своєрідна «римська альтернатива» до попередниці. Компіляція праць з візантійських та римських істориків, що робить «Романа» твором подібним до «Гетики» і відповідає спільній структурі. Твір має незначні згадки про напади слов'ян на Балкани, являється типовим зразком ранньохристиянського і пізньоримського письменства. Водночас, попри біблійні і апокаліптичні сюжети в «римській історії», Йордан робить деякі відступи (наприклад, посилання на візантійського правника і сучасника Ямвліха). В межах авторської концепції праці «Гетика» і «Романа» доповнюють одна одну спільним задумом (варварські напади, занепад ідеї «римської республіки», єресі, «нехтування світом» (contemptus mundi), Бог, тощо) — об'єднані історіографічною традицією, духовною культурою доби. Так, Л. ван Гуфф і П. ван Наффелен розглядають Йордана як маргінального представника «кола» Кассіодора («італійської еміграції» у візантійській столиці), чий унікальний голос відображає серед іншого кризу правління Юстиніана[джерело?].

Примітки

ред.
  1. Michaud L. Biographie universelle ancienne et moderne
  2. Mirabile: Digital Archives for Medieval CultureSISMEL – Edizioni del Galluzzo.
  3. а б в г Котляр М. Ф. Йордан та його твір «Getica» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 655. — ISBN 966-00-0610-1.

Джерела

ред.

Література

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йордан (історик)