Громадянська платформа (скорочено ГП або ПО (Платформа обивательська), пол. Platforma Obywatelska) — польська політична партія. Установчий з'їзд відбувся 24 січня 2001 року у Ґданську. Правоцентристська, ліберальна партія. Правляча сила в польському Сеймі та Сенаті. 2010 року кандидат від ПО Броніслав Коморовський був обраний президентом Польщі.

Громадянська платформа

Platforma Obywatelska
Країна Flag of Poland.svg Польща
Голова партії Гжегож Схетина
Дата заснування 24 січня 2001
Штаб-квартира Варшава
Ідеологія правоцентризм
ліберальний консерватизм
християнська демократія
проєвропеїзм лібералізм
Молодіжна організація Q9346157?
Кількість членів (2013) 42 636
Офіційний колір (кольори) блакитний, помаранчевий
Офіційний сайт platforma.org

ІсторіяРедагувати

Установчий з'їзд партії «Громадянська платформа» відбувся 24 січня 2001 року у Ґданську, в ньому взяло участь близько 4 тисяч делегатів. Лідерами новоствореної сили стали маршал (голова) Сейму Мацей Плажинський, один з лідерів «Унії Свободи» Дональд Туск і правоцентристський політик Анджей Олеховський, який поступився Александру Квасневському на президентських виборах 2000 року. Партія мала стати правоцентристським опонентом соціал-демократичного Союзу демократичної лівиці (SLD), який був найпопулярнішою політичною силою в Польщі на зламі 1990-х—2000-х років.

На виборах до сейму у вересні 2001 року блок партій ПО, "Виборча акція «Солідарність», «Унія Свободи», «Право і справедливість», «Рух відбудови Польщі» та низки інших посів друге місце (12,7% голосів), значно поступившись лівоцентристському СЛД (41,04%). Після створення цією силою більшості та уряду «Громадянська платформа» була в опозиції до влади. 5 березня 2002 року окружний суд Варшави офіційно зареєстрував партію «Громадянська платформа Республіки Польщі» (пол. Platforma Obywatelska Rzeczypospolitej Polskiej), головою став Мацей Плажинський[1].

На місцевих виборах до сеймів воєводств, повітів і ґмін у жовтні 2002 року коаліція ПО і ПіС здобула у воєводствах 16,02% (друге місце) і 97 мандатів у сеймах воєводств (189 мандатів здобула правляча СЛД, 101 — Самооборона Республіки Польща, 92 — Ліга польських сімей). Коаліція виграла вибори до сеймів двох південно-східних воєводств — Мазовецького та Підкарпатського.

2003 року змінився керівник партії — Мацей Плажинський вийшов із «Громадянської платформи», а новим головою став Дональд Туск. ГП виступала за вступ Польщі до Європейського Союзу, який відбувся 1 травня 2004 року. У червні 2004 року на виборах до Європарламенту «Громадянська платформа» отримала 24,10% голосів виборців[2], посівши перше місце в Польщі. Це дозволило партії делегувати 15 депутатів (з 54 усіх польських) до Європейського парламенту.

На парламентських виборах 2005 року партія здобула 24,14%, поступившись Праву і справедливості (26,99%) і перебувала в опозиції до коаліції партій Право і справедливість, Самооборона та Ліга польських родин.

За результатами позачергових парламентських виборів у 2007 році партія здобула перше місце (41,51% голосів, 209 мандатів у 460-особовому Сеймі) і утворила правлячу коаліцію з Польською селянською партією (8,91%, 31 мандат). Ця коаліція збереглася також після парламентських виборів 2011 року.

2010 року кандидат від Платформи Броніслав Коморовський був обраний президентом Польщі.

Результати виборівРедагувати

СеймРедагувати

Рік К-сть голосів % голосів Місце Місць у Парламенті Зміна Уряд
2001 1,651,099 12.70% №2 65 / 460 ------- Опозиція
2005 2,849,259 24.10% №2 133 / 460 +68 Опозиція
2007 6,701,010 41.50% №1 209 / 460 +76 Коаліція
2011 5,629,773 39.20% №1 207 / 460 -2 Коаліція
2015 3,661,474 24.10% №2 138 / 460 -69 Опозиція

СенатРедагувати

Рік Місць Зміна Уряд
2001 2/100 ------- ні
2005 34/100 +32 ні
2007 60/100 +26 так
2011 63/100 +3 так
2015 34/100 -29 ні

ПрезидентРедагувати

Рік Кандидат 1 тур 2 тур Результат
2005 Дональд Туск 5,429,666 гол.

36.30% (#1)

7,022,319 гол.

46.00% (#2)

Програш
2010 Броніслав Коморовський 6,981,319 гол.

41.50% (#1)

8,933,887 гол.

53.00% (#1)

Перемога
2015 Броніслав Коморовський 5,031,060 гол.

33.80% (#2)

8,112,311 гол.

48.50% (#2)

Програш

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати