Децемвіри
Децемвіри (лат. decem viri «десять мужів») — у Стародавньому Римі — колегія з десяти осіб, утворена для виконання духовних або світських обов'язків у державі.
- Найдавніша відома з таких колегій — (лат. Decemviri stlitibus judicandis), децемвіри для судових розглядів по цивільних справах, що існували, за переказами, ще за царів стародавнього Риму.
- лат. Decemviri sacrorum або sacris faciundis et libris Sybillinis inspiciundis — децемвіри для жертвопринесень і для перегляду книг Сивіли — вища колегія, яка спочатку складалася з двох чоловік (duumviri) і тільки згодом, коли плебеї були допущені до духовних посад, число членів її було збільшено до десяти, а в кінці періоду республіки — до п'ятнадцяти (лат. quindecimviri).
- лат. Decemviri agris dividundis — колегія децемвірів для розподілу землі в римських колоніях.
- Найбільш значимою з колегій в 10 чоловік були децемвіри, обрані для складання законів (лат. decemviri legibus scribundis). З 451 до 449 років до н. е. працювали над Законом Дванадцяти таблиць, що регулювали практично усі галузі життя на той час.
Decemviri Consulari Imperio Legibus Scribundis (451 до н. е.):
- Аппій Клавдій Красс Сабін Інрегіллен (Appius Claudius Crassus Inregillensis Sabinus)
- Тит Генуцій Авгурін (Titus Genucius Augurinus)
- Тит Ветурій Красс Цікурін (Titus Veturius Crassus Cicurinus)
- Гай Юлій Юл (Gaius Iulius Iullus)
- Авл Манлій Вульсон (Aulus Manlius Vulso)
- Сервій Сульпіцій Камерін Корнут (Servius Sulpicius Camerinus Cornutus)
- Публій Сестій Капітолін Ватикан (Publius Sestius Capitolinus Vaticanus)
- Публій Куріацій Фіст Трігемін (Publius Curiatius Fistus Trigeminus)
- Тит Ромілій Рок Ватикан (Titus Romilius Rocus Vaticanus)
- Спурій Постумій Альб Регіллен (Spurius Postumius Albus Regillensis)
Decemviri Consulari Imperio Legibus Scribundis (450—449 до н. е.):
- Аппій Клавдій Красс Сабін Інрегіллен Сабін (Appius Claudius Crassus Inregillensis Sabinus)
- Марк Корнелій Малугінен (Marcus Cornelius Maluginensis)
- Марк Сергій Есквілін (Marcus Sergius Esquilinus)
- Луцій Мінуцій Есквілін Авгурін (Lucius Minucius Esquilinus Augurinus)
- Квінт Фабій Вібулан (Quintus Fabius Vibulanus)
- Квінт Петілій Лібон Візол (Quintus Poetelius Libo Visolus)
- Тит Антоній Меренда (Titus Antonius Merenda)
- Цезон Дуіллій Лонг (Caeso Duillius Longus)
- Спурій Оппій Корніцен (Spurius Oppius Cornicen)
- Маній Рабулей (Manius Rabuleius)
Джерела
ред.- William Smith. A Dictionary of Greek and Roman Antiquities / Decemviri, рр. 386-387 John Murray, London, 1875. (англ.)
- Dechen, Ernst Heinrich Karl von. 1911 Encyclopædia Britannica, Volume 7. р. 912. Decemviri [1] [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
ред.- Децемвіри [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Децемвіри // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 564.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |