Люблінський трикутник

Міжнародна організація

англ. Lublin Triangle
Люблінський трикутник
Lublin Triangle3.png
Країни Люблінського Трикутнику.svg
     Країни Люблінського трикутника
Абревіатура LT, TL, ЛТ
Тип регіональний альянс
Засновано 28 липня 2020
Мета міжнародна безпека, протидія російській агресії, розширення Європейського Союзу[1]
Місце діяльності Литва Литва
Польща Польща
Україна Україна
Членство  НАТО
Європейський Союз Європейський Союз
Офіційні мови литовська
польська
українська
МЗС Литви Ґабріелюс Ландсберґіс
МЗС Польщі Збіґнєв Рау
МЗС України Дмитро Кулеба
Ключові особи міністри закордонних справ

Лю́блінський трику́тник (лит. Liublino trikampis, пол. Trójkąt Lubelski) — тристоронній регіональний альянс для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною, метою якого зокрема є зміцнення діалогу між країнами, підтримка інтеграції України в Європейський Союз та НАТО і спільна протидія російській агресії в Україні.[2][3]

Країни Люблінського трикутника заявили про свою підтримку відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів і закликають припинити російську агресію проти неї. Люблінський трикутник підтримує надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями НАТО та заявляє, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямку.[4][5][6]

Тристоронній формат заснований на традиціях та історичних зв'язках трьох країн. Відповідну спільну декларацію міністри підписали 28 липня 2020 року в Любліні, Польща.[2] Люблін обрали спеціально як натяк на середньовічну Люблінську унію, що створила Річ Посполиту — одну з найбільших держав Європи свого часу.[джерело?]

Ідея про створення такої організації належить Адаму Чарторийському, яку озвучив В'ячеслав Чорновіл.[7]

ІсторіяРедагувати

Спільну декларацію міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України Лінаса Лінкявічуса, Яцека Чапутовича й Дмитра Кулеби про створення формату було підписано 28 липня 2020 року в Любліні, Польща.

На другу зустріч, яка повинна відбутися в Києві, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба як почесного гостя 1 серпня 2020 року запросив главу МЗС Білорусі Володимира Макея.[8] Під час Економічного форуму у польському Карпачі 10 вересня 2020 року директор Східного департаменту МЗС Польщі Ян Хофмокл заявив, що Люблінський трикутник мав бути насправді квадратом із Білоруссю. За його словами, на початковому етапі Мінськ був зацікавлений цим політичним проєктом, однак згодом змінив думку.[9]

17 вересня 2020 року відбулася перша зустріч (у форматі відеоконференції) національних координаторів Люблінського трикутника, створеного міністрами закордонних справ України, Польщі і Литви у липні 2020 року. Координаторами цього тристороннього механізму співробітництва визначені заступники глав зовнішньополітичних відомств Василь Боднар (Україна), Марцін Пшидач (Польща) і Далюс Чекуоліс (Литва). Сторони обговорили підготовку наступної зустрічі глав МЗС Люблінського трикутника, яка за ініціативою міністра Дмитра Кулеби має відбутися в Києві. Одним із основних завдань Люблінського трикутника має стати координація дій України, Польщі і Литви з ефективної протидії викликам і загрозам спільній безпеці, серед яких у пріоритеті — протидія гібридним загрозам з боку Росії.[10]

29 січня 2021 року під час першого онлайн засідання Люблінського трикутника, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на брифінгу, що Україна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав.

  «Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на «Люблінський квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», — сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника»[11]  

28 лютого 2021 року, стало відомо, що наприкінці січня 2021 року Світлана Тихановська вперше вийшла на контакт з главою МЗС України Дмитром Кулебою, де він запросив білоруську сторону на зустріч Люблінського трикутника, та очікує на запрошення на зустріч офлайн з паном Кулебою і з Верховною Радою. Світлана зазначила, що хотілося, аби «Люблінський трикутник» став «Люблінською четвіркою».[12]

5 жовтня 2021 року у форматі круглого столу в рамках Варшавського безпекового форуму відбулась зустріч міністрів закордонних справ Люблінського трикутника, зокрема, Дмитро Кулеба наголосив, що Люблінський трикутник є яскравим прикладом нового тренду міжнародної політики зі створення регіональних альянсів:

  Міжнародний порядок денний протягом десятиріч формували великі міжнародні організації та альянси. ОБСЄ, Рада Європи, НАТО, ЄС та ООН структурували світовий лад. Сьогодні, насамперед внаслідок агресивних дій Росії, великим альянсам все складніше підтримувати міжнародний мир і безпеку. Тому великого значення набувають гнучкі регіональні формати, такі як Люблінський трикутник. Цей важливий регіональний формат взаємодії вже сьогодні розкриває потенціал наших трьох країн, зближує нас і зміцнює безпеку України, Польщі та Литви на тлі зростаючих викликів у регіоні. Веймарський трикутник свого часу допоміг Польщі повернутися до європейської політики. Сьогодні Люблінський трикутник повертає Україну до простору Центральної Європи, до якого вона завжди історично належала.  

Дмитро Кулеба підкреслив, що Люблінський трикутник закріплений в нещодавно затвердженій Стратегії зовнішньополітичної діяльности України як один з важливих нових міжнародних форматів взаємодії України. Разом з Асоційованим тріо, Квадригою та Кримською платформою ці нові формати відображають нову проактивну зовнішню політику України та спрямовані на створення поясу безпеки та процвітання для України та регіону між Балтійським і Чорним морями.[13]

2 грудня 2021 року президенти Люблінського трикутника провели перші спільні переговори й ухвалили заяву, де закликали міжнародне співтовариство посилити санкції проти Російської Федерації через її триваючу агресію проти України. Глави держав також зажадали від Кремля відвести російські війська від українських кордонів і з тимчасово окупованих територій. У заяві президенти підтвердили прихильність зміцненню енергетичної безпеки Європи і висловили стурбованість проєктом "Північний потік – 2". Лідери домовилися про спільні дії в протистоянні спробам Росії монополізувати європейський газовий ринок і використовувати енергетику в якості геополітичної зброї. Президенти також заявили про взаємну підтримку на тлі міграційної кризи на кордонах ЄС, штучно створеному режимом Лукашенка.[14]

Механізми співпраціРедагувати

Згідно зі спільною декларацією Литви, Польщі та України міністри закордонних справ сторін повинні проводити регулярні зустрічі, зокрема на полях багатосторонніх заходів, і за участю обраних партнерів. Вони також будуть організовувати консультації на рівні керівництва міністерств закордонних справ своїх країн і створюють у цих міністерствах посади представників з питань співробітництва в рамках Люблінського трикутника.[2]

Під час першої зустрічі у форматі відеоконференції 17 вересня 2020 року національні координатори визначили основні напрями діяльности Люблінського трикутника та погодилися забезпечувати сталу взаємодію формату на різних робочих рівнях. У ході зустрічі узгодили основні принципи діяльности Люблінського трикутника та окреслили плани взаємодії на найближчу перспективу. Одним із основних завдань має стати координація дій трьох держав з ефективної протидії актуальним викликам і загрозам їхній спільній безпеці. Серед пріоритетних тем у співпраці — спільна протидія гібридним загрозам з боку Росії, зокрема у боротьбі з дезінформацією. Окремо зазначили важливість збереження тісної співпраці у рамках міжнародних організацій.[15]

  «Нас об’єднують не лише спільні цінності та інтереси, але і спільна відповідальність за майбутнє наших країн і регіону, у якому ми живемо і який протягом останніх років перебуває в центрі подій глобальної політики», — зазначив Василь Боднар.[16]  

Заступники міністрів домовилися також розпочати тристоронні тематичні консультації на рівні директорів департаментів МЗС трьох країн. Важливу увагу консультацій координатори приділили ситуації в Білорусі та деяких інших країнах регіону. Василь Боднар висловив вдячність партнерам за незмінну підтримку територіальної цілісності і суверенітету нашої держави та підтримку у протидії російській агресії. Він також поінформував своїх колег про основні цілі Кримської платформи та запросив Польщу і Литву до активної співпраці в рамках платформи, метою якої є деокупація Криму.[10]

12 жовтня 2020 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» й запропонував президенту Польщі Анджею Дуді розширити його формат, а саме обговорити можливість зустрічі голів урядів країн у форматі «Люблінського трикутника» під час його візиту до України.[17]

27 лютого 2021 року, міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс українській Радіо Свободі заявив, що ініціатива «Люблінський трикутник», яка об'єднує Україну, Литву і Польщу, наближає євроінтеграцію України:

  «Думаю, що цей формат дуже корисний. І я впевнений, що цей формат можна розширити, говорити не лише про політику. Ми могли б обговорювати також спільну історію, геополітику, економіку та багато інших речей. Така комунікація дозволяє певною мірою структурувати нашу співпрацю… Це, безперечно, дуже корисно і наближає євроінтеграцію України», — сказав він.[18]  

Він також вважає, що ініціатива «Кримська платформа» є «надзвичайно корисною не лише для пошуку конкретних рішень, але й для того, аби нагадувати про проблему окупації Криму».

2 грудня 2021 року заступник міністра закордонних України Микола Точицький заявив, що хоч Україна і Польща демонструють високий рівень стратегічного партнерства, Київ і Варшава планують надалі активно розвивати Люблінський трикутник. За словами Точицького, під час політичних консультацій у Варшаві сторони обговорили широке коло питань, зокрема і складну історію.[19]

ІніціативиРедагувати

Міжпарламентська асамблеяРедагувати

Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму й Сенату Республіки Польща та Сейму Литовської Республіки створена для налагодження діалогу між трьома країнами в парламентському вимірі 2005 року. Установче засідання Асамблеї відбулося 16 червня 2008 року в Києві, в Україні. У рамках Асамблеї діють комітети з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, гуманітарного та культурного співробітництва.[20]

Спільна бригадаРедагувати

Литовсько-польсько-українська бригада — це багатонаціональний підрозділ з можливостями загальної військової бригади, призначений для ведення незалежних військових операцій відповідно до міжнародного права або участи в таких діях. До його складу входять спеціальні військові частини трьох країн, вибрані з 21-ї Підгальської стрілецької бригади (Польща), 80-ї десантно-штурмової бригади (Україна) та батальйону Великої княгині Біруте Улан (Литва).

Литовсько-польсько-українська бригада створена в рамках тристороннього співробітництва в сфері оборони 2014 року, яка забезпечує національний внесок у багатонаціональні військові формування високого ступеня готовности (Резервні угоди ООН, Бойові тактичні групи ЄУ, Сили реагування НАТО), а також міжнародні операції з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ЄУ, НАТО та інших міжнародних організацій у сфері безпеки на основі мандату Ради Безпеки ООН та у випадку схвалення парламентами країн-учасниць.[21]

З 2016 року ЛитПолУкрбриг є важливим елементом дій НАТО, спрямованих на впровадження стандартів НАТО в Збройних Силах України. Основна діяльність бригади включає навчання українських офіцерів та військових частин цим стандартам, планування та проведення оперативних завдань та підтримку оперативної готовности.

Молодіжний Люблінський трикутникРедагувати

Молодіжний Люблінський трикутник (Youth Lublin Triangle, YLT) — інституціоналізована платформа для співпраці між молоддю Литви, Польщі та України. Ініційований молодіжною організацією «Платформа публічної дипломатії», Молодіжний Люблінський трикутник отримав підтримку від міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України.

Поштовхом до реалізації ініціативи стало дослідження потенціалу молодіжної співпраці під егідою Люблінського трикутника, проведене «Платформою публічної дипломатії» та проспонсороване Фондом Конрада Аденауера.[22]

Першим кроком до реалізації ініціативи став онлайн-форум, проведений 9-10 квітня 2021 року.[23] Форум відвідали представники молодіжних рад Литви, Польщі, України та Білоруси, а також високопоставлені урядовці з Литви та України.

Молодіжний Люблінський трикутник створений для забезпечення синергії та підготовки молоді країн-учасниць до співжиття в успішному та безпечному європейському просторі. Сфери співробітництва охоплюватимуть, зокрема, історичний і культурний діалог, професійний й академічний розвиток.

 
Бійці литовсько-польсько-української бригади на церемонії відкриття навчань «Анаконда-2016» на полігоні Нова Деба у Польщі, червень 2016 р.

Порівняння країнРедагувати

Назва Литва Польща Україна
Офіційна назва Литовська Республіка (Lietuvos Respublika) Республіка Польща (Rzeczpospolita Polska) Україна
Герб      
Прапор      
Населення 2,794,329[24] 38,383,000[25] 41,660,982[26]
Площа 65,300 км² (25,200 миля²) 312,696 км² (120,733 миля²) 603,628 км² (233,062 миля²)
Густота населення 43 особи/км² 123 особи/км² 73 особи/км²
Устрій Унітарна змішана конституційна республіка
Столиці   Вільнюс
– 580,020 (810,290 Метрополійна територія)
  Варшава
– 1,783,321 (3,100,844 Метрополійна територія)
  Київ
– 2,950,800 (3,375,000 Метрополійна територія)
Найбільше місто
Офіційні мови Литовська (де-факто і де-юре) Польська (де-факто і де-юре) Українська (де-факто і де-юре)
Поточний глава уряду Прем'єр-міністр Саулюс Скверняліс (2016–дотепер) Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (Право і справедливість; 2017–дотепер) Прем'єр-міністр Денис Шмигаль (2020–дотепер)
Нинішній глава держави Президент Ґітанас Науседа (2019–дотепер) Президент Анджей Дуда (Право і справедливість; 2015–дотепер) Президент Володимир Зеленський (Слуга народу; 2019–дотепер)
Основні релігії 77.2 % католики, 4.1 % православні, 0.8 % старообрядник, 0.6 % лютерани, 0.2 % реформатори, 0.9 % інші 87.58 % римо-католики, 7.10 % складно сказати, 1.28 % Інші віри, 2.41 % Нерелігійні, 1.63 % не вказано 67.3 % православні, 9.4 % греко-католики, 0.8 % римо-католики, 7.7 % невизначені християни, 2.2 % протестанти, 0.4 % юдеї, 0.1 % буддисти, 11.0 % не належать до конфесій
Етнічні групи 84.2 % литовці, 7.1 % поляки, 5.8 % росіяни, 1.2 % білоруси, 0.5 % українці, 1.7 % інші 98 % поляки, 2 % інші або не вказані 77.8 % українці, 17.3 % росіяни, 0.8 % румуни і молдовани, 0.6 % білоруси, 0.5 % кримські татари, 0.4 % болгари, 0.3 % угорці, 0.3 % поляки, 1.7 % інші
ВВП (номінальний)
  • $161.872 млрд (2020 кошторис) (56 місце)
  • $3,881 на душу населення (2020 кошторис) (119 місце)
Зовнішній борг (номінальний) $34.48 млрд (2016) — 31.6 % ВВП $281.812 млрд (2019) — 47.5 % ВВП $47.9 млрд (2018) — 46.9 % ВВП
ВВП (ПКС)
Валюта Євро (€) — EUR Польський злотий (zł) — PLN Українська гривня (₴) — UAH
Індекс людського розвитку
0.869 дуже високо 34 місце
0.872 дуже високо 34 місце
0.750 високо 88 місце

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. (англ.) Poland, Lithuania and Ukraine create Lublin Triangle to counter Russian aggression and expand Europe, 01.08.2020 // Euromaidan Press
  2. а б в Спільна декларація міністрів закордонних справ України, Республіки Польща та Литовської Республіки щодо заснування «Люблінського трикутника». Міністерство закордонних справ України. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 04.08.2020. Процитовано 2 серпня 2020. 
  3. Lithuania, Poland and Ukraine Inaugurate ‘Lublin Triangle’. Jamestown (англійською). 5 серпня 2020. 
  4. https://mfa.gov.ua/en/news/kuleba-czaputowicz-and-linkevicius-launched-lublin-triangle-new-format-ukraine-poland-and-lithuania
  5. http://urm.lt/default/en/news/joint-declaration-of-foreign-ministers-of-the-republic-of-poland-the-republic-of-lithuania-and-ukraine-on-establishing-lublin-triangle-
  6. https://www.gov.pl/web/diplomacy/meeting-of-foreign-ministers-of-poland-lithuania-and-ukraine
  7.   Потрійний удар по Кремлю! Україна, Литва і Польща об‘єдналися у Люблінський трикутник на YouTube
  8. Кулеба запросив главу МЗС Білорусі на зустріч міністрів Люблінського трикутника. Укрінформ. 1 серпня 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2021. 
  9. Люблінський трикутник мав бути квадратом із Білоруссю – МЗС Польщі. Укрінформ. 11 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 3 червня 2021. 
  10. а б https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3101846-lublinskij-trikutnik-viznaciv-odnim-iz-prioritetiv-protidiu-gibridnim-zagrozam-rf.html
  11. Кулеба вважає «Люблінський трикутник» без Білорусі «трохи неповним». Радіо Свобода. 29 січня 2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2021. 
  12. https://nv.ua/ukr/world/countries/tihanovska-revolyuciya-v-bilorusi-prodovzhitsya-pidpilno-interv-yu-ostanni-novini-50144447.html
  13. Дмитро Кулеба: Люблінський трикутник - це яскравий приклад нового тренду міжнародної політики | Кабінет Міністрів України (kmu.gov.ua)
  14. Люблінський трикутник - президенти України, Польщі та Литви закликали до санкцій проти РФ | РБК-Україна (rbc.ua)
  15. Люблінський трикутник визначив одним із пріоритетів протидію гібридним загрозам РФ. Укрінформ. 17 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 3 червня 2021. 
  16. https://prm.ua/protidiya-zagrozam-rosiyi-stane-prioritetom-lyublinskogo-trikutnika/
  17. Шмигаль на зустрічі з Дудою запропонував розширити формат «Люблінського трикутника». Радіо Свобода. 12 жовтня 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 3 червня 2021. 
  18. Про тирана Путіна, приниження і успіх Борреля у Москві і санкції проти Росії. YouTube. Радіо Свобода. 27 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2021.  Текст « Габріелюс Ландсбергіс» проігноровано (довідка)
  19. Точицький: Україна і Польща активно розвиватимуть Люблінський трикутник (ukrinform.ua)
  20. Двосторонні інституційні механізми. Міністерство закордонних справ України. 04.01.2013. Архів оригіналу за 04.08.2020. Процитовано 2 серпня 2020. 
  21. Підписано Угоду щодо створення спільної литовсько-польсько-української бригади. Міністерство оборони України. 19.09.2014. Архів оригіналу за 20.09.2014. Процитовано 2 серпня 2020. 
  22. Youth Lublin Triangle: Study of the potential. Foundation Office Ukraine (en). 2021-01-28. Процитовано 2021-05-26. 
  23. Youth Lublin Triangle Forum. RADA. 2021-03-10. Процитовано 2021-05-26. 
  24. Pradžia – Oficialiosios statistikos portalas. osp.stat.gov.lt. 
  25. demografia.stat.gov.pl/. Population. Size and structure and vital statistics in Poland by territorial divison. As of December 31, 2019. stat.gov.pl. 
  26. Population (by estimate) as of June 1, 2020. Average annual populations January-May 2020. 

ПосиланняРедагувати