Č
Č | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||||
Латинська абетка | |||||||||
A | B | C | D | E | F | G | |||
H | I | J | K | L | M | N | |||
O | P | Q | R | S | T | U | |||
V | W | X | Y | Z | |||||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |||
Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | |||
Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | |||
Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | |||
Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ | |||
Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | |||
Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | Ņ | |||
Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | Ó | |||
Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | |||
Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | |||
ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | |||
Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | |||
ẗ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | |||
Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | |||
Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | |||
Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Č, č — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою C з додаванням гачека, що зазвичай позначає глухий заясенний африкат /t͡ʃ/, який відповідає українській кириличній літері ч.
ПоходженняРедагувати
Символ з'явився в чеському альфабеті у XV столітті в результаті реформ Яна Гуса. З того часу його було введено Людевитом Гаєм до хорватської абетки (хорв. Gajica) у 1830 році. Також літера існує в словацькій, словенській, боснійській, сербській, чорногорській, латиській та литовській мовах.
ВживанняРедагувати
У хорватській, словенській, боснійській та кількох інших мовах Č є четвертою літерою абетки. У чеській, північносаамській, литовській та латиській літера в альфабеті стоїть на п'ятому місці, у словацькій — на шостому.
Є еквівалентом кириличної літери Ч у білоруському латинському альфабеті та в різних проєктах української латиниці, наприклад в історичному проєкті Їречека, хоча в «Абецадло» Йосипа Лозинського для позначення звуку /t͡ʃ/ використовується диграф Cz cz з польської мови. є еквівалентом кириличної літери Ч, також може зустрічатися в латинській формі запису російської та болгарської мов. Окрім цього, присутня в затверджених латинських альфабетах сербської, чорногорської та македонської мов.
У фонетичній транскрипції праслов'янської мови символ č використовують для позначення звука [t͡ʃ].
ТранслітераціїРедагувати
Літера також використовується для передачі латинською абеткою кириличної ч у системах наукової транслітерації та ISO 9, тобто вживається в латинізаціях української, білоруської, македонської, болгарської, сербської та башкирської мов.
КодуванняРедагувати
Графема | Юнікод | LaTeX |
---|---|---|
Č | U+010C | \v{C} |
č | U+010D | \v{c} |
Див. такожРедагувати
- Діакритичний знак
- Š — відповідає українській кириличній літері ш.
- Ž — відповідає українській кириличній літері ж.
ПосиланняРедагувати
- Serbian, Croatian and Bosnian [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)