Майданек

німецький концентраційний табір та табір смерті на території Польщі, приблизно 4 км від центру Любліна

Майда́нек (пол. Majdanek, нім. Konzentrationslager Majdanek) — в часи Другої світової війни німецький концентраційний табір та табір смерті на території Польщі, приблизно 4 км від центру міста Люблін — близько 86 км від українського кордону в Ягодині (близько 116 км від Рави-Руської). Створений згідно з наказом Г. Гіммлера від 20 липня 1941 як табір для утримання військовополонених.

Майданек
Зображення
Дата створення / заснування 1941
Країна Flag of Poland.svg Польща
Адміністративна одиниця Люблін
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Дочірня компанія (організація, установа) Dorohucza concentration campd, Pulawy concentration campd, Blizyn concentration campd, Lemberg concentration campd, Radom concentration campd, Lublin (Deutsche Ausrüstungswerke) concentration campd, Табір військовополонених «Травники», Poniatowa concentration campd, Янівський концентраційний табір, Budzyń concentration campd, Lublin Alter Flughafen men's concentration campd і Lublin Alter Flughafen women's concentration campd
Каталожний код camps/560
Офіційний сайт
CMNS: Майданек у Вікісховищі

Координати: 51°13′22″ пн. ш. 22°35′55″ сх. д. / 51.22277777780555397° пн. ш. 22.59861111113889010° сх. д. / 51.22277777780555397; 22.59861111113889010

Крематорій у Майданеку. Рештки людських жертв, 1944 р.
Злочинці Майданека з людською жертвою — замученим в'язнем концтабору, 1944 р.

Через Майданек пройшло близько 300 000 в'язнів з 26 держав, з них багато євреїв, поляків, значну кількість також складали українці, росіяни і білоруси (головним чином радянські військовополонені). Вважають, що у таборі було вбито 80 000 осіб[1]. Радянська історіографія подає інші цифри — 1 500 000 в'язнів, з них 360 000 жертв.

У момент заснування Майданек було розраховано на 50 000 в'язнів, на початку 1942 року розширено, місткість табору зросла в п'ять разів. Табір мав десять філіалів і декілька власних виробництв. Винищення людей проводилося з квітня 1942 року з використанням газу Циклон Б. Майданек — один із двох таборів Третього Рейху, де використовувався цей газ (інший — Аушвіц). Крематорій було запущено у вересні 1943 року.

Про Майданек існує велика кількість літератури. Одною з таких книг є книга Йосефа Ґідеона Бурґа — Майданек у всій Вічності (нім. Majdanek in alle Ewigkeit).

Німецькі керівники концтаборуРедагувати

Останнім директором Майданека з травня по липень 1944 року був Артур Лібегеншель (нім. уродженець Познаня і колишній комендант табору смерті в Аушвіц). Після війни Лібегеншеля було заарештовано американською армією і видано Польщі. Його судили на Аушвіцькому Суді в Кракові і приговорили до смерті. Вирок було виконано 28 січня 1948 року.

У 1948 році одна з німецьких СС наглядачок концтабору Ельза Еріх, була засуджена польським судом в Любліні до повішення. Вирок було виконано негайно. Інша наглядачка СС, австрійка Герміна Браунштайнер, відома своїми жорстокими вбивствами і тортурами, була віднайдена проживаючою в США і у 1980 році засуджена до довічного ув'язнення, але після 16 років тюрми, звільнена через ускладнення діабету, від чого й померла через 3 роки.

Відомі жертвиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Anna Wiśniewska, Czesław Rajca. Majdanek: the concentration camp of Lublin. — Państwowe Muzeum na Majdanku, 1997. — 72 с.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати