Кирена (міфологія)
Кире́на (грец. Κυρήνη) — у давньогрецькій міфології фессалійська німфа, дочка царя лапифів Гіпсея, правнучка Океана, мати Арістея.
| Кирена | |
|---|---|
 | |
| Батько | Гіпсейd або Пеней |
| Мати | Хліданопаd |
| Діти | Арістей[1][2][3], Agreusd і Autuchosd |
| Персонаж твору | Георгіки |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія кохання Кирени та Аполлона ред.
Кирена відзначалася греками як охоронниця стад, мешканка лісів, безстрашна мисливиця. Піндар і Аполлоній розповідали, що Аполлон одного разу побачив, як вона боролася з могутнім левом, і закохався без пам'яті. Аполлон забрав Кирену в своїй колісниці туди, де пізніше утворилося місто Кирена. Там їх уже чекала Афродіта і без зволікань приготувала їм ложе в золочених палатах Лівії. Того ж вечора Аполлон пообіцяв Кирені довге життя, угамування пристрасті до полювання і владу над родючою країною. Після цього він залишив її на піклування дочок Гермеса, миртових німф, і там, на найближчому пагорбі, вона народила Арістея, а після другого відвідування Аполлона в неї народився віщун Ідмона. Але одну ніч вона була з Аресом, від якого в неї народився фракійський Діомед, власник коней-людожерів. Історія кохання Аполлона до Кирени, прихід бога до кентавра Хірона за порадою, а також пророцтво кентавра про щасливе майбутнє Кирени та її потомства розказані Піндаром (Піфійські оди, IX)[4].
Джерела ред.
- ↑ Аристей // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 3. — С. 48.
- ↑ Любкер Ф. Aristaeus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 147.
- ↑ Аристей // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 80–81.
- ↑ Кирена (Греческая мифология). Энциклопедия мифологии. Архів оригіналу за 24 Травня 2018. Процитовано 24 травня 2018. (рос.)
|
Це незавершена стаття з давньогрецької міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |