Анджей Дуда

Президент Польщі

Анджей Себастіян Дуда (пол. Andrzej Sebastian Duda; нар. 16 травня 1972(19720516), Краків, Польська Народна Республіка) — польський юрист, політик і державний діяч, 8-й президент Польщі. Кандидат в президенти від партії "Право та спрведливість" в президентських виборах 2015. Під час першого туру набрав 5,179,092 голосів (34,76%). В другому турі голосувань, офіційно отримав 51,55% голосів, перемігши діючого президента Броніслава Коморовського, який отримав 48.45% голосів. 4 травня 2015 обраний президентом Польщі й вступив на цю посаду 6 серпня 2015.

Анджей Дуда
Andrzej Duda
Анджей Дуда
Президент Дуда у 2019 році, фото Якуба Шимчука
Прапор
8-й Президент Польщі
з 6 серпня 2015
Попередник: Броніслав Коморовський
Прапор
Державний секретар[pl] Канцелярії Президента Польщі[pl]
16 січня 2008 — 6 липня 2010
Президент: Лех Качинський
Прапор
Державний секретар[pl] Міністерства юстиції Польщі
12 червня 2000 — 4 липня 2001
Міністр: Збігнев Зьобро
Ярослав Качинський (в. о.)
Збігнев Зьобро
 
Ім'я при народженні: Andrzej Sebastian Duda
Народження: 16 травня 1972(1972-05-16) (50 років)
Краків, Польська Народна Республіка
Національність: поляк
Країна: Польща Польща
Релігія: католицтво
Освіта: Ягеллонський університет
Ступінь: доктори права
Партія: «Право і справедливість»
Батько: Ян Тадеуш Дуда[pl]
Мати: Яніна Мілевська-Дуда[pl]
Шлюб: Агата Корнгаузер-Дуда
Діти: Кінга Дуда
Автограф: Andrzej Duda Signature 02.svg
Нагороди:
Орден Білого Орла (Польща)
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Великий хрест ордена Білої троянди
Кавалер Ордена «Стара Планина»
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Орден Подвійного білого хреста
Кавалер Великого хреста ордена Трьох зірок
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Кавалер ордена Лепольда I
Лицарський хрест Ордену Спасителя
Орден Святого Олафа (кавалер)
Кавалер ланцюга ордена Зірки Румунії

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

24 жовтня 2019, отримав офіційну підтримку від партії "Право і спрведливість" (ПіС) перед президентськими виборами 2020. Пройшов перший і фінальний етап голосувань та переміг Рафала Тшасковського з результатами 10,440,648 голосів або 51,03%.

Депутат Європейського парламенту з 2014 до 2015, член партії «Право і справедливість». Чоловік Агати Корнгаузери-Дуда.

БіографіяРедагувати

 
Анджей Дуда та Лех Качинський, 16 січня 2008
 
З подружжям Коморовських у Сеймі, 6 серпня 2015

Народився 16 травня 1972 року в Кракові. Він є сином Яна Дуди, інженера-електрика, професора технічних наук і місцевого урядовця, і Яніни Мілевської-Дуди, професора хімічних наук. Має двох молодших сестер – Анну та Домініку. Його дядько — політик Антоні Дуда.

1996 закінчив факультет права і адміністрації Яґеллонського університету у Кракові.

У лютому 1997 року розпочав свою наукову та викладацьку роботу на кафедрі адміністративного судочинства Яґеллонського університету.

У жовтні 2001 року він був зарахований до штату відділу адміністративного права Ягеллонського університету.

У січні 2005 року отримав ступінь доктора права.

У 2006—2007 був заступником держсекретаря у Міністерстві юстиції. Колишній статс-секретар у канцелярії президента Польщі Леха Качинського (2008—2010), кандидат у мери Кракова (2010), посол до Сейму (2011—2014).

Президент ПольщіРедагувати

Перший термінРедагувати

Взяв участь у президентських виборах 2015 року. Його офіційним гаслом було «Добра зміна». Під час передвиборчої компанії Дуда обіцяв стати гарантом позитивних змін у польській політиці і казав, що стане президентом усіх поляків. Він заявляв, що нова влада не буде такою агресивною як попередня, а також обіцяв підтримувати родинні цінності, патріотизм й відчуття національної єдності. У другому турі набрав 51,55 % голосів, перемігши Броніслава Коморовського[1][2].

Під час передвиборчої кампанії заявляв, що Росія не має нічого спільного з демократією та «є першою європейською державою, яка здійснила військове втручання у справи іншої незалежної європейської держави». Він казав, що не задоволений форматом переговорів, в якому бере участь не весь Євросоюз, а лише Франція та Німеччина й не погоджується з думкою, що з Росією треба домовлятися за будь-яку ціну[3]. Разом із лідерами Хорватії та Угорщини ініціював зближення держав Центрально-Східної Європи[4].

6 серпня 2015 року склав присягу президента Польщі і офіційно обійняв посаду глави держави.[5]

15 серпня під час телефонної розмови запропонував президенту України Порошенку новий формат переговорів по Донбасу, який передбачав участь найсильніших держав Європи та сусідів України, в тому числі й Польщі[6]. 14-15 грудня здійснив офіційний візит до Києва, де провів переговори з Президентом та прем'єр-міністром України[7].

Реформування Конституційного судуРедагувати

У грудні 2015 року парламентською більшістю за підтримки націонал-консервативного уряду Беати Шидло було ухвалено закон про призначення до Конституційного суду Польщі п'ятеро нових суддів. 9 грудня присягу нових суддів прийняв президент Дуда і заявив про створення робочої групи з реформування Конституційного суду та системи призначення суддів до нього. 12 грудня у Варшаві, Вроцлаві, Любліні та Познані відбулись багатотисячні мітинги проти президента та уряду, яких звинуватили в порушенні закону. Перед конституційним судом у Варшаві демонстранти підняли плакати з надписом «Президенте, ти порушуєш закон!»[8]. Польські судді та експерти почали звинувачувати владу у спробах підпорядкувати собі найвищий судовий орган.

Новою владою було прийнято закон про приховане спостереження, що надало можливість поліції та спецслужбам отримати більші можливості контролю над діями громадян у інтернет-мережі[9].

Закон про ЗМІРедагувати

7 січня 2016 року Дуда підписав закон про ЗМІ, який посилює контроль над державними медіа. Голова канцелярії президента Польщі М. Садурська пояснила це тим, що «президент зацікавлений у тому, щоб державні ЗМІ характеризувалися надійністю, чесністю та об'єктивністю». Закон передбачає дострокове закінчення повноважень членів правління і наглядової ради Польського телебачення та Польського радіо. Нові члени правління та наглядової ради державних ЗМІ стверджуватимуться міністром держскарбниці. Державна рада з питань радіо та телебачення втрачала вплив на призначення членів наглядових рад у ЗМІ. Цей закон був жорстко розкритикований ОБСЄ, Європейським мовним союзом та Асоціацією європейських журналістів[10]. 10 січня у німецькому бундестазі Європейський союз закликали запровадити санкції проти Польщі[11]. Польські журналісти, політики та активісти, які критикують владу за кордоном у Польщі почали трактуватися як донощики.

23 січня 2016 року у 36 містах Польщі відбулись протести проти ухваленого 15 січня закону про стеження. Найбільший мітинг відбувся у Варшаві. Протестувальники звинуватили владу у тому, що тепер за ними зможуть слідкувати без жодного судового контролю[12][13]. Перший президент Польщі Лех Валенса звинуватив владу в руйнування демократичних засад у країні[14][15].

Декомунізація 20 травня Дуда підписав закон про декомунізацію у якому йдеться про перейменування назви 1300 вулиць пов'язаних з комунізмом. Закон передбачає завершити декомунізацію до 2017 року[16].

Визнання Ісуса Христа королем Польщі 19 листопада 2016 р. Ісуса Христа офіційно визнали королем Польщі. На церемонію зібралися понад 6 тис. осіб, в тому числі президент Дуда та його оточення. Були присутні безліч паломників із Польщі, США, Канади та Німеччини. Заява пролунала на урочистій месі до 1050-річчя хрещення Польщі. 20 листопада акт зачитали в усіх польських церквах[17].

Інтронізаційні рухи почались на території польської держави в середині 90-х років XX ст. після того, як було розпочато процес беатифікації сестри Розалії Целакувни. У текстах Целакувни було знайдено запис, в якій підкреслювалося, що Ісус Христос звернувся до неї з закликом визнати його «королем і господарем повністю шляхом інтронізації» на території всієї Польщі і тоді Польща буде врятована[18]. Але у 2006 р. католицька церква розкритикувала депутатів, які запропонували проголосити Ісуса царем країни. У 2011 році єпископи засудили ідею визнання Христа королем Польщі, а єзуїтська спілка виступала з контраргументами, що ще з 1656 р. «королевою Польщі» вважається Діва Марія[19].

Рівень підтримки Станом на 31 серпня 2016 року згідно з соціологічними дослідженнями президента Польщі Анджея Дуду підтримувало 54 % поляків, разом з тим 34 % ставились до нього негативно. Це був рекордний рівень довіри до президента серед польських громадян[20]. У травні 2020 року Дуду підтримували 39 % поляків, тоді як у квітні його підтримувало 59 %, другим був мер Варшави, кандидат від опозиційної «Громадянської платформи» — Рафал Тшасковський, якого підтримувало 18 % виборців[21].

Другий термінРедагувати

13 липня 2020 на Виборах Президента Дуда повторно став президентом країни, обійшовши Рафала Тшасковського з мінімальною перевагою менш як 2 %[22][23].

24 жовтня 2020 року в Анджея Дуди виявили коронавірус.[24]

10 листопада президент Дуда ратифікував оборонну угоду зі США, яка закріплює більшу присутність США у країні та заявив, що вибори в США не повинні впливати на відносини між країнами[25]].

24 лютого 2022 року після нападу Росії на Україну президент Дуда заявив, що Росія розпочала вторгнення в Україну, яке, швидше за все, є широкомасштабним. Він назвав дії Росії безпрецедентним порушенням міжнародного права та наголосив, що такими діями Росія виключає себе з міжнародного співтовариства. Він додав, що о 05:48 ранку він провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Пан Дуда пообіцяв не залишити Україну без підтримки[26].

26 лютого пан Дуда заявив, що підтримує прямий шлях на вступ України до ЄС [27]. 26 березня Дуда під час переговорів з Зеленським закликав передати Україні літаки, танки та системи ППО [28]. Президент Польщі розцінює дії Росії як геноцид українців та вважає, що Захід має поставити ультиматум Путіну [29].

11 травня Президент Анджей Дуда виступив зі спільною заявою з президенткою Словаччини Зузана Чапутова у якій йшлося про те, що вони всіляко сприятимуть якнайшвидшій інтеграції України в ЄС та надання статусу кандидата на членство в Європейський Союз вже влітку 2022 року[30] шляхом власних візитів до низки країн Західної Європи. Цьому передувало заповнення Україною другої частини анкети на статус кандидата в ЄС, про що було оголошено 9 травня[31].

22 травня того ж року президент Дуда прибув з візитом до України [32]. Під час зустрічі з Зеленським, український президент анансував особливий статус для польських громадян в Україні.[33]

З моменту початку офіційної збройної агресії Росії проти України Польща відправила Україні понад 240 танків, майже 100 одиниць бронітехніки у рамках допомоги для боротьби з російським вторгненням. Дуда піддав критиці той факт, що канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель Макрон продовжують вести телефонні переговори з російським лідером В. Путіним. Попри продовження війни Росії проти України.

15 липня Анджей Дуда підписав закон про судову реформу з правками, які ліквідовують Дисциплінарну палату. Цей орган викликав критику з боку ЄС через побоювання контролю над судовою системою з боку виконавчої влади [34].

Міжнародна політикаРедагувати

Скандали в українсько-польських відносинахРедагувати

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за законопроєкт про Інститут національної пам'яті Польщі, в якому передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти громадян Польщі та заборону «бандерівської» ідеології. Згодом цей документ без поправок підтримав Сенат Польщі. 6 лютого, попри критику з боку Ізраїлю, України та США, президент Дуда підписав закон. Під час свого виступу він заявив: «Після ситуації я ухвалив рішення, що підписую цей закон і що ці положення зі статті 55-ї закону (про кримінальне переслідування за звинувачення польського народу у злочинах нацистів) набудуть чинності»[35][36].

25 лютого 2018 Адам Квятковський, держсекретар канцелярії Президента Польщі, під час заходів на вшанування жертв трагедії в селі Гута-Пеняцька зачитав листі Анджея Дуди, в якому, зокрема, стверджувалося, що «геноцид, скоєний українськими вояками і поліянтами на службі гітлерівського Третього рейху і українськими націоналістами, призвів до знищення близько тисячі людей: польських мешканців Гути-Пеняцької, а також євреїв і втікачів із інших місцевостей Волині та Поділля, яких вони переховували»[37]. На думку краєзнавця, народного депутата Дмитра Чобота, ці звинувачення є «наскрізь фальшиві і абсолютно надумані… не відповідають справжнім обставинам справи і є не чим іншим, як грубим, безсоромним, бездоказовим і злісним наклепом на українців та недолугою спробою перекласти на них провину за каральну акцію, організовану і здійснену німецькою окупаційною адміністрацією та збройними силами Німеччини проти радянської партизанки і польського підпілля Гути Пеняцької»[38].

Колишній голова УІНП Володимир В'ятрович уважає, що найвірогіднішими є дані істориків, які говорять, що в польсько-українському конфлікті було вбито близько 16 000 українців і близько 30-40 000 поляків; Президент Польщі Анджей Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії (100 000 загиблих поляків і 5 000 — українців)[39].

Регіональна політикаРедагувати

Напередодні інавгурації 6 серпня 2015 року Дуда висловився за створення альянсу держав у складі Польщі, України, Білорусі, Латвії, Литви, Естонії, Молдови, Угорщини, Румунії, Болгарії, Словаччини, Чехії та шести країн колишньої Югославії, що, фактично, було продовженням розпочатої регіональної політики загиблого президента Качинського. Це був перший раз в сучасній історії, коли ініціатором створення Балто-Чорноморського проєкту публічно виступив президент найбільш потужної економічно та політично країни Східної Європи.

Ідея створення Балто-Чорноморського союзу міг би стати альтернативою до зовнішньополітичних стратегій і популярна серед виборців партії «Право і справедливість» через антиросійські й антинімецькі[en] настрої. Окрім того він міг би балансувати керівництво ЄС, де провідну роль, після Brexit-у, отримали Німеччина та Франція. Політика цих держав до Балто-Чорноморського регіону полягає в підтримуванні «несуб'єктності» до нього і можливості досягнення компромісу з Росією за рахунок інтересів країн цього регіону. Так, на думку керівництва партії «ПіС» і її прибічників, підсумки Нормандського саміту у червні 2014 року, а також перші та другі «Мінські угоди», показали основні риси такої стратегії «геополітичного компромісу» між Берліном, Парижем та Москвою за рахунок України. Іншими словами, політика представників «ПіС» загалом і Дуди зокрема полягає в створенні в рамках ЄС східноєвропейського центру політичного впливу, який би міг реалізувати спільні політичні й економічні інтереси. На думку деяких політологів, така ідея була б позитивно сприйнята у Вашингтоні, як противага тандему Німеччина-Франція на тлі серйозних військово-політичних та економічних протиріч між США і Євросоюзом, а також зростаючого «євроскептицизму» і «європейського антиамериканізму».[40]

НагородиРедагувати

  • Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-польського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України[41]

Родина та особисте життяРедагувати

Батько Анджея Дуди — Ян Тадеуш Дуда — професор технічних наук. Мати — Яніна Мілевська-Дуда — професор хімії.

Одружений з Аґатою Корнгаузер-Дудою, дочкою літератора Юліана Корнгаузера, вчителькою німецької мови. Донька — Кінга (1995 р.н.).

Випадки з життяРедагувати

22 січня 2016 року Анджей Дуда під час відкриття XII симпозіуму Польського трансплантаційного товариства підписав карту донора, дозволивши після смерті використовувати його органи[42].

ПриміткиРедагувати

  1. ДВК представила офіційні результати виборів. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 24 травня 2022. 
  2. Анджей Дуда виграв вибори президента Польщі: офіційні дані. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015. 
  3. Анджей Дуда: чего ждать украинцам от нового президента Польши [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Загребельний, Ігор (2019). Міжмор'я: (майже) втрачений шанс (українська). Київ: ФОП Халіков. с. 14–16. ISBN 978-617-7565-41-2. 
  5. Обраний Президент Польщі Анджей Дуда склав присягу. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. 
  6. Дуда запропонував Порошенку розширення формату переговорів щодо Донбасу. Архів оригіналу за 18 серпня 2015. Процитовано 15 серпня 2015. 
  7. Президент Польщі у Києві заявить про необхідність продовження санкцій проти Росії. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016. 
  8. У Польщі відбулись десятитисячні мітинги за «захист демократії»
  9. «А тепер, курва, ми» — як змінилася Польща за лічені місяці нової влади. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016. 
  10. Президент Польщі підписав закон про ЗМІ, розкритикований ЄС. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 10 січня 2016. 
  11. У Німеччині закликали ЄС запровадити санкції проти Польщі через скандальний закон про ЗМІ. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 10 січня 2016. 
  12. Демонстрації і протести пройшли у Польщі та за кордоном — See more at: http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/237796#sthash.VFKB7lVO.dpuf. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016. 
  13. Komitet Obrony Demokracji protestuje w całym kraju. Incydent w Warszawie [RELACJA]. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016. 
  14. Wałęsa: niech zwycięża wolność i odpowiedzialni ludzie, a nie kłamczuchy (http://www.tvn24.pl). Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016. 
  15. Лех Валенса: польський уряд руйнує демократію в країні. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016. 
  16. . Президент Польщі підписав закон про декомунізацію. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 21 травня 2016. 
  17. Ісуса Христа офіційно визнали королем країни. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019. 
  18. У Польщі Ісуса Христа оголосили королем (ФОТО). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019. 
  19. католики сперечаються через проголошення Ісуса Христа «королем Польщі»[недоступне посилання з з листопада 2019]
  20. Рейтинг президента Польщі стабільно високий. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016. 
  21. Вибори в Польщі: Опитування показало істотне падіння рейтингу Дуди. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 23 травня 2020. 
  22. Subscribe to read | Financial Times. www.ft.com. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020. 
  23. Дуда з мінімальною перевагою перемагає на виборах у Польщі, - екзитпол. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020. 
  24. У президента Польщі, який зустрічався з Зеленським, виявили коронавірус [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.], УП, 24 жовтня 2020
  25. [[https://web.archive.org/web/20201110142749/https://www.unn.com.ua/uk/news/1901957-duda-ratifikuvav-viyskovu-ugodu-zi-ssha Архівовано 10 листопада 2020 у Wayback Machine.] Дуда ратифікував військову угоду зі США
  26. Відповімо на атаку РФ і не залишимо Україну — президент Польщі Дуда. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  27. Польща підтримує прямий шлях членства України в ЄС – Дуда. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  28. Знову закликав надати Україні літаки, танки та системи ППО. Зеленський провів переговори з Дудою. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022. 
  29. Дуда вважає дії Росії геноцидом українців. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. 
  30. Польща та Словаччина лобіюватимуть якнайшвидший вступ України до ЄС - Дуда. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022. 
  31. Україна заповнила другу частину анкети на статус кандидата в ЄС. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022. 
  32. Дуда прибув з візитом в Україну. Виступить в Раді
  33. Зеленський анонсував особливий статус польських громадян в Україні
  34. Дуда підписав закон про судову реформу на вимогу ЄС: що зміниться у Польщі
  35. Дуда підписав «антибандерівський закон». Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018. 
  36. Анджей Дуда підписав «антибандерівський закон». Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018. 
  37. Президент Польщі у своєму листі звинуватив українців у причетності до трагедії у Гуті-Пеняцькій. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. 
  38. Чобіт Д. Трагедія Гути Пеняцької. Причини, перебіг, наслідки // Культура і життя. — 2018. — № 17 (27 квітня). — С. 7. — (Акцент).
  39. Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії, — В'ятрович [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.] // Вголос. — 2018. — 9 липня.
  40. Олексій Волович (30 травня 2016). Балто-Чорноморський Союз: перспективи реалізації (частина 1). Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. 
  41. Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 391/2021 «Про нагородження А.Дуди орденом князя Ярослава Мудрого»
  42. Президент Польщі пожертвує свої органи у разі смерті. ukranews.com. Українські новини. 23 січня 2016. Архів оригіналу за 25 січня 2016. 

ПосиланняРедагувати