Відкрити головне меню

У польській мовіРедагувати

У польській абетці ę йде після e, хоча ніколи не є першою літерою слова. Найчастіше вимовляється як /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/ чи /ɛ/, залежно від контексту.

На відміну від французької, носові голосні в польській є асинхронними, тобто вимовляються ротова голосна + носова напівголосна [ɛw̃], або носова голосна + носова напівголосна. Для спрощення в МФА це іноді позначають як [ɛ̃]. Приклади:

  • język («язик», «мова») — [ˈjɛw̃zɨk]
  • mięso («м'ясо») — [ˈmjɛw̃sɔ]
  • ciężki («тяжкий») — [ˈtɕɛw̃ʂki]

Перед усіма проривними приголосними та африкатами вимовляється як ротова голосна + носова приголосна, причому перед більшістю приголосних іде /ɛn/, перед p та b — /ɛm/. Наприклад,

  • więcej («більше») — [ˈvjɛntsɛj]
  • sędzia («суддя») — [ˈsɛndʑa]
  • głęboki («глибокий») — [ɡwɛmˈbɔki]

Якщо ę є останньою літерою слова, або передує L чи Ł, більшість поляків вимовляють її просто як [ɛ]. Наприклад, będę («буду»), може звучати як [ˈbɛndɛ] чи [ˈbɛndɛ̃], так само dziękuję («дякую») може бути як [dʑɛnˈkujɛ], так і [dʑɛnˈkujɛ̃].

У деяких регіональних діалектах ę в кінцевій позиції вимовляється як /ɛm/, тому robię іноді звучить як [ˈrɔbjɛm]. Подібна манера мовлення вирізняла колишнього польського президента Леха Валенсу, а деякі його речення часто писалися відповідно до вимови, напр. «Nie chcem, ale muszem» (коректне написання «Nie chcę, ale muszę»; «Не хочу, але мушу»). Це стало частиною популярного сленгу.

ІсторіяРедагувати

Польський звук /ę/ походить від короткого носового /a/ середньовічної польської, що перейшов у короткий носовий /e/ в сучасній. Ця середньовічна голосна разом із аналогічною довгою, в свою чергу, були похідними від об'єднаних носових голосних та у пізній праслов'янській мові.

Еволюція
Рання праслов'янська *em/*en та *am/*an
Пізня праслов'янська /ẽ/ та /õ/, транскрибується як ‹ę› та ‹ǫ›
Середньовічна польська коротка та довга /ã/, на письмі іноді ‹ø›
Сучасна польська коротка /ã//ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/, на письмі ‹ę›

довга /ã//ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, на письмі ‹ą›

ЧергуванняРедагувати

ę часто чергується з ą, наприклад:

  • зуб: ząbzęby (зуби), змія: wążwęże (змії)
  • чоловік: mąż → z mężem (з чоловіком)
  • тягар: ciężar ciążyć (бути тягарем), місяць: miesiącmiesięczny (місячний), суддя: sędziasądzić (судити)
  • ряд: rząd → z rzędu (з ряду)

АудіоприкладиРедагувати

У литовській мовіРедагувати

У литовській абетці ę позначає звук [æː]. Для деяких форм іменників ę використовується для позначення знахідного відмінка: eglė (ялина) => eglę.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати