Макао

Регіон у Китайській Народній Республіці

Координати: 22°10′ пн. ш. 113°33′ сх. д. / 22.167° пн. ш. 113.550° сх. д. / 22.167; 113.550 Спеціальний адміністративний район Аоминь,[7] скорочено Аоминь (кит. 澳門, пін. Àomén), або Макао (кит. 馬交, пін. Mǎjiāo, порт. Macau, англ. Macao) — особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня колонія Португалії на невеличкому півострові в гирлі р. Сіцзяну (Південнокитайське море), передана Китаю в грудні 1999 в результаті деколонізації Португалії. Керується КНР на основі спеціальної міжнародної угоди.

Макао
澳門特別行政區
Região Administrativa Especial de Macau
Спеціальний адміністративний район Аоминь

Прапор Герб
Гімн: Марш Добровольців[1]
Розташування {{{назва_род}}}
Столиця Відсутня[2]
Офіційні мови Китайська,[3] португальська
Форма правління
 - Голова району Аоминь Едмунд Хо Хаува
Заснування  
 - Прибуття португальців 1557 
 - Португальське правління 13 серпня 1862 
 - Передача КНР 20 лютого 1999 
Площа
 - Загалом 28, 6 км² (не вираховується)
 - Внутр. води 0 %
Населення
 - оцінка 2007 (1st qtr)  520 400[4] (167-а)
 - перепис 2000  431 000
 - Густота 17 310/км² (2-а)
ВВП (ПКС) 2006 р., оцінка
 - Повний $14,3 мільярдів (139-а)
 - На душу населення $28 436[5] (2006)
ІЛР (2004) 0,909[6] (високий) (25-а)
Валюта Аоминська патака (MOP)
Часовий пояс MST (UTC+8)
Домен .mo
Телефонний код +853
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Макао

1557 року острів Аоминь був орендований у Китаю Португалією з умовою збереження за Китаєм суверенних прав на півострів. Але згодом Португалія відмовилась сплачувати оренду і з 1874 оголосила Аоминь (Макао) своєю колонією. У 1887 році Португалія отримала вічні колоніальні права на Макао, що наділило суверенітет Португалії над Макао. Однак у розпал Культурної революції в 1966 році жителі, незадоволені колоніальною адміністрацією, при підтримці КНР, здійснили бунт, який увійшов в історію як Інцидент 12-3[en] та в якому загинули 8 осіб і понад 200 зазнали поранень. Після цього Португалія втратила повний контроль над колонією і погодилась співпрацювати з комуністичною владою в обмін на продовження управління Макао[8].

Географія та економікаРедагувати

Докладніше: Економіка Макао

Окрім самого півострова Макао до складу колонії також входять невеликі острови Тайпа та Цзюао (Колоан).

Площа — 18 км².

Населення — близько 652 тис. чол. (2007), майже всі — китайці.

Адміністративний центр — місто Аоминь (167 тисяч мешканців).

Найважливіші галузі господарства — рибальство та рибна промисловість. Невеликі сірникові, цементні та інші підприємства. Значення Аоминь як торговельного порту зменшилось у зв'язку з конкуренцією Гонконгу.

 
Казино Venetian Macau — величезний міський квартал під одним дахом

Гральний бізнес, який дає майже 50 % надходжень до бюджету, у Макао включає в себе ігри в казино, скачки і собачі перегони.

Гральний бізнесРедагувати

Азартні ігри легалізовано 1847 року[9]. Спершу популярність мали лише традиційні китайські ігри фан-тан і мацзян. Згодом з'явився блекджек та гра в рулетку, а після появи ліцензування наприкінці ХІХ століття на півострові вже було понад 200 закладів.

Епоха розвитку грального бізнесу розпочалася з 1962 року — синдикат «Sociedade de Turismo e Diversões de Macau» отримав від уряду монополію на всі азартні ігри. Він впровадив популярні на Заході ігри та вклав гроші у поліпшення сполучення поміж Макао та Гонконгом. Навіть після переходу до складу Китаю нова влада залишила півострову ту ж спеціалізацію і навіть більше — 2002 року скасовано синдикатну монополію, видавши ліцензії шести операторам.

Найбільше казино у світі (площею як сім футбольних полів), «Venetian Macau», обійшлося його власникові Шелдону Адельсону, який походить з роду українських євреїв, у 2,4 млрд $. Проте, за перший рік успішної роботи закладу вдалося повернути 265 млн $. До комплексу казино входить готель на 3000 номерів класу люкс, чимало модних бутіків, на окраїні є лагуна з гондолами. Казино споруджене на воді, оскільки землі в Макао забракло — довелося частково продовжити косу Котай, підсипавши її землею[10].

Серед найбільших казино: «Venetian Casino Resort», «City of Dreams Macau», «The Sands Macau», «Wynn Macau», «Grand Lisboa Macau»[11].

ПриміткиРедагувати

  1. Після передачі суверенітету КНР у 1999 році, Гонконг використовує гімн цієї держави.
  2. Історично, столицею було «Cidade do Nome de Deus de Macau». Адміністрація острова розташована в районі св. Лауренса.
  3. Основний Закон Аоминь визнає офіційними мовами «китайську і португальську.» Він не надає особливого статусу китайській мові. У континентальних регіонах КНР використовують пекінський діалект Путунхуа і спрощені китайські ієрогліфи, проте в Аоминь переважає так звана кантонська мова і традиційні китайські ієрогліфи, які де-факто є стандартом на острові.
  4. Macau — Statistics and Census Services for the data of population. DSEC. Архів оригіналу за 2007-10-19. Процитовано 2006-12-04. 
  5. VIII-1 GROSS DOMESTIC PRODUCT (GDP) AND PER-CAPITA GDP. Direcção dos Serviços de Estatística e Censos. 30. Процитовано 2007-06-03. 
  6. 2007 Macao in Figures. Direcção dos Serviços de Estatística e Censos. 21. Процитовано 2007-06-03. 
  7. МЗС України послідовно називає Аоминь не «особливим», а «спеціальним адміністративним районом». Наприклад, див. розділ «Корисна інформація для громадян України» та інші
  8. Chan, 2003, p. 498.
  9. Godinho, Jorge (2012) "A history of games of chance in Macau, Part 1 : Introduction", in Gaming Law Review and Economics, Vol. 16, no. 10, p. 552-556, and (2013) "Part 2 : The foundation of the Macau gaming industry », Gaming Law Review and Economics, Vol. 17, no. 2, p. 107-116.
  10. «Ставлю на зеро» / Тишкевич Ярема, «Блискавка», 28 (83)
  11. The 5 Best Casinos in Macau

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати