Лодзь

місто на правах повіту Польщі

Лодзь (пол. Łódź, нім. Lodz / Lodsch, гебр. לודז') — місто в центральній Польщі, центр Лодзького воєводства. Є центром польської електронної промисловості. Засноване в XIII столітті, статус міста з 1423 року.

Лодзь
Łódź

Герб Прапор
Герб Прапор
Ul. Piotrkowska - panoramio (1).jpg
Основні дані
51°46′37″ пн. ш. 19°27′17″ сх. д. / 51.77694444447177347° пн. ш. 19.45472222224977799° сх. д. / 51.77694444447177347; 19.45472222224977799Координати: 51°46′37″ пн. ш. 19°27′17″ сх. д. / 51.77694444447177347° пн. ш. 19.45472222224977799° сх. д. / 51.77694444447177347; 19.45472222224977799
Країна Польща Польща
Регіон Лодзьке воєводство
Столиця для Лодзинське воєводство, Генеральна губернія, Лодзький-Східний повіт і Q24932470?
Девіз Ex navicula navis
Засновано 1332
Магдебурзьке право 1423
Площа 293,25 км²
Населення 685 285 (2018)
· густота 2336 осіб/км²
Агломерація 1 050 000 (2016)
Висота НРМ 161,8-278,5  м
Назва мешканців пол. łodzianin[1], пол. łodzianka[2] і есп. lodzano
Міста-побратими Львів, Одеса, Баррейру, Хемніц, Іваново, Калінінград, Ліон, Мінськ, Мурсія, Еребру, Пуебла, Руставі, Штутгарт, Сегед, Тампере, Тель-Авів, Тяньцзінь, Вільнюс
Телефонний код (48) 42
Часовий пояс CEST, UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів EL
GeoNames 3093133
OSM r2907537  ·R
Поштові індекси 90-001 до 94-413
Міська влада
Мер міста Ханна Здановська
Вебсторінка uml.lodz.pl
Мапа
Лодзь. Карта розташування: Польща
Лодзь
Лодзь
Лодзь (Польща)


CMNS: Лодзь у Вікісховищі

У 1945-1948 роках Лодзь фактично виконувала функції столиці Польщі в умовах практично повного руйнування Варшави. Ще в 1990-х роках Лодзь була другим за чисельністю населення містом Польщі після Варшави, проте в 2000-і роки поступилася Кракову.

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.2 °C (63 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).[3]

Клімат Лодзі
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 11 16 23 27 30 31 36 36 30 24 16 18 36
Середній максимум, °C 0 1 6 11 17 20 21 21 17 12 5 1 11
Середня температура, °C −2 −1 3 7 13 16 17 17 13 8 3 0 8
Середній мінімум, °C −4 −3 0 3 8 11 12 12 9 5 0 −1 4
Абсолютний мінімум, °C −30 −27 −15 −7 −2 1 5 5 0 −6 −16 −18 −30
Норма опадів, мм 40 30 30 40 50 80 70 80 50 40 50 50 610
Днів з опадами 21 17 16 14 14 13 15 12 13 14 18 21 188
Днів з дощем 9 8 11 12 14 13 15 12 13 14 14 14 149
Днів зі снігом 15 11 8 3 0 0 0 0 0 1 6 11 55
Вологість повітря, % 90 85 80 70 70 70 70 75 80 85 95 95 80.4
Джерело: Weatherbase

ІсторіяРедагувати

 
Лодзь, 1936

Лодзь вперше згадується у 1332 році, міські права отримує 1423 року. 1820 почався розвиток промисловості. У кінці XIX сторіччя місто було вже великим промисловим центром з населенням 300 тисяч мешканців.

Після бойових дій у вересні 1939 року і німецької окупації Польщі місто було перейменовано на Ліцманштадт.

До нацистської окупації в Лодзі жили 230 000 євреїв, які становили третину населення міста. На початку війни всі євреї міста і околиць були зігнані в гетто і пізніше депортовані в табори смерті. Лодзинське гетто було одним з найбільших, вкрай важливим для німецької промисловості. Під час війни загинули 420 000 жителів міста, з них 300 000 євреїв і 120 000 поляків. В околицях Лодзі були також створені табори для циган і поляків. Після війни в місті залишилося 900 євреїв.

18 січня 1945 р. місто захопила Червона Армія. У 1945 р. до Лодзі переїхав уряд Польщі, і місто де-факто виконувало функції столиці до 1948 р.

У незалежній Польщі — центр воєводства.

Пам'ятки історії та культуриРедагувати

Незважаючи на те, що історія Лодзі бере свій початок ще в середньовіччі, найвищий розквіт міста відноситься до періоду Царства Польського. Саме тоді, в 20-і роки XIX століття, у Лодзі створювалися суконні і ткацькі посади: спочатку вздовж Пьотрківського Тракту (нині вулиці Петрковської), а також водно-фабричні посади на річці Ясен. Сприятливі економічні та житлові умови залучали іноземних промисловців. Перші мануфактури і механізовані фабрики будувалися в стилі класицизму, мали гладкі, поштукатурені стіни. У другій половині XIX століття в Лодзі з'явилися сотні цегляних фабрик побудованих з використанням залізобетонних конструкцій, а місто отримало прізвисько «польського Манчестера».

  • Площа Свободи
  • Вулиця Пйотрковська
    • палац Максиміліяна Ґольдфедера 1892 р.
    • двір Людвіка Ґеєра 1833 р.
  • палаци Познанських:
    • палац Ізраеля Познанського 1898 р.
    • палац Моріса Познанського 1896 р.
    • палац Короля Познанського 1904 р.
  • Біла фабрика — музей текстильної промисловості
  • палац Кароля Шайблера 1865 р.
  • єврейське кладовище — найбільше в Європі (42 га, понад 200 тис. похор.), з найбільшою у світі єврейською цвинтарною будівлею (могила Ізраеля Познанського)
  • завод Ізраеля Познанського 18721897 р.
  • Пам'ятник жертвам комунізму

КультураРедагувати

Місто є головним центром кінопродукції у Польщі. Тут відбувається м. ін. Фестиваль діалогу чотирьох культур (польської, російської, німецької та єврейської).

МузеїРедагувати

НаукаРедагувати

У місті 23 виші, серед них Лодзький університет, Політехніка Лодзька, Державна вища школа фільму, телебачення та театру.

Парки і садиРедагувати

У місті знаходиться ботанічний сад площею 75 гектарів.

КінематографРедагувати

Протягом багатьох років Лодзь вважалася столицею польського кінематографа. На території міста діяли кіностудії художніх, науково-популярних і мультиплікаційних фільмів, студій звукозапису та виробництва кінокопій. Саме тут було засновано першу в Польщі студію анімаційних фільмів «Се-ма-фор». Лодзь славиться всесвітньо відомою Вищою Школою Кінематографу, Телебачення і Театру.

28 травня 1998 року було встановлено першу зірку на Лодзькій Алеї зірок[4].

Крім того, Лодзь відома як місто з чудовою театральною традицією.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[5][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 331584 52791 236078 42715
Жінки 397308 49947 229558 117803
Разом 728892 102738 465636 160518

ІсторіяРедагувати

Українці в ЛодзіРедагувати

На православному кладовищі в Лодзі знаходяться українські поховання: могила Іллі Ясінчука (1900–1980), сотника Армії УНР, згодом інженера, хіміка, викладача; поховання Зиновія Подушка (1887–1963), воїна Армії УНР, художника; могила Анни Кондратченко (псевдо «Ластівка»; пом. 1941), учасниці війни 1920 р., учительки; могила полковника Володимира Третякова (1882–1945), поховання полковника Володимира Немоловського (1892–1943), могила хорунжого Ткаченка, шофера отамана Симона Петлюри; поховання Марти Корнилецької (1898–1942) та її чоловіка Анатолія Корнилецького — театральних артистів, також військового театру УНР[7].

Видатні лодзяниРедагувати

Поряд з корінними жителями, величезну роль в промисловому розвитку Лодзі зіграло приїждже населення. У другій половині XIX століття в Лодзі проживали поляки, німці, євреї, чехи, сілезці. Єврейське населення, понад 240 тисяч осіб, подарувало Лодзі найбільших фабрикантів, купців, банкірів, знаменитих архітекторів і письменників. З 2002 року в місті проводиться Фестиваль Чотирьох Культур.

УродженціРедагувати

АеропортРедагувати

Міжнародний аеропорт Владислава Реймонта пов'язує Лодзь і Лодзьке воєводство з кількома європейськими містами (Мюнхен, Амстердам, Прага, Лондон, Дублін, Единбург). У 2013 р. посів 8-е місце серед аеропортів Польщі за пасажиропотоком.

Міста побратимиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://sjp.pwn.pl/so/lodzianin;4460567.html
  2. https://sjp.pwn.pl/so/lodzianka;4460568.html
  3. Клімат Лодзі
  4. Grażyna Kobojek: Łódź — Kalendarium XX wieku. Łódź: Wydawnictwo Piątek Trzynastego, Muzeum Miasta Łodzi, 2005, s. 237. ISBN 8374150602.
  5. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  7. Парнікоза, Іван. Лодзь, православне кладовище, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 03.08.2020. 

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати