Â
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Â, â (а-циркумфлекс) — графема деяких латинських алфавітів. Найширше її використовують французька, румунська, турецька, валлонська, валлійська мови, а з-поміж слов'янських — хорватська та словенська.

Використання ред.

  • Â використовується у системі латинської транслітерації української мови ISO 9:1995 як відповідник літери Я.
  • У французькій мові â позначає ударний (відмінності відкритості-закритості для а вже втратили актуальність) голосний «а», який начебто поглинув приголосний звук (зазвичай це «s»), що йде за ним, у потоці швидкого романського мовлення: bâtonbaston («тростина»).
  • «â» не є літерою в хорватській та сербській абетках, виступає в ролі знака «a» з циркумфлексом. Використовується лише в окремих випадках, для розрізнення омографів, що відрізняються тільки довжиною голосної. Таке може траплятися в родовому відмінку, але не тільки. Приклад: «Ja sam sâm.» (укр. Я один.)
  • У португальській мові Â передає голосну [ɐ] у наголошених складах (у бразильському варіанті — [ɐ̃], якщо стоїть перед носовими приголосними).
  • В румунській мові буква â була введена в 1860-х і 1990-х роках відповідно на місці кириличної «ы», звук якої ([ɨ]) він і представляє. Етимологічно звук розвинувся на місці латинських сполучень an,am. Приклад: romanusromân («румун»). У румунській мові цей звук також позначає літера î.
  • Турецька мова певний час використовувала â для позначення задньоязикової пом'якшеної а, якій приблизно відповідає українська буква я. Наприклад, Âdet («традиція»), Elâzığ (Елязиг).
  • Â є третьою літерою в'єтнамської абетки та вимовляється як /ɜ/. Для отримання п'яти тонів додаються діакритичні знаки: Ầầ, Ẩẩ, Ẫẫ, Ấấ, Ậậ.
  • У валлійській мові Â позначає звук [ɑː].

Кодування ред.

Nes $ . dth="25%"| Графема
HTML Юнікод TeX.
  U+00C2 \hat A
â â U+00E2j \hat a

Див. також ред.

Джерела ред.