Азійська єпархія (лат. Dioecesis Asiana, грец. Διοίκησις Ἀσίας/Άσιανῆς) - єпархія пізнішої Римської імперії, що включала провінції західної Малої Азії та острови східного Егейського моря. Єпархія була заснована після реформ Діоклетіана, підпорядковувалася преторіанській префектурі Сходу і була скасована під час реформ Юстиніана I в 535 році.

Це була одна з найбільш густонаселених і багатих єпархій Імперії і включала 11 провінцій: [1] Азію, Геллеспонт, Памфілію, Карію, Лідію, Лікію, Лікаонію, Пісидію, Фригію Пакатіанську, Фригію Салутарію та провінція Острови.

Список відомих Vicarii Asiae ред.

  • Флавій Аблабій (324-326)
  • Тертуліан (бл. 330 р.)
  • Веронікіан (334-335)
  • Скілацій (бл. 343 р.)
  • Анатолій (бл. 352 р.)
  • Араксій (353-354)
  • Герман (360)
  • Італікан (361)
  • Цезарій (362-363)
  • Клеарх (363-366)
  • Авксоній (366-367)
  • Мусоній (367-368)

Посилання ред.

  1. Alexander Demandt, Geschichte der Spätantike, Monachii 1998, p. 216.