Ô (латиниця)

літера розширенної латинки
Ô, ô
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ô, ô (о-циркумфлекс) — графема розширеної латиниці. Використовують у французькій, португальській, в'єтнамській та словацькій абетках.

Використання

ред.
  • У французькій мові виникнення Ô, так само як Â та Ê, пояснюється випаданням приголосних в потоці народно-романської мови: hospitalum → hôpital («лікарня»), hostellum → hôtel («ратуша»), rostire → rôtir («підсмажувати»), costa → côte («берег»). Звук о в цьому випадку закритий: /o/, однак в Південній Франції відмінності відкритості-закритості нерелевантні.
  • Португальська мова вживає ô також для позначення закритого звуку о, але без випадаючого за нею приголосного. Їй протиставлена ​​буква Ó, що позначає відкритий звук.
  • У словацькій ô позначає дифтонг /u̯o/.
  • У В'єтнамській мові використовується ô для позначення звука о , а літера o означає звук ɔ .

Якщо у французькій та португальській ô вважається діакритичним варіантом о, то у словацькій та в'єтнамській це окрема літера абетки.

Кодування

ред.
Графема HTML Юнікод TeX
Ô Ô U+00D4 \^O
ô ô U+00F4 \^o

Див. також

ред.

Посилання

ред.