Голосни́й звук, са́могласник, самозвук, голосі́вказвуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію . У гортані внаслідок ритмічного коливання напружених зв’язок утворюється голос певного тону.[1]

Ряд ред.

Визначається місцем напруження й підйому язика.

Підняття ред.

Визначається висотою підняття язика.

Вокалізм ред.

Вокалізм (лат. vocalis ‘що має голос, дзвінкий, співочий’) — система (складних дивних) голосних звуків певної мови.[1]

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Вокалізм // Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — Київ: Вища школа, 1985. — С. 43.