Тобру́к (араб. طبرق‎) — місто в шабіяті Ель-Бутнан, Лівія, порт на узбережжі Середземного моря.

Тобрук
араб. طبرق

Координати 32°05′ пн. ш. 23°57′ сх. д. / 32.083° пн. ш. 23.950° сх. д. / 32.083; 23.950Координати: 32°05′ пн. ш. 23°57′ сх. д. / 32.083° пн. ш. 23.950° сх. д. / 32.083; 23.950

Країна Лівія Лівія
Регіон Киренаїка
Шабіят Ель-Бутнан
Висота центру 5  м
Населення 135 832  (2011)
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Телефонний код +218 87
GeoNames 81302
OSM 2060171 ·R (Ель-Бутнан)
Тобрук. Карта розташування: Лівія
Тобрук
Тобрук
Тобрук (Лівія)
Мапа

Історія

ред.

Місто було засноване з назвою Антипіргос стародавніми греками як одна з колоній на узбережжі Північної Африки. У римський період фортеця Тобрук захищала кордон провінції Киренаїки. Пізніше місто стало важливою зупинкою для караванів, що подорожували вздовж узбережжя Середземного моря. У 1911 році воно, як і всі Лівійські міста, було окуповане Італією.

 
Порт Тобрук

З січня 1941 року по листопад 1942 тут відбувалися запеклі бої між країнами антигітлерівської коаліції і країнами Осі (у складі з'єднання «Африканський корпус») в ході Другої світової війни. Місто кілька разів переходило під контроль різних воюючих сторін. 11 квітня 1941 Тобрук був оточений німецькими та італійськими військами. В облогу потрапили захисники з британських і австралійських підрозділів (німецькі ЗМІ називають як «Пустельні щури»), який був у жовтні 1941 року, у свою чергу поповнений свіжими силами.

Серед них була польська Незалежна Карпатська бригада стрільців, яка перебувала у підпорядкуванні 11 Чехословацького піхотного батальйону. Для чехословацької військової частини це було найбільшою подією війни на Близькому Сході й у Північній Африці. Чехословацький піхотний батальйон під командуванням підполковника Чарльза Клапалека налічував 643 особи. З 23 жовтня по 10 грудня 1941 здійснювався захист найвразливішої західної частини форту. У битві Тобрук 19 членів батальйону були вбиті, 26 дістали серйозні і 55 легкі поранення.

На стіні цвинтаря в Тобруці є різьблений напис: «Це священна земля, тому що тут лежать ті, хто помер за батьківщину. За сонце і світанок ми будемо пам'ятати про них…». У зв'язку з цим ім'ям міста був названий малий бетонний бункер «Тобрук».

Післявоєнний період

ред.

Після війни, Тобрук був знову відновлений і в наш час[коли?] є основним портовим містом. Має побудований нафтовий термінал перевалки, забезпечення сировиною, отриманої з нафти.

Під час народних повстань в Лівії, які відбуваються в країні в 2011 році, місто було першим центром, яке підтримало повстанців.

У 2014 році в Тобрук з Триполі переїхав уряд, який визнається світовим співтовариством, але фактично контролює тільки це місто.[1]

Географія

ред.

Місто розташоване на сході країни в шабіяті Ель-Бутнан, за 120 км від кордону з Єгиптом, в історичному регіоні Киренаїка. Природна глибоководна гавань — одна з найкращих на середземноморському узбережжі Африки. Місто є четвертим у Лівії за чисельністю населення.

Кінцева точка нафтопроводу від родовищ на півдні країни. Нафтоналивний порт.

Клімат

ред.
Клімат Тобрука (1996-2015)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 25,2 31,5 39,5 42,6 43,0 44,6 41,9 41,8 41,0 38,1 33,5 27,7 44,6
Середній максимум, °C 16,9 17,6 19,5 23,0 24,6 27,1 27,7 28,0 27,5 26,3 22,9 19,2 23,4
Середня температура, °C 12,2 13,3 15,4 18,3 20,6 23,3 24,9 25,4 24,5 22,5 19,1 15,1 19,5
Середній мінімум, °C 8,9 9,5 11,3 13,6 16,6 19,6 22,0 22,7 21,5 18,7 15,4 11,1 15,9
Абсолютний мінімум, °C 2,1 0,8 5,3 6,1 7,8 12,6 16,1 16,7 15,2 11,5 7,2 3,4 0,8
Норма опадів, мм 38 25 11 4 2 0 0 0 1 8 19 36 145
Кількість сонячних годин 232,5 299,5 288,3 246,0 306,9 348,0 350,3 331,7 288,0 257,3 285,0 179,8
Кількість днів з опадами 8 6 4 1 1 0 0 0 0 2 3 7 32


Вологість повітря, % 66 64 65 64 69 72 74 73 71 67 67 65 68

Відомі люди

ред.

Професор Омар Ель-Барасі (нар. 1951), менеджер лівійського відділення компанії AGIP, народився в Тобруці і здобув докторський ступінь у галузі інженера в сфері добування нафти в університеті Васеда, Японія. Він син Абдулла Абдул-Карім (головного охоронця короля Лівії Ідріса I), а також Гусейн Мазік — прем'єр-міністр за часів Королівства.

Джерела

ред.
  1. Єгипет просить Раду Безпеки ООН дозволити військове вторгнення до Лівії. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 травня 2015.

Література

ред.