Кирена́їка — історична область сучасної Лівії, розташована на північному сході країни.

Киренаїка в сучасній Лівії

Ядро Киренаїки складає найвище і найнаселеніше в Лівії вапнякове плато Барк-ель-Байда, яке розташоване поблизу середземноморського узбережжя і досягає висоти 910 м. Піднесені частини плато порослі густим чагарником, там збереглися і залишки лісів.

Осадів досить для вирощування деяких культур, однак населені місцевості тут займають меншу площу, ніж в Триполітанії. Південніше за плато Барк-ель-Байда тягнеться велике, але нижче піщане плато — велика Лівійська пустеля. На її західній околиці розосередилися оази. Найпівденніші з них — оази Куфра, віддалені на 800 км на південь від плато Барк-ель-Байда і приблизно на таку ж відстань на схід від Феццану.

Між оазами Куфра і південним кордоном Лівії на 480 км тягнеться пустеля.

Етимологія назвиРедагувати

Назва області походить від заснованого тут греками — ферейцямі міста Кирена (по — дорійськи Кирана). Відповідно до грецької міфологією ім'я місту дала Кирена, кохана Аполлона, який забрав її в Лівію з Пеліона (Фессалія) і заснував тут місто[1]. У Геродота засновником називається Батт, з острова Фери, що став першим царем Кирени. Батт заснував колонію за вказівкою Дельфійського оракула, що також пов'язує переказ з ім'ям Аполлона, так як пророкував оракул в його храмі[2].

ІсторіяРедагувати

У давнину Киренаїка процвітала як земля родюча завдяки рясним зимовим і весняним дощам і безлічі джерел, багата вином, оливковою олією, ароматичними травами (сильфій) і лісом.

XX століттяРедагувати

XXI століттяРедагувати

На початку 2011 року — 16 лютого в місті Бенгазі, під час мирної маніфестації, стався інцидент, який спровокував заворушення по всій країні, що стало продовженням так званої «Арабської весни», яка охопила багато країн арабського світу[5]. Країна розділилася на дві частини: східну — приблизно відповідну історичній області Киренаїка —, і західну — столиця Триполі й околиці. Муаммар Каддафі втратив контроль над територією Киренаїки, що змусило його застосувати війська, аж до авіації.

6 березня 2012 року східна Лівія проголосила напівавтономію. Керівники місцевих племен зібралися на конгрес й ухвалили створити регіон Барка (арабська назва Киренаїки) із центром у Бенгазі. Місцеві політики створили перехідну раду регіону на чолі з Ахмед Зубейр аль-Сенуссі, членом Національної перехідної ради. Автономія мала полягати у створенні незалежних від Триполі міністерств, зокрема нафтового і внутрішніх справ, а також створенні незалежного бюджету. За центральною владою мали залишитися повноваження в сфері міжнародних стосунків та національної безпеки. Національна перехідна рада Лівії виступила проти такої ініціативи[6].

ДжерелаРедагувати

  1. Діодор Сицилійський. Історична бібліотека IV 81, 1
  2. а б в г Геродот . «Історія». Книга IV Мельпомена.
  3. Большая российская энциклопедия: В 30 т. — Том 1 (А-Анкетирование) / Осипов Ю. С. (гл. ред.), Кравец С. Л. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2005. — 768 с. — ISBN 5-85270-329-Х. (рос.)
  4. Большая советская энциклопедия // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  5. 16.02.2011 Українська правда. Хвиля протестів докотилась до Лівії [Архівовано 21 Лютого 2011 у Wayback Machine.]
  6. Лівія тріщить по швах. Euronews. 6 березня 2012. Архів оригіналу за 14 Жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019. 

ПосиланняРедагувати