Вікіпедія

Антіохська єпархія Меандру

Єпархія Антіохії-Меандри (на латині: Dioecesis Antiochensa ad Maeandrum) — закрита кафедра Константинопольського патріархату та титулярна кафедра католицької церкви.

Історія ред.

Антіохія-Меандра, ідентифікована з Аліагою (Чіфтлік) у сучасній Туреччині, є стародавнім єпископським престолом римської провінції Карія в цивільній єпархії Азії. Вона входила до Константинопольського патріархату і була суфраганною Ставрополійської архиєпархії.

Єпархія описана в Notitiae Episcopatuum Константинопольського патріархату до XIV століття.[1] Починаючи з Notitiae кінця ХІІ століття (або початку ХІІІ століття), Антіохія входить до числа митрополичих осідків патріархату.

Першими двома відомими єпископами цієї стародавньої єпархії є Євсевій і Діоніс, які входять до числа отців Вселенських соборів відповідно в Нікеї в 325 р.[2] і в Халкідоні в 451 р.[3] За ним пішов Менофан, єпископ- монофізит, відомий рішенням імператора Юстина I усунути всіх монофізитських єпископів імперії приблизно в 518 році.[4] У другій половині VI століття відомий єпископ Павло; єпископа-монофізита Афродісія, він був змушений зректися своєї віри і нав’язаний Константинопольським патріархом Іоанном III на кафедрі Антіохії на Меандрі приблизно в 571 році як православний єпископ.[5] Останніми двома єпископами, які належать до цієї єпархії, є Георгій, який брав участь у соборі в Трулло в 692 році, і Потус Михаїл, зафіксований у ХІІ столітті (або пізніше).

Ле Квін також приписує єпископа Феофана Антіохійському Меандру, який був присутній на Константинопольському соборі 879-880 років, який реабілітував Константинопольського патріарха Фотія. Соборні списки, однак, не розрізняють однойменні місця, тому віднесення Феофана до осідку Карії не є певним; Сам Ле Квін приписує цього єпископа, episcopus Antiochiae parvae, також до єпархії Антіохії в Ісаврії. Руджері виключає його зі свого хронотаксису єпископів Карії.

З 1933 року Антіохія аль-Меандро входить до списку титульних єпископських престолів Католицької Церкви; місце було вакантним з 11 березня 1973 року. Останнім його осібником був Едвард Луїс Феддерс, прелат Юлі в Перу.

Хронотаксис ред.

Грецькі єпископи ред.

  • Євсевій † (згадується в 325 р.)
  • Діонісій † (згадується в 451 р.)
  • Павло † (близько 571 - ? )
  • Георгій † (згадується в 692 р.)
  • Феофан ? † (згадується в 879 р.)
  • Потус Михаїл † (близько ХІІ ст.)

Титулярні єпископи ред.

  • Вісенте де Паулу Араухо Матос † (21 квітня 1955 — 28 січня 1961 призначений єпископом Кратона)
  • Фелікс Гіллер † (помер 10 квітня 1961 - 10 червня 1963)
  • Едвард Луїс Феддерс, MM † (помер 29 жовтня 1963 — 11 березня 1973)

Примітка ред.

  1. ↑ Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 483, voce Antiocheia du Méandre.
  2. ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 347.
  3. ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 227.
  4. ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 692.
  5. ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, pp. 780-781.

Бібліографія ред.

Зовнішні посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антіохська_єпархія_Меандру&oldid=36207064