Ясо́н, Іасо́н, Язо́н (грец. Ἰάσων) — герой давньогрецьких міфів, ватажок аргонавтів. Син Есона і Полімеди (варіанти: Амфіноми, Полімени, Алкімеди, Поліфеми й ін.). Після того як Пелій відібрав від брата Есона владу над Іолком, Ясон виховувався у кентавра Хірона. Коли небіж став дорослим, Пелій дав згоду повернути йому царський трон за умови, що Ясон дістане золоте руно. Ясон вирушив у Колхіду, за допомогою Медеї взяв золоте руно, привіз його до Греції і помстився віроломному дядькові. У цьому допомогла йому Медея. За однією міфічною версією, Ясон заснув біля свого корабля «Арго» і був убитий уламком, що впав з корабля йому на голову. За іншою версією, Ясон покінчив життя самогубством, коли обурена його зрадою Медея занапастила його наречену Главку і повбивала синів Мермера та Ферета.

Ясон
дав.-гр. Ἰάσων
N07 Jason, Schönbrunn (07).jpg
Божество в давньогрецька міфологія
Батько Есон
Мати Полімеда (варіанти: Амфінома, Полімена, Алкімеда, Поліфема й ін.)
Брати/сестри Промах
Діти Мермер, Ферет, Медей, Еріопида, Фессал, Алкімен, Тисандр
Персонаж твору Аргонавтика
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

В міфологіїРедагувати

Ранні рокиРедагувати

У Фессалії брат царя Афаманта, Кретей, збудував місто Іолк. Коли помер Кретей, правити в Іолку став його син Есон, але його брат по матері, син Посейдона, Пелій, відняв у нього владу. Незабаром в Есона народився син. Вихованням хлопчика займався кентавр Хірон. Хірон дав хлопчику ім’я Ясон. Ясон був вправним, сильним й хоробрим, а красою він був рівний небожителям. У двадцять років майбутній герой зважився іти в Іолк, щоб повернути владу.

Коли Ясон прибув до Іолка, він рушив прямо на майдан. Здригнувся Пелій, помітивши, що в юнака взута лише одна нога, адже оракул відкрив йому колись, що загрожує йому загибель від людини, яка прийде до Іолка з гір і буде взута на одну ногу; ця людина мала силою або хитрощами згубити Пелія. Цар запитав невідомого юнака, звідки він родом. Ясон відповів Пелієві, що він родом з Іолку, прийшов до свого батька Есона, бо жадає повернути владу над рідним містом.

Швидко донеслася звістка про повернення Ясона до братів Есона: Ферета, царя Фер, та Амфаона з Мессенії. Незабаром прибули вони до Есона з своїми синами Адметом та Меламподом. На бенкеті Ясон розповів їм про своє бажання повернути владу над Іолком. Схвалили вони бажання Ясона і разом з ним пішли до Пелія. Зажадав Ясон, щоб Пелій вернув йому владу. Пелій погодився, але поставив умову: Ясон мусить вирушити у Колхіду і заволодіти золотим руном, щоб умилостивити підземних богів. Пелій вірив, що Ясон загине, якщо зважиться на цей повиг.

Підготовка до плавання за золотим руномРедагувати

 
Будівництво «Арго». Теракотовий рельєф, Рим, імовірно I століття н. е.

Ясон об’їхав усі країни Греції і всюди кликав героїв у похід на Колхіду по золоте руно. Всі великі герої відгукнулись на цей його заклик. Погодився взяти участь у поході сам найбільший з героїв, Зевсів син, Геракл. Зібралися всі герої в Іолку. Серед них були: і гордість Афін, могутній Тесей, і сини Зевса й Леди, Кастор і Полідевк з своїми друзями Ідасом та Лінкеєм, і крилаті герої Калаїд і Зет, сини Борея й Оріфії, і Мелеагр з Калідона, і могутній Анкей, і Адмет, і Теламон, і багато інших. Серед героїв був і співець Орфей.

Корабель для героїв збудував син Арестора, Арг; сама богиня Афіна допомагала йому. За назвою корабля «Арго» названо й героїв, які взяли участь у поході, аргонавтами. Ясон мав особливу ласку Гери. Одного разу вона, щоб випробувати юного героя, з’явилась йому під виглядом старезної бабусі на березі гірської річки і слізно прохала його перенести її на другий берег. Герой допоміг бабусі. Тільки сандалю з лівої ноги загубив, переходячи річку. Відтоді полюбила Гера Ясона і в усьому допомагала йому. Так само і стріловержець Аполлон сприяв аргонавтам: адже він спонукав героїв вирушити в похід і він же таки провістив їм щастя й удачу.

Зібравшись в Іолку, герої обрали проводирем Ясона. Керманичем на «Арго» обрано було Тіфія, а на носі корабля став Лінкей, від погляду якого ніщо не могло сховатись.

Шлях у КолхідуРедагувати

Після недовгого плавання аргонавти припливли до квітучого острова Лемносу. Там правила юна цариця Гіпсіпіла. Жодного чоловіка не було на Лемносі, бо перебили їх лемінянки за зраду. Тільки один цар Фоант, батько Гіпсіпіли, врятувався від смерті. З пошаною прийняла Ясона Гіпсіпіла. Стали аргонавти безтурботно бенкетувати на багатому Лемносі. Здавалось, що герої забули про той великий подвиг, який чекає на них. Нарешті Геракл таємно викликав аргонавтів на берег моря, де стояв «Арго». З гнівом дорікав їм найбільший з героїв за те, що вони заради втіх, заради веселого і безтурботного життя забули про подвиги. Герої вирішили негайно покинути Лемнос.

 
Бернар Пікар, Аргонавти пропливають Сімплегадські скелі (1733)

Коли аргонавти пливли Пропонтідою, то по дорозі пристали до півострова Кізіку. Там жили доліони, потомки Посейдона. Правив ними цар Кізік. Недалеко від Кізіку була Ведмежа гора, на якій жили шестирукі велетні. З пошаною прийняв аргонавтів цар Кізік. Ледве почало світати, воїни зібралися в путь. Як раптом на протилежному березі затоки з’явились шестирукі велетні. Вони почали кидати в море величезне каміння, щоб загородити аргонавтам вихід із затоки у відкрите море. Кинулися у бій герої, усі велетні були перебиті, не врятувався жоден з них. Рушили в дорогу аргонавти. Аж раптом вітер перемінився, і вже несе він «Арго» назад до берегів Кізіку. Жителі вирішили, що це морські розбійники, і напали на них на чолі зі своїм юним царем. Закипів страшний нічний бій. Гострим списом уразив могутній Ясон у груди юного Кізіка, і зі стогоном упав він додолу. Та ось настає ранок. Пізнають бійці одні одних і жахаються. Три дні справляли аргонавти і жителі Кізіку за вбитими, три дні оплакували вони вбитого юного царя.

Після недовгого плавання досягли аргонавти берегів Мізії. Там пристали вони до берега, щоб запастись водою й їжею. Вранці аргонавти рушили в дорогу, не помітивши у передсвітніх сутінках, що немає серед них Геракла та Поліфема. Вірний друг Геракла Теламон хотів змусити повернути назад «Арго». Раптом з морських хвиль показався морський бог Главк і сказав, що з волі великого громовержця Зевса лишилися Геракл і Поліфем у Мізії.

 
Фіней з гарпіями

На другий день вранці пристали аргонавти до берега Віфінії. Там жили бебрики, правив ними цар Амік. Жорстокий цар примушував усіх чужоземців битися з ним. Амік викликав юного Полідевка помірятися силою. Полідевк завдав Амікові сильного удару по вуху і переміг.

Вранці другого дня аргонавти прибули до берегів Фракії. Герої зустріли сліпого старця Фінея, сина Агенора, який був давніше царем Фракії. Фінея було покарано Аполлоном за те, що зловживав він даром віщування. Аполлон вразив сліпотою Фінея, а боги наслали гарпій. Герої допомогли позбутися напівптахів. На знак подяки, старець розповів, які ще небезпеки чекають їх на шляху до Колхіди і дав поради, як їх подолати.

Продовжили свій шлях герої. Ось показались і Сімплегадські скелі, які розходилися і знову вдарялися одна об одну. Завдяки богині Афіні-Палладі, «Арго» проплив скелі майже неушкодженим.

Наступним випробуванням стали птахи-стімфаліди.  Вони налетіли на героїв, і посипався дощ з пер-стріл. Птахи, покружлявши над «Арго» і скоро сховались геть за обрієм. Аргонавти вийшли на берег Аретіади, де зустріли чотирьох синів Фрікса. Вони покинули Колхіду, щоб повернутись в Орхомен, але в дорозі серед бурхливої ночі розбився їх корабель, і тільки завдяки щасливому випадку хвилі викинули їх на Аретіаду, де й знайшли їх аргонавти. Старший з юнаків, Аргос, обіцяв допомагати аргонавтам.

У КолхідіРедагувати

 
Ясон і Медея прийшли по золоте руно

Коли аргонавти прибули в Колхіду, богиня Гера і богиня Афіна вмовили богиню кохання Афродіту вселити Медеї, Еєтовій дочці, кохання до Ясона, бо одна тільки чарівниця Медея може допомогти йому в небезпечнім подвигу.

На бенкеті Ясон розповів Еєту, що хоче здобути золоте руно і обіцяє відбути яку завгодно службу, якщо той віддасть його як нагороду. Еєт погодився і дав доручення розорити поле, присвячене Аресові, залізним плугом Еєта, до плуга запрягти мідноногих, огнедишних биків, засіяти це поле зубами дракона, а коли повиростають з драконових зубів закуті в панцирі воїни, поборотися з ними і перебити їх.

У храмі Гекати Ясон зустрічається з Медеєю. Вона принесла Ясону «масло Прометея». Всякий, хто натирався цією маззю, здобував непереможну силу і на день ставав нездоланним. Медея веліла йому обмитися в річці, убравшись у чорний одяг, викопати глибоку яму на березі і над нею принеси Гекаті в жертву чорну вівцю, обливши її медом. Потім йти на свій корабель та не оглядатися. Коли ж почує він голоси і люте гавкання псів, хай йде прямо й не боїться. Вранці, хай намаже собі тіло, спис, щит і меч цією маззю. А коли ж повиростають із землі воїни, треба кинути у них камінь, і вони почнуть битись один з одним, тоді хай нападе на них.

Ясон зробив все так, як веліла йому Медея. Коли ж аргонавти припливли до Аресового поля, Еєт уже чекав на них. Пішов полем Ясон, раптом з печери вискочили огнедишні бики і кинулись на героя. Ясон запріг їх у плуг та зорав усе Аресове поле, засіяв його зубами дракона. Вкрилося все поле воїнами у блискучих панцирах. Пам’ятаючи слова Медеї, схопив Ясон величезний камінь і далеко кинув у натовп воїнів. Почалася між ними кривава битва. Кинувся з мечем на воїнів Ясон, одного за одним уражав він їх на смерть. Подвиг був скінчений.

Цар догадувався, що тільки з допомогою Медеї міг здійснити Ясон подвиг. Медея відчувала, що загрожує велика небезпека і їй, і Ясонові. Вона прийшла до героя і вмовила його негайно йти з нею по руно. З допомогою чарівного зілля, Медея приспала дракона. Язон зняв руно з дерева і поспішив вернутися на «Арго». Рано-вранці дізнався Еєт, що викрадено золоте руно і що Медея втекла разом з аргонавтами. Звелів цар зібратись колхідцям і кинутися навздогін.

Шлях додомуРедагувати

Три дні пливли герої. Нарешті в далечині замаячили береги Скіфії. Але у гирлі Істру герої натрапили на військо колхідців. Аргонавти вступили в переговори з проводирем ворожого війська Абсіртом. Однак переговори провадились лише для того, щоб виграти час. Ясон вбиває Абсірта, який прийшов у храм по проханню Медеї.

Аргонавти швидко попливли далі вгору по Істру, спустилися вони в Адріатичне море до берегів Іллірії. Там знялася страшна буря. Голос з корми звелів аргонавтам їхати до чарівниці Кірки, щоб вона очистила Ясона і Медею від убивства Абсірта. Припливли аргонавти до чарівного острова Кірки, сестри Еєта. Кірка очистила Медею і Ясона від гріха вбивства.

Після довгої подорожі прибули аргонавти до острова феаків. Колхідціві наздогнали героїв і зажадали видати їм Медею. Цар Алкіной розборонив ворогів і вирішив, що Медея має бути видана колхідцям, якщо вона не дружина Ясона. Тієї ж ночі Ясон і Медея виконали весільні обряди, і другого дня Ясон урочисто заприсягся, що Медея — його дружина. Вирішив тоді Алкіной, що Медея має залишитися з чоловіком.

Аргонавти вирушили далі. Довго пливли вони щасливо. Раптом знявся страшенний вихор і викинув «Арго» на пустинний берег. «Арго» глибоко загруз у твані затоки. На допомогу Ясонові прийшли німфи. Вони відкрили йому, що вихор заніс «Арго» в Лівію і що аргонавти на плечах повинні перенести «Арго» через Лівійську пустелю, піднявши його з мулу тоді, коли Амфітріта випряже коней зі своєї колісниці. Герої донесли корабель до країни Гесперид, запаслися водою і вирушили на батьківщину. Але аргонавти були не в морі, а в озері Тритона. За порадою Орфея, присвятили вони богові озера триножник. Тритон вивів «Арго» повз білі скелі, до острова Криту. Однак Мідний велетень Талос не допускав їх на берег Криту. Медея своїми чарами приспала велетня. Після цього буря застала аргонавтів, але бог Аполлон освітлив своїми стрілами дорогу героям. Ущухла, нарешті, буря. Більш не зустрічали аргонавти небезпек на своєму шляху і скоро прибули до жаданого Іолку.

 
Ясон. Скульптура Баччо Бандінеллі

В ІолкуРедагувати

За поемою Овідія «Метаморфози», підступний Пелій не додержав слова і не повернув Ясонові влади. Затаїв Ясон образу і надумав жорстоко помститися Пелієві. Незабаром випала й нагода для помсти. Старезний батько Ясона, Есон, довідавшись, що Медея — велика чарівниця, забажав, щоб повернула вона йому молодість. Вона погодилась. Своїми чарами вона приспала Есона і поклала на чарівне зілля, яке зварила у мідному казані. Медея мечем перерізала горло старому Есонові і випустила його старечу кров. Через широку рану влила вона в жили Есонові чарівне зілля. Прокинувся Есон і знову побачив себе молодим, дужим і бадьорим.

Після того, як Медеї вдалося вернути молодість Есонові, вона зважилась, склавши підступний план, помститися Пелієві. Умовила Медея Пелійових дочок вернути їх батькові молодість. Вона приготувала для них зілля, однак воно не мало чарівної сили. Приспала Медея своїми заклинаннями Пелія, привела в його спальню дочок і вмовила їх перерізати горло батькові. Прокинувся Пелій, смертельно поранений, підвівся він на ложі і, простягаючи слабнучі руки до дочок. Медея підбігла до ложа Пелія, встромила йому в горло свій ніж і зникла з очей збожеволілих від жаху дочок.

Але Ясонові не пощастило здобути владу над Іолком. Адраст, син Пелія, не дозволив йому залишитися в Іолку, він вигнав його з Іолка за вбивство дружиною його, Медеєю, Пелія. Покинув батьківщину Ясон і подався з Медеєю в Коринф.

Пізні рокиРедагувати

За трагедією Єврипіда «Медея», після вбивства Пелія вигнані з Іолка Ясон і Медея оселились у царя Креонта в Коринфі. Два сини народились у Медеї. Однак Ясон, полонившись вродою дочки Креонта, Главки, зрадив Медею. Він вирішив одружитися з Главкою, і цар Креонт погодився віддати свою дочку за дружину знаменитому героєві.

Медея роздумує над помстою Ясонові. Вона кличе Ясона і удає ніби примирилася з своєю долею і з рішенням чоловіка. Медея посилала Главці дари, за домогою яких отруїла Креонта і Главку. Але їхня смерть не заспокоїла жадоби помсти в Медеї: адже вона наважилась убити своїх дітей. Ясон помічає у повітрі на запряженій драконами колісниці Медею; біля ніг її лежать убиті нею сини. Він благає Медею залишити йому хоча б тіла його синів, щоб він сам міг поховати їх, але Медея швидко зникає на колісниці.

Безрадісне було все подальше життя Ясона. Ніде не знаходив він собі прихистку надовго. Якось проходив він через Істм, повз те місце, де стояв витягнений на берег корабель «Арго». Натомлений Ясон приліг у затінку «Арго» під його кормою, щоб відпочити, і заснув. Коли він спокійно спав, упала корма спорохнявілого «Арго» і поховала під своїми уламками сплячого Ясона.

У мистецтвіРедагувати

Образ Ясона можна знайти в творчості поетів і драматургів (Евріпід, Сенека, Овідій, П. Корнель, В. Брюсов), художників (Е. Делакруа, А. Феєрбах), композиторів (Л. Керубіні та ін.).

 
Жан-Франсуа де Труа. «Взяття Золотого Руна»

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати