Відкрити головне меню

Пе́рший Ніке́йський собо́р — вселенський собор християнської церкви, що відбувся 325 року у місті Нікея (нині Ізник, Туреччина). Собор скликано імператором Костянтином Великим для того, щоб поставити крапку в суперечці між єпископом Олександром і Арієм. На соборі Папа Сільвестр був представлений двома легатами. У загальній кількості собор зібрав 318 єпископів і багато пресвітерів і дияконів, тривав більше двох місяців — і став першим вселенським Собором в історії християнства.

1-й Нікейський собор
Nicaea icon.jpg
Ікона на честь Першого вселенського собору (325) з текстом Символу Віри
Статус: 1-й Вселенський собор
Визнають: Християнські церкви, Православ'я, Католицтво, стародавні східні церкви, Сиро-Перська церква, англікани, лютерани
Попередній: нема
Наступний: 1-й Константинопольський
Дата: 325
Місце: Нікея
Скликав: Констянтин Великий
Головування: Олександра Олександрійського
Учасники від 250 до 318 єпископів
(більшість зі східної частини Римської імперії)
Причини проведення Необхідність подолання аріанства, вирішення канонічних питань
Рішення прийнятий Нікейський символ віри, соборні 12 канонів.
Медіафайли на Вікісховищі

ПередумовиРедагувати

Євсевій вказував, що імператор Костянтин був розчарований церковною боротьбою на Сході між Олександром Олександрійським й Арієм, і в посланні до них запропонував своє посередництво. У ньому він пропонував залишити цю суперечку. Подавачем цього листа імператор обрав єпископа Осію Кордувійського[ru], який, прибувши до м. Олександрії, зрозумів, що питання насправді вимагає серйозного підходу до його вирішення. Оскільки на той час вимагало рішення також і питання про обчислення пасхалій, було прийнято рішення про проведення Вселенського собору[1].

Події соборуРедагувати

Місцем скликання спочатку обрали м. Анкіру в Галатії, але потім була обрана м. Нікея — місто, що розташовувався недалеко від імператорської резиденції. У місті знаходився імператорський палац, який надали для засідань і розміщення його учасників. Єпископи повинні були з'їхатися до Нікеї на 20 травня 325 року. Але офіційно імператор відкрив засідання собору лише 14 червня, а вже 25 серпня 325 року собор був закритий.

У той час на Сході було близько 1000 єпископських кафедр і близько 800 — на Заході. Таким чином, на соборі була присутня приблизно 6-а частини вселенського єпископату.

На соборі був присутній імператор як слухач. За свідченням Євсевія Кесарійського імператор діяв як «примиритель». Дослідники назвали «головою» собору Осію Кордубського, який у списках учасників собору значився на 1-му місці; висловлювалися також припущення про головування Євстафія Антіохійського й Євсевія Кесарійського.

У першу чергу розглянули аріянське уявлення про релігію від Євсевія Нікомедійського[ru]. Що одразу ж було відкинуте більшістю; аріан на соборі було близько 20 єпископів[2], найменше було захисників Православ'я. Серед яких були Олександр Олександрійський, Осій Кордубський, Євстафій Антіохійський, Макарій Єрусалимський. Соборові був запропонований хрещальний символ Кесарійської Церкви, до якого, за пропозицією імператора Костянтина (ймовірно, від імені єпископів термін був запропонований Осіем Кордубським), була додана характеристика Сина «єдиносущного (грец. ομοούσιος) Отцеві», яка стверджувала, що Син є тим же самим Богом за суттю, що й Отець: «Бог від Бога» (Filioque). Зазначений «Символ віри» був затверджений 19 червня для всіх християн імперії, але не підписали його лівійські єпископи Феона Мармарікський та Секунд Птолемаїдський, котрі були видалені з собору і разом з Арієм відправлені на заслання. Під загрозою заслання свої підписи поставили навіть войовничі аріяни Євсевій Нікомедійський[ru] і Теогніс Нікейський[pt].

Собор також прийняв канони (правила), що стосуються різних питань церковної дисципліни[3].

Єпифаній Кіпрський вказав, що у визначенні дня святкування Пасхи відповідно до постанови I Вселенського Собору слід керуватися 3 факторами: повним місяцем, рівноденням, неділею.

ПостановиРедагувати

Протокол Собору не зберігся, про рішення, прийняте на цьому соборі відомо з пізніших джерел, у тому числі з діянь наступних Всесвітніх соборів.

Гомоусіанів[5] на соборі очолювали александрійський патріарх Олександр Олександрійський, диякон Афанасій та Мірлікійський єпископ Миколай.

Джерела відомостейРедагувати

Основними джерелами про Нікейсьий собор є праці двох його учасників: Євсевія Кесарійського й Афанасія Великого, та істориків пізнішого часу: Руфіна Аквілейского, Сократа Схоластика, Созомена[ru], блаженного Феодорита Кирського. Детальна історія собору, складена Геласієм Кизікським[ru].

УчасникиРедагувати

Було від 250[6] до 318 учасників[7][8] з різних історичних документів (списки не повні[7], хоча чисельність «318 єпископів» вказував Іларій Піктавійський, Василій Великий, Афанасій Великий[9][10]). З них 220 учасників ідентифікували за тогочасними церковними провінціями німецькі дослідники Генріх Гельзер[en], Генріх Хільгенфельд (1862—1945) й Ото Кунц[en], котрі брали до уваги списки нікейських єпископів та опубліковували в «Index patrum Nicaenorum restitutus» (стор. LX-LIV).

  1. Осія Кордувійський[ru][11][8], Віт і Бісенз із Риму[ru]
Єгипет[12]
  1. Олександр I Олександрійський[11]
  2. Афанасій Олександрійський[8]
  3. Арпократій з Альфокранона[en] (Хелуан, римська провінція Аркадія, частка патріаршества Олександрії, заступниця архиєпархії Оксирінха[ru], дієцезія Єгипту[en])
  4. Адамантій з Сінополя (у римській провінції Аркадія[ru])
  5. Арбізій з Фербета (Хорбейт, римська провінція Августамніка[en])
  6. Філіп з Панефісу (біля о. Манзала, римська провінція Августамніка[en], заступниця Архієпархія Пелузія[ru])
  7. Потамон[11] з Гераклеополіса (між Танісом й Пелусією)
  8. Секунд[11] з Толемаїди[ru]
  9. Доротей з Пелусії[ru] (Пелузія)
  10. Кай з Тмуї[ru]
  11. Тіберій з Тауї (в єгипетській римській провінції)
  12. Антіох з Мемфі[ru]
  13. Пафнутій Єгипетський[en][11][13]
Фіваїда
  1. Атас зі Схедії[ru]
  2. Тиран з Антіної[it]
  3. Плюсіан з Лікополіса (нині Асьют, колишня римська провінція Фіваїда)
Лівія
  1. Дакіс з Береніце (біля Бенгазі, Киренаїка)
  2. Зопір з Барки[en] (Ель-Мардж, Киренаїка)
  3. Сарапіон[11] з Антипіргосу (Тобрух, Мармарика, Архиєпархія Дарни[it])
  4. Секонд з Теучіри (Токра[en], Киренаїка)
Нижня Лівія
  1. Тит з Паретонії (біля сучасного м. Мерса-Матрух, Мармарика)
Палестина
  1. Макарій I Єрусалимський[ru]
  2. Євсевій Кесарійський[11]
  3. Герман з Неаполіса
  4. Мар'ян з Себастії
  5. Гаян з Себастії
  6. Сабін з Гадари[ru]
  7. Лонгін з Аскалону
  8. єпископ Петро Лонгіус з Емаусу (Нікополісу)[14]
  9. Макрін з Ямні
  10. Максим з Елеутерополісу
  11. Павло з Масіміанополісу[en] (заступники архієпархії Скифополя)
  12. Януарій з Єрихона
  13. Еліодор з Завулона
  14. Аецій з Ліди
  15. Сільван з Азоту
  16. Патрофіл зі Скифополя[11]
  17. Асклепій з Гази
  18. Петро з Ела
  19. Антіох з Капітоліади[en] (сучасне с. Бет-ер-Рас, або Бейт Рас в мухафазі Ірбід на північному заході Йорданії, заступники архієпархії Скифополя)
Готія
  1. Теофіл Готський — з української Готії[8]
Боспор[it]
  1. Кадм Боспорський — з українського Боспору[8]
Панонія[it]
  1. Домн[11] з Панонії
Македонія
  1. Олександр з Фесалонік[it] (Салоніки)
  2. Будій зі Стобі[it]
Дакія[ru]
  1. Протоген із Сардики[it] (Сердіка[ru])
Дарданія
  1. Дако з Македонії
Європа
  1. Федро з Гераклеї[it] (Мармара Ереглісі[ru], Перинф, Фракійська єпархія[ru], юрисдикція КПЦ)
Віфінія
  1. Євсевій Нікомедійський[ru][11]
  2. Теогнід з Нікеї[it]
  3. Марій з Халкедонії (частина КПЦ)
  4. Кирило з Хіоса (Єпархія Хіоса[ru])
  5. Єсихій з Пруси (частина КПЦ)
  6. Горгон з Аполоніади[it] (Аболіонт, частина КПЦ)
  7. Георгій з Прусад[it] (нині в Дюздже, частина КПЦ)
  8. Еветій з Адріан (Атранос, Малий Олімп, діоцез Понту[ru], юрисдикція КПЦ, заступниця Нікомедійської архідієцезії[ru])
  9. Теофан хорєпископ[ru]
  10. Євлалій хорєпископ[ru]
  11. Руф з Кесарії[it] (юрисдикція КПЦ, заступниця Нікомедійської архідієцезії[ru], діоцез Понту[ru])
Кіпр
  1. Кирило з Пафи (Єпархія Пафо[it], Кіпрська православна церква)
  2. Геласій з Саламіни (Архієпархія Саламіна[it], Кіпрська православна церква)
Ахая
  1. Піст із Афін[ru] (Афіни)
  2. Марко з Евбеї
  3. Стратег із Лемно[it] (Лемнос)
Галлія
  1. Нікасій із Ді (Єпархія Ді[it])[11]
Галатія
  1. Маркел Анкірський[ru]
  2. Дікасій з Тавії[en] (діоцез Понту[ru], юрисдикція КПЦ, Тавійська єпархія[it])
  3. Ерецій з Екдаумави (Лікаонія, юрисдикція КПЦ, Екадаумавська єпархія[it])
  4. Горгоній з Ціни (Ціна де нині турецьке Яраслі, юрисдикція КПЦ, Цінська єпархія[it])
  5. Філадельфій з Юліополя[it] (Юліополіс[it])
Острови
  1. Євфросиній з Родосу (м. Родос, архиєпархія Родосу[ru])
  2. Меліфрон з Косу (Кіклади, архиєпархія Косу[it])
  3. Стратегій з Лемносу (Архиєпархія Лемносу[it])
  4. Алетодор з Архиєпархія Корфу, Занте і Кефалінії[ru] (Керкіра, Закінф, Кефалонія)
Калабрія
  1. Марк Калабрійський[11]
  2. Люцифер Калабрійський[ru][11]
Африка[en]
  1. Сесіліан з Карфагену (Карфагенська єпархія[ru], Африканська римська провінція)
Фесалія
  1. Клавдій з Фесалії (Лариса, Римський Патріархат[ru], дієцезія Лариси[it])
  2. Клеонік з Фів й Фтіотиди (біля м. Неа Анхіалос[en], Римський Патріархат[ru], Преторіанська префектура Ілірії[ru])
Мезія
  1. Піст з Маркіанополя (біля Девні, Маркіанополь[ru], Фракійська дієцезія[ru], Маркіанапільська архієпархія[it])
Лікія
  1. Євдем з Патару (нині біля турецького Гелемиша в Анталії, Патарська єпархія[it], заступниця Мірська архієпархія[it])
  2. Миколай Мирлікійський[7]
Карія
  1. Євсевій з Антіохії на Меандрі[it] (нині турецьке Аліага-Чіфтлік, Антіохійська єпархія Меандру[it])
  2. Амоній з Ставропольської архієпархії[it] (Афродізії[en], де нині турецьке Гейре[en]-Айдин, юрисдикція КПЦ)
  3. Євген з Аполонії (де нині турецький Медет, Єпархія Аполонія Салбас[it], юрисдикція КПЦ)
  4. Летодор з Кібіри[en] (де нині турецький Корзун, Єпархія Кібіри[it])
  5. Євсевій з Мілету (де нині турецький Балат, Мілетська архієпархія[it])
Пафлагонія
  1. Філадельфій з Помпеополя (де нині турецьке Ташкьопрю-Кастамону, Архієпархія Помпеополя Пафлагонійського[it])
  2. Петроній з Гіонополя (Гіонопольська єпархія[it], де нині турецьке Інеболу[en])
  3. Євпсихій з Амастрі (Амастридська архієпархія[it], Понтський діоцез[ru])
Діоспонт
  1. Евтихіян з Амасеї (Понт і Віфінія — Єленопонт[it] у КПЦ, де нині турецьке Амасья, Амасейська архиєпархія[it], Архієпархія Амасеї[it])
  2. Ельпідій з Комана (Понт і Віфінія — Єленопонт[it] у КПЦ, Комана Понтіка[en], де нині турецький Гюменек, Єпархія Комана Понтіка[it])
  3. Іраклій із Зела (Понт і Віфінія — Єленопонт[it] у КПЦ, де нині турецьке Зіле[ru], дієцезія Зела[it])
Понт Полемоніак
  1. Лонгін з Неокесарії[it] (де нині турецьке Ніксар[ru]-Токат)
  2. Домн з Трапезунда (Трапезундська архієпархія[it])
  3. Стратофілій з Пітіонта (де нині абхазька Піцунда, Колхида, Єпархія Пітіус[it], юрисдикція КПЦ)
Кападокія
  1. Леонтій з Кесарії[it] (де нині турецький Кайсері, Каппадокія (римська провінція))
  2. Євтихій з Тіани[ru] (де нині турецьке Кілісехісар-Кемерхісар[en]-Нігде, архієпархія Тіана[it])
  3. Ерітрій з Колонії[it] (де нині турецький Аксарай, Каппадокія (римська провінція))
  4. Тімотей зi Сібістри (де нині турецький Ереглі, єпархія Сібістра[it])
  5. Елпідій з Комана (де нині турецький Сар або Саркал, Вірменія (римська провінція), Вірменська єпархія Комана[it])
  6. Горгоній хорєпископ[ru]
  7. Стефан хорєпископ[ru]
  8. Євдромій хорєпископ[ru]
  9. Род хорєпископ[ru]
  10. Теофан хорєпископ[ru]
Памфілія
  1. Калінік з Перги (15 км на схід від Анталії де нині турецьке Муртана, юрисдикція КПЦ, архієпархія Перге[it])
  2. Евресій з Термеси (де нині турецька гора Гюлюк Даґі, юрисдикція КПЦ, Термеська єпархія[it])
  3. Зевксіос з Сиарби[it][15] (де нині турецький Зівінт-Анталія, юрисдикція КПЦ)
  4. Домн з Аспенди (де нині турецький Балкіс, юрисдикція КПЦ, Єпархія Аспендо[it])
  5. Квінтіан з Селевкії[ru][16]
  6. Патрицій з Масіміанополя[it] (де нині турецький Тефені[ru], юрисдикція КПЦ)
  7. Афродізій з Магіди[it] (де нині турецька Лара, юрисдикція КПЦ, Діоцез Азія[ru])
Ісаврія
  1. Стефан з Барати
  2. Атеній з Коропісу
  3. Едесій з Клавдіополя
  4. Агапій з Селевкії
  5. Сільван з Метрополя[17]
  6. Фауст з Панемотіка
  7. Антонін з Антіохії
  8. Нестор з Сідри
  9. Есіхій хорєпископ[ru]
  10. Кирило з Омони[18]
  11. Теодор з Васади
  12. Анатолій хорєпископ[ru]
  13. Павло з Ларанди
  14. Сінто хорєпископ[ru]
  15. Тіберій з Ілістри
  16. Аквіла хорєпископ[ru]
  17. Євсебій
Пісідія
  1. Євлалій з Іконії (Лікаонія, Архідієзезія Іконії[it], юрисдикція КПЦ)
  2. Телемах із Адріанополя (де нині турецький Шаркікарагач[en], Єпархія Адріанополя Пісідійського[it], юрисдикція КПЦ)
  3. Есіхій з Неаполя[it] (де нині турецький Карагач, юрисдикція КПЦ)
  4. Євтихій з Селевкії[it] (Селевкія Фереа, де нині турецький Селеф, юрисдикція КПЦ)
  5. Араній з Лімни[it] (де нині турецьке Газірі[en], юрисдикція КПЦ)
  6. Тарсіхій з Апамеї[en] (де нині турецьке Дінар, Єпархія Апамеї Цібото[it], юрисдикція КПЦ)
  7. Патріцій з Амблади[it] (де нині турецький Асардаг, Лікаонія, юрисдикція КПЦ)
  8. Полікарп із Метрополя[it] (де нині турецький Немрік Мезарлік, юрисдикція КПЦ)
  9. Академій з Папи[it] (де нині турецький Йонуслер, юрисдикція КПЦ)
  10. Ераклій з Баріси[it] (де нині Іспарта, юрисдикція КПЦ)
  11. Теодор із Васади[it] (де нині турецький Кестелдаг, Лікаонія, юрисдикція КПЦ)
Фрігія
  1. Нунехій з Лаодикеї
  2. Флак із Санави
  3. Прокопій з Сінади
  4. Пістіко з Езані
  5. Афінодор із Дорілея
  6. Павло з Апамеї
  7. Євгеній з Евкарпії
  8. Флако Герополя
Лідія
  1. Артемідор із Сарди
  2. Серас із Тіатіри
  3. Етемасій з Філадельфії
  4. Поліон із Багі
  5. Агогій з Тріполя
  6. Флоренцій з Анціра Фереї
  7. Антіох з Авреліанополя
  8. Марко зі Станді[19]
  9. Антіох із Герокесареї
Азія
  1. Теонас із Кізіки
  2. Менофант із Ефесу
  3. Оріон із Ілії
  4. Євтихій зі Смірни
  5. Мітра з Іпепи
  6. Марин із Ілії[20]
  7. Павло з Анеї
Мала Вірменія
  1. Євлалій з Себастеї[it] (де нині турецьке Сівас, римська провінція Вірменія, юрисдикція КПЦ)
  2. Евецій з Сатали[en] (де нині турецьке Садак, юрисдикція КПЦ, Єпархія Сатала[it], цивільний діоцез Понту[it])
Велика Вірменія
  1. Арістахій з Вірменії
  2. Акріт
Кілікія
  1. Теодор із Тарса
  2. Анфіон із Єпіфанії
  3. Нарцис із Нероніади[21]
  4. Мойсей з Кастабали
  5. Нікета з Флавіади
  6. Евдамон хорєпископ[ru]
  7. Павлін із Адани
  8. Македоній з Мопсуестії
  9. Таркондімант із Егеї
  10. Єсіхій з Александрети
  11. Нарцис із Іренополя
Фінікія
  1. Зенон з Тіру
  2. Еней з Толемаїди
  3. Магн із Дамаску
  4. Теодор із Сідону
  5. Еланік із Тріполя
  6. Філокал із Панеади
  7. Григорій з Беріту
  8. Марін з Пальміри
  9. Тадон із Аласи
  10. Анатолій з Емеса
Келесирія
  1. Євстахій Антіохійський[8]
  2. Зеновій з Селевкії
  3. Теодот із Лаодікеї
  4. Альфій з Апамеї
  5. Басіан із Рафанеї
  6. Філосен із Гераполя
  7. Саломон із Германіки
  8. Пеперій з Самосат
  9. Архелай з Доліха
  10. Евфразіо з Баланеа
  11. Фалад хорєпископ[ru]
  12. Зойл із Габали
  13. Бас із Зеугми
  14. Геронцій з Ларіси
  15. Маніцій з Епіфанії
  16. Євстафій з Аретуса
  17. Павло Неокесарійський[11]
  18. Сіріцій з Кіри
  19. Селевк хорєпископ[ru]
  20. Петро з Гіндари
  21. Пегас із Арбокадами
  22. Басіан із Габула
Месопотамія
  1. Етолій з Едеси
  2. Яків Нізібійський[ru][11]
  3. Антіох із Ресайни
  4. Марей з Македонополя
  5. Іван з Персії[22]
Арабія
  1. Нікомах із Босри
  2. Сіріон із Філадельфії
  3. Генадій з Есби
  4. Север із Содому[23]
  5. Сопатр із Беретана[24]
  6. Север із Діонісіади

Сучасне шануванняРедагувати

Православна церква щорічно на сьомий тиждень (у неділю) після Пасхи молитовно вшановує пам'ять святих 318-ти священиків Першого Вселенського собору в Нікеї. На великій вечірні напередодні цього дня читаються три символічні старозавітні паремії[ru].

ПриміткиРедагувати

  1. (рос.)Бриллиантов А. И.,. Лекции по истории древней церкви. — СПб. : изд. Олега Абышко, 2007. — 480 с. — ISBN 978-5-9900890-3-7.
  2. (рос.)Руфін нарахував 17 осіб, Філосторгій — 22.
  3. (рос.)Правила Первого Вселенского Собора 325 г. в г. Никее, Церковно-Научный Центр «Православная Энциклопедия».
  4. (англ.)Nicene and Post-Nicene Fathers, Series II, Vol. XIV, The Canons of the 318 Holy Fathers Assembled in the City of Nice (sic), in Bithynia.. Early Church Fathers.
  5. (рос.)Спасский А. А.[ru], История догматических движений в эпоху вселенских соборов (в связи с философскими учениями того времени). Т.1, Тринитарный вопрос (история учения о св. Троице), изд. «Книж. маг. М. С. Елова», Сергиев Посад, М., 1914 г., — 644 с.
  6. Смирнов, 1888, с. 18
  7. а б в (рос.)Бенешевич В. Н., «Синайский список отцов Никейского I Вселенского Собора» // СПб.: типография Императорской Академии наук, 1908. — С.281—306.
  8. а б в г д е ж и к л Валентин Асмус ВСЕЛЕНСКИЙ I СОБОР. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. IX. — С. 571-580. — ISBN 5-89572-015-3.(рос.)
  9. Ad Afros Epistola Synodica
  10. Цьому числу було приписано символічне значення: число воїнів — рабів Авраама (Бут. 14:14) і, ще: грецькі цифри «Т I H» (318) зображують Хрест й дві перші літери імені Ісуса Христа.
  11. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг (рос.)I Вселенский собор // Древо
  12. (фр.)Honigmann, «La liste originale des Pères de Nicée». — p. 30.
  13. Руфін Аквілейський обґрунтував його присутність на цьому соборі.
  14. (англ.)Carsten Peter Thiede, The Emmaus Mystery: Discovering Evidence for the Risen Christ, A&C Black, 2006. — p. 57.
  15. Honigmann, La liste originale des Pères de Nicée, p. 28. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), p. 976.
  16. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), pp. 590—591.
  17. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, pp. 849—850.
  18. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), pp. 599—600.
  19. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 650.
  20. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 643.
  21. Honigmann, La liste originale des Pères de Nicée, pp. 24-25.
  22. Delmas, Les Pères de Nicée et Le Quien, p. 90; Schwartz, Über die Bischofslisten…, p. 73 nº 3; Honigmann, Sur les listes des évêques participant aux conciles de Nicée et de Constantinople, pp. 339—340.
  23. Delmas, Les Pères de Nicée et Le Quien, pp. 89-90; Honigmann, Sur les listes des évêques participant aux conciles de Nicée et de Constantinople, p. 338.
  24. Honigmann, Sur les listes des évêques participant aux conciles de Nicée et de Constantinople, p. 338.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати