Афанасій Великий
Афанасій Великий або Атанасій Александрійський (грец. Αθανάσιος Αλεξανδρείας, 295, Александрія — 2 травня 373, там же) — отець Церкви, єпископ Александрійський. Головний противник аріанства, захисник віри, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса. Визнаний святим багатьма християнськими конфесіями. Йому приписують написання Афанасієвського символу віри.
| Афанасій Великий | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἀθανάσιος | |
 | |
| Народився | 296[2] Александрія, Єгипет, Римська імперія[3][4] |
| Помер | 2 травня 373 або 373[1] Александрія, Diocese of the Eastd, praetorian prefecture of the Eastd, Стародавній Рим[3] |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | православний священник, агіограф, богослов, письменник, католицький диякон |
| Alma mater | Александрійська богословська школа |
| Вчителі | Олександр I Александрійський |
| Знання мов | давньогрецька[5][6] і латина[7] |
| Magnum opus | Epistola Athanasiusd |
| Посада | єпископ[d], Папа Коптської православної церкви Александрії, Патріарх Александрійський і єпископ[7] |
| Конфесія | Nicene Christianityd |
| |
Біографія
ред.Афанасій Великий, архієпископ Александрійський, народився близько 297 р. в єгипетській Александрії у християнській сім'ї.
Коли Афанасію виповнився 21 рік, святитель Александр Алксандрійський висвятив його в сан диякона Александрійської Церкви. У цьому сані святий Афанасій супроводжував Александра у 325 році на Нікейський Собор, де виступив із спростуванням єресі Арія. Після смерті святителя Александра, диякон Афанасій був обраний його наступником — Первосвятителем Александрійської Церкви. 8 липня 326 року він був висвячений в єпископа Александрійського.
Очоливши Александрійську Церкву, святитель Афанасій продовжував ревну боротьбу проти послідовників Арія. У 336 році його звинувачують у вбивстві та відправляють у вигнання в Трір. Після смерті імператора Константина І, Афанасій повернувся із заслання.
Афанасій Александрійський вирушив до Риму до Папи Юлія I (337–352), старанням якого був виправданий на помісному Сардікійському Соборі у 343 році. Після цього святитель Афанасій повернувся в Александрію, але за намовою аріан його кілька разів виганяли з міста.
Попри багаторічні (в загальній складності понад 20 років) гоніння й переслідування єретиків, святитель Афанасій продовжував відстоювати чистоту віри і невпинно викривати аріан, проти яких написав багато послань і богословських трактатів.
При імператорі Юліані Відступнику (361–363) святитель Афанасій опинився у вигнанні в Фівадійській пустелі. Після смерті імператора Первосвятитель керував Александрійською Церквою ще 7 років аж до своєї смерті 2 травня 373 року.
Твори: численні коментарі до Біблії, аскетичні настанови, слова та бесіди, листи, апологетичні та догматичні твори, в яких відстоював чистоту віровчення. Особливе значення у полеміці з аріанами мали «Історія аріан для ченців», «Чотири слова проти аріан», «Книга про Трійцю і про Духа Святого». Йому належить також життєпис преподобного Антонія Великого.
Спільне святкування святителя Афанасія та Кирила Александрійського встановлено за їх багаторічні великі труди і подвиги, понесені на захист догматів Вселенської церкви проти єресі.
|
Вбивати недозволено, але винищувати ворога на війні і законно, і гідно похвали; тому ті, що відзначилися в боях удостоюються великих почестей, і їм споруджуються пам’ятники, що сповіщають про їх заслуги. | 
|
— Святитель Афанасій Великий, «Послання до ченця Амуна», яке було затверджено як загальноцерковне вчення на VI і VII Вселенських Соборах [8] | ||
Посилання
ред.- Афанасій Александрійський // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Атанасій Великий, св. [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Католицька енциклопедія
- St. Ahanasius [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Catholic Encyclopedia.(англ.)
Примітки
ред.- ↑ а б Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- ↑ Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118504843 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.encyclopedia.com/doc/1G2-3404700318.html
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #11889341x // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- ↑ Сміх, Володимир (2015). Війна: православний погляд або діяльний патріотизм (PDF). Київ: КПБА.
Джерела
ред.- Афанасій Александрійський // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Афанасий, архиепископ александрийский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIa. — С. 569—570. (рос. дореф.)
- Асмус В., Чичуров И. С., Афанасий Великий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — Т. IV. — С. 22-49. — ISBN 5-89572-009-9.(рос.)
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |