Востоков Олександр Христофорович

Востоков Олександр Христофорович (нім. Alexander Woldemar Osteneck; рос. Востоков Александр Христофорович; 27 березня 1781, Аренсбург, Естонія — 20 лютого 1864, Санкт-Петербург, Росія) — російський філолог, поет, письменник, перекладач, основоположник вітчизняного слов'янознавства, доктор філософії Тюбінгенського університету, член-кореспондент Німецької Академії наук, доктор філології Празького університету, почесний член Московського та Харківського університетів, член Російської академії, академік Петербурзької академії наук.

Востоков Олександр Христофорович
нім. Alexander Woldemar Osteneck
Ім'я при народженні	нім. Alexander Woldemar Osteneck
Народився	16 (27) березня 1781 Курессааре, Езельський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер	8 (20) лютого 1864 (82 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Волковський цвинтарd
Країна	Російська імперія
Діяльність	мовознавець, поет, діалектолог, перекладач
Сфера роботи	філологія і мовознавство
Заклад	Рум'янцевський музей і Російська національна бібліотека
Мова творів	російська
Членство	Петербурзька академія наук і Society of Serbian Lettersd
Рід	Остени-Закени
Нагороди
Востоков Олександр Христофорович у Вікісховищі

Наукова діяльність

Олександр Христофорович Востоков розробив основи порівняльно-історичної фонетики i граматики слов'янських мов, наголосив на різниці між слов'янськими мовами давньої та сучасної епохи, визначив хронологічні рамки найважливіших історичних змін у складі слов'янських мов, подав зразки конкретного опису мови і палеографічних особливостей давніх писемних пам'яток.

У студії «Рассуждение о славянском языке, служащее введением к грамматике сего языка, составляемой по древнейшим оного письменным памятникам» (1820) Олександр Востоков стверджував, що всі слов'янські мови у глибокій давнині були дуже близькими одна до одної граматичними формами. Важливим джерелом вивчення слов'янських мов він вважав старослов'янську мову, на яку були перекладені богослужбові книги з грецької мови.

Науковець охарактеризував фонетичне значення зредукованих голосних ь, ъ, зазначив, що г, к, х не можуть сполучатися з голосними переднього ряду, вказав, що короткі прикметники змінювалися за зразком іменників, а повні — виникли на основі приєднання вказівних займенників до коротких форм, визначив носовий характер юсів.

Олександр Христофорович Востоков глибоко проаналізував особливості мови Остромирова євангелія. Це дало можливість співвіднести російську мову з південно- i західнослов'янськими мовами в галузі фонетики, граматики i лексики. Упродовж 1858–1861 років мовознавець видав два томи «Словаря церковнославянского языка».

Значну увагу він приділив вивченню орфографічних особливостей писемних пам'яток. На основі ознак, які спостерігалися в пам'ятках, науковець поділяє давні кириличні тексти на чотири групи: старослов'янську, болгарську (пізню), сербську і російську. Праця Востокова «Опис російських і словенських рукописів…» вважається посібником зі слов'яно-російської палеографії.

Наукові праці

• Востоков А. Х. Краткая история Общества любителей наук, словесности и художеств // Периодическое издание ВОЛСНХ. — 1804. — Т. 1. — С. 1—19. — Прочитано в ВОЛСНХ 19 ноября 1804 г.
• Востоков А. Х. Задача любителям этимологии // Санкт-Петербургский Вестник. — СПб.: 1812. — Т. I. — № 2.
• Опыты лирические и другие мелкие сочинения в стихах А. Востокова. — СПб., 1805—1806. — Т. 1—2.
• Востоков А. Х. Опыт о русском стихосложении. — изд. 2-е. — СПб., 1817.
• Стихотворения Александра Востокова: В трех книгах. — СПб., 1821.
• Востоков А. Х. Сокращенная русская грамматика для употребления в низших учебных заведениях. — СПб., 1831.
• Русская грамматика Александра Востокова, по начертанию его же сокращенной грамматики полнее изложенная. — СПб., 1831.
• Востоков А. Х. Описание рукописей Румянцевского музеума // Журнал Министерства народного просвещения. — 1837. — № 6.
• Востоков А. Х. Описание русских и словенских рукописей Румянцевского музеума. — СПб., 1842.
• Востоков А. Х. Издание Остромирова Евангелия. — СПб., 1843.
• Востоков А. Х. Опыт областного великорусского словаря. — СПб., 1852.
• Востоков А. Х. Рассуждение о славянском языке, служащее введением к Грамматике сего языка, составляемой по древнейшим оного письменным памятникам. — 1820.[рукопись; часть этой работы под названием «Рассуждение о славянском языке» была опубликована в «Трудах Общества по изучению русской словесности», XVII, 1856; в полном виде работа издана И. Срезневским под названием Рассуждение о славянском языке // Филологические наблюдения А. Х. Востокова. — СПб.: 1865.
• Востоков А. Х. Словарь церковнославянского языка. — СПб., 1858—1861. — Т. 1—2.
• Востоков А. Х. Грамматика церковнославянского языка, изложенная по древнейшим оного письменным памятникам. — СПб.: В типографии Императорской Академии наук, 1863.
• Филологические наблюдения А. Х. Востокова / издал И. Срезневский. — СПб., 1864.
• Востоков А. Х. Стихотворения. — 1935.

Література

• Виноградов В. В. Синтаксические воззрения А. Х. Востокова и их значение в истории русского языкознания (к 120-летию со времени издания «Русской грамматики» А. Х. Востокова). — Известия АН С ЛЯ. — М., 1951.
• Амирова Т. А., Ольховиков Б. А., Рождественский Ю. В. История языкознания: учебное пособие. — М.: Академия, 2003. — С. 257—260, 284—285. — 672 с.

Посилання

• Востоков Олександр Христофорович // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 99. — ISBN 978-966-439-921-7.