Коса́ або стрілка — вузька намивна смуга суходолу у прибережній частині моря або озера, одним кінцем сполучена з берегом. Коса складається з піску, гальки, гравію, що нагромаджується при переміщенні їх течією уздовж берегів. Поверхня коси рівнинна, висота незначна.

Піщано-галечникова коса

В Україні поширені на чорноморському (Тендрівська коса, Кінбурнська коса) та азовському (коса Арабатська стрілка, Бердянська коса, Обитічна коса, Федотова коса) узбережжях.

Термінологія

ред.

Косу, що відокремлює затоку або бухту, називають «пересипю». Косу, що з'єднує острів і материк, називають «томболо» або «переймою»[1].

Процес формування та структура

ред.
 
Один з варіантів процесу формування коси

Складена зазвичай сипучим матеріалом (піском, галькою, гравієм, ракушою), що переміщується вздовж береговими течіями.

Коса утворюється в результаті переміщення уламкового матеріалу хвилями і вздовж береговими течіями і акумуляції (акумуляції) (відкладення) цих наносів в результаті огинання потоком наносів виступу берега.

Коса також утворюється при одночасному надходженні наносів із двох протилежних сторін. Така коса видається у відкрите море майже перпендикулярно до берега, і її часто називають «стрілкою».

Коси в Україні

ред.

Азовське море

ред.

Чорне море

ред.

Зниклі

ред.

Примітки

ред.
  1. Коса / Олександр Горкін // Енциклопедія «Географія». Частина 1. А - Л. С. 871

Література

ред.

Посилання

ред.