Č
Č | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||
Латинська абетка | |||||||
A | B | C | D | E | F | G | |
H | I | J | K | L | M | N | |
O | P | Q | R | S | T | U | |
V | W | X | Y | Z | |||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | |
Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | |
Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | |
Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ | |
Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | |
Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | Ņ | |
Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | Ó | |
Ô | Õ | Ö | Ø | Ő | Œ | Ơ | |
Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | |
ſ | Ś | Ŝ | Ş | Š | Þ | Ţ | |
Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | ẗ | Ù | |
Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | |
Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ƶ | Ȥ | |
Ⱬ | Ź | Ż | Ž |
Č, č (C з гачеком) — літера розширеної латинки, що зазвичай позначає глухий заясенний африкат [t͡ʃ], який відповідає українському ч.
Походження і вживанняРедагувати
Символ з'явився в чеській абетці у 15 столітті в результаті реформ Яна Гуса. З того часу його було введено Людевитом Гаєм до хорватської абетки (хорв. Gajica) у 1830 році. Також літера існує в словацькій, словенській, боснійській, сербській, чорногорській, латиській та литовській мовах.
У хорватській, словенській, боснійській та кількох інших мовах Č є четвертою літерою абетки. У чеській, північносаамській, литовській та латиській літера в алфавіті стоїть на п'ятому місці, у словацькій — на шостому.
У білоруській та українській латинці є еквівалентом кириличної літери Ч, також може зустрічатися в латинській формі запису російської та болгарської мов. Окрім цього, присутня в затверджених латинських абетках сербської, чорногорської та македонської мов.
У фонетичній транскрипції праслов'янської мови символ č використовують для позначення звука [t͡ʃ].
КодуванняРедагувати
Графема | Юнікод | LaTeX |
---|---|---|
Č | U+010C | \v{C} |
č | U+010D | \v{c} |
ПосиланняРедагувати
Serbian, Croatian and Bosnian (англ.)