Голосни́й звук, са́могласник, голосі́вказвуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію . У гортані внаслідок ритмічного коливання напружених зв’язок утворюється голос певного тону.[1]

Ряд Редагувати

Визначається місцем напруження й підйому язика.

Підняття Редагувати

Визначається висотою підняття язика.

Вокалізм Редагувати

Вокалізм (лат. vocalis ‘що має голос, дзвінкий, співочий’) — система (складних дивних) голосних звуків певної мови.[1]

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. а б Вокалізм // Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — Київ: Вища школа, 1985. — С. 43.