Глухий ретрофлексний проривний
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 10 червня 2022.
Глухий ретрофлексний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ⟩ («t» із загнутим праворуч гачком). В українській мові цей звук передається на письмі літерою т.
| ʈ | |||
|---|---|---|---|
| Номер МФА | 105 | ||
| Кодування | |||
| HTML (decimal) |
ʈ | ||
| Юнікод (hex) | U+0288 | ||
| X-SAMPA |
t` | ||
| Кіршенбаум |
t. | ||
| Брайль |
[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-256) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-256) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-2345) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-2345) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] | ||
| |||
.svg)
НазваРедагувати
- Глухий ретрофлексний проривний (англ. voiceless retroflex stop)
- Глухий ретрофлексний зімкнено-проривний
ВластивостіРедагувати
Властивості глухого ретрофлексного проривного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
ПрикладиРедагувати
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| гінді[1] | टालना | [ʈaːl.naː] | відкладати | Див. фонетика гінді | |
| каннада | ತಟ್ಟು | [tʌʈʈu] | стукати | ||
| малаялам | അഠുക | [aʈuka] | готувати їсти | ||
| маратхі | बटाटा | [bəʈaːʈaː] | батат | Див. фонетика маратхі | |
| норвезька | kort | [kɔʈː] | карта | Див. норвезька фонетика | |
| пенджабська | ਟੋਪੀ | [ʈoːpi] | капелюх | ||
| пушту | ټول | [ʈol] | всі | ||
| сицилійська | trenu | [ˈʈɽɛnu] | поїзд | ||
| тамільська[2] | எட்டு | [eʈʈɯ] | вісім | Див. тамільська фонетика | |
| телугу | కొట్టు | [koʈʈu] | бити | ||
| шведська[3] | karta | [ˈkʰɑːʈa] | карта | Див. шведська фонетика | |
| яванська | bathang | [baʈaŋ] | мрець | ||
ПриміткиРедагувати
- ↑ Ladefoged (2005:141)
- ↑ Keane (2004:111)
- ↑ Eliasson (1986:278–279)
ДжерелаРедагувати
- Eliasson, Stig (1986). Sandhi in Peninsular Scandinavian. У Anderson, Henning. Sandhi Phenomena in the Languages of Europe. Berlin: de Gruyter. с. 271–300.
- Keane, Elinor (2004). Tamil. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 111–116. doi:10.1017/S0025100304001549.
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. 2nd). Blackwell.
- Lunsford, Wayne A. (2001). An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan. M.A. thesis, University of Texas at Arlington. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2016.
- Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.