archive.is (раніше archive.today) — некомерційна організація, дата-центр якої розташований в Нор-Па-де-Кале, якій належить однойменний сайт, який зберігає інтернет-сторінки в режимі онлайн[2][3]. Сайт позиціонує себе часовою капсулою, в якій зберігається вміст всесвітньої павутини, що відображено на логотипі «archive.is». На відміну від «WebCite», archive.is вміє зберігати не тільки статичні вебсторінки з коротким URL, але й генеровані Веб 2.0-проектами сторінки, до яких належать, до прикладу, карти Google. Крім того, для збереження запитуваної сторінки в archive.is тепер не потрібна реєстрація. За запитом правовласників archive.is може видаляти архівні сторінки, що порушують виключні права[4].

archive.is
Логотип
Логотип
Посиланняarchive.is
Комерційнийні
Типархів, вебсайт
Реєстраціявідсутня
Мовианглійська
Започатковано2012
Станонлайн
Рейтинг Alexa 2,920 (січень 2018)[1]
CMNS: archive.is у Вікісховищі

archive.is не індексує Інтернет в цілому, що робить Інтернет-архів, але за запитом користувача сайт захоплює текстовий вміст HTML-сторінок і растрових зображень, і зміст кадрів, зберігаючи при цьому CSS-стилі і деякі джава-скріпти[5][6]. Оскільки можуть надати заархівованими[en] сторінки, власники яких спеціально вставляють у вихідний код заборони індексації пошуковими сайтами, і єдиний спосіб захистити сайт від архівації archive.is — це зробити вебсторінку недоступною для перегляду анонімним користувачам, вебсервіс часто піддавався критиці за граничну відкритість[7][8]. Ця ж властивість дозволяє використовувати archive.is для обходу блокувань при неможливості перегляду сторінок у звичайному порядку. У порівнянні з вищезазначеним Архівом Інтернету archive.is не вміє зберігати PDF-документи та музичні файли.

Використання сервісу хактивістами

ред.

Зафіксовані випадки використання archive.is такими хактивістами, як геймергейт, Джуліан Ассанж та Сирійська електронна армія для збереження доказів, викладених у всесвітню мережу раніше і згодом видалених[9][10][11].

Блокування archive.is

ред.

21 липня 2015 року оператори archive.is заблокували доступ до сервісу з усіх фінських IP-адрес, заявивши у своєму офіційному Твіттері, що вони зробили це для деескалації конфлікту з фінським урядом, однак додаткової інформації про претензії до ресурсу не було[12].

У Китаї (за винятком Гонконгу і Макао) сайт доступний тільки за протоколом https, доступ за протоколом http заблокований урядовим фаєрволом «Золотий щит». У Росії, навпаки, https-версія сайту повністю заблокована, а в http-версії заблоковані тільки деякі сторінки, наприклад, пов'язана з кримськими подіями «Пам'ятка споживачам при відвідуванні окупованих територій»[13][14]. Archive.is не доступний також із Казахстану[15] й Ірану.

OpenDNS блокує сайт, вважаючи його різновидом проксі-Анонімайзера[16].

У лютому 2016 р. доменний реєстратор OnlineNIC заблокував старий домен сайту «archive.today», що останні місяці перенаправляв на «archive.is»[17][18].

Примітки

ред.
  1. Archive.is Site Info. Site Info. Alexa Internet. Архів оригіналу за 3 вересня 2013. Процитовано 7 січня 2018.
  2. Martin Brinkmann (22 квітня 2015). Create publicly available web page archives with Archive.is. GHacks. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  3. Archive.is status. Stat Radar. Архів оригіналу за 27 July 2013. Процитовано 12 жовтня 2015.(англ.)
  4. How can I delete an archived page?. Blog of archive.is. archive.is. 24 січня 2013. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 12 жовтня 2015.(англ.)
  5. archive.is – webpage capture. archive.is. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  6. archive.is FAQ. archive.is. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 12 жовтня 2015.(англ.)
  7. Dascalescu, Dan (18 лютого 2013). Web page archiving - Dan Dascalescu's Wiki (review). Wiki.dandascalescu.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  8. Dear GamerGate: Please Stop Stealing Our Shit. Motherboard. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  9. Julian Assange. View Julian Assange - When Google Met WikiLeaks.pdf - PDFy - Instant PDF Host. pdf.yt. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  10. Julian Assange. Julian Assange - Google Is Not What It Seems. wikileaks.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  11. US Army Official Website Hacked — Syrian Electronic Army. 14 червня 2015. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 12 жовтня 2015.(англ.)
  12. Michael Crow (22 липня 2015). archive.is. Twitter. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  13. Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий(рос.)
  14. Роскомнадзор заблокировал хранилище копий вебсайтов. Slon.ru. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 21 лютого 2016.(рос.)
  15. Alexey Chernyavskiy on Twitter: «Так же в #Казахстане заблокирован интернет архив https://t.co/DhNXuHYVqW #БлокировкаСайтовКазахстан»(рос.)
  16. Jared (24 липня 2015). rylor. Twitter. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 30 січня 2016.(англ.)
  17. Archive.is blog — Domain problems again [Архівовано 19 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  18. archive.is on Twitter: "«Chutzpah for Dummies» or how to use email to destroy websites. Sometimes it works. At least against #Onlinenic. https://t.co/styyzt3HC4» [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

ред.
  • archive.is — офіційний сайт Archive.is (англ.)