Ľ
Ľ ľ
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

Ľ, ľ (L з гачеком) — літера розширеної латиниці. Існує в словацькому алфавіті. Буває великою й малою, має рукописну й друковану форми.

ВикористанняРедагувати

У словацькому алфавіті буква Ľ називається mäkké el («м'яке ель») і історично є спрощенням поєднання L з гачеком . Вона займає 22-е місце за рахунком і вона позначає палатальний бічній приголосний звук МФА[ʎ][1] , який протиставлений Передньоязикові боковому МФА[l] який позначається звичайної буквою L l. Зустрічається досить рідко, наприклад, в словах Ľudovít Štúr " Людовит Штур " або ľud «народ». Це буква відрізняється від схожої букви Ĺ , яка в словацькому позначає довгий складової приголосний звук ː [l̩] У деяких шрифтах велика і мала Ľ виглядає як поєднання L з гачеком[джерело не вказане 570 днів]

Також ця буква використовується в українській латинці, ця літера позначає палаталізований бічний МФА[lʲ], наприклад, / lʲːu / «ллю».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Смирнов Л. Н. Словацька мова // Мови світу: Слов'янські мови. / РАН. Інститут мовознавства. Ред. колл .: А. М. Молдован, С. С. Скорвід, А. А. Кибрик і ін. — М .: Academia, 2005.

ДжерелаРедагувати