Відкрити головне меню

Канто́нський діалект — одна з юеських говірок, що з'явилася в Кантоні (французька назва Гуанчжоу). Є престижним наріччям юеської мови. Інколи визначається як окрема мова китайської мовної групи сино-тибетської мовної сім'ї[1]. Використовує традиційну китайську писемність. На відміну від мандаринської мови, стандартизація кантонської не завершена, що ускладнює її вивчення. Існування багатьох діалектів робить неможливим формування стабільної лексики, тому більш-менш загальними є слова для позначення предметів іноземного походження, часто сучасних винаходів, таких як комп'ютер тощо.

Кантонський діалект
Idioma cantonés.png
Країни південь КНР, В'єтнам, Індонезія, Канада, Малайзія, Таїланд, Сингапур, США, Філіппіни
Регіон Азія
Носії 55 541 660 (1984)[1]
Місце 23[2]
Класифікація Сино-тибетські
Писемність китайська писемність
Коди
ISO 639-1 zh
ISO 639-2 chi (B)  zho (T)
ISO 639-3 yue

 

Зміст

Короткі відомостіРедагувати

Кантонська мова традиційно є мовою китайських іммігрантів, які, часто спілкувалися з іншоземцями і тому мали змогу переселитися в Австралію, Америку чи Канаду. Мешканці численних чайнатаунів у цілому світі розмовляють та роблять записи саме нею. Необхідність розуміти та мати змогу вести ділові справи з жителями південного регіону Китаю виникла ще у перших західних мореплавців, але офіційні курси вивчення та підручники з'явилися лише кілька десятків років тому, здебільшого вони всі є англомовними.

За аналогією фонетичної транскрипції мандаринської мови піньїнь, була створена фонетична транскрипція кантонської мови — ютпхін (jyutping), за сприяння Лінгвістичного товариства Гонконгу у 1993 році. Шість тонів кантонської мови позначаються арабськими цифрами.

Офіційного закладу з вивчення кантонської мови в Україні поки ще немає, і це стало одною з причин ускладнення ситуації під час зіткнення українського танкера «Нафтогаз-67» з китайським суховантажем «Яохай».[3]

Дивіться такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати