Шмигаль Денис Анатолійович

Український державний діяч, Прем'єр-міністр України (з 2020 року), Віце-прем‘єр-міністр України-міністр розвитку громад і територій (2020), Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації (2019-2020)

Дени́с Анато́лійович Шмига́ль (нар. 15 жовтня 1975, Львів[3]) — український державний діяч, інженер-економіст. Прем'єр-міністр України з 4 березня 2020 року. Кандидат економічних наук (2003)[4].

Денис Анатолійович Шмигаль
Денис Анатолійович Шмигаль

Нині на посаді
На посаді з4 березня 2020
Президент  Володимир Зеленський
ПопередникОлексій Гончарук

Cabinet of Ukraine.png Віце-прем'єр-міністр України — міністр розвитку громад і територій
4 лютого — 4 березня 2020
Прем'єр-міністр  Олексій Гончарук
ПопередникАльона Бабак
НаступникОлексій Чернишов

1 серпня 2019 — 5 лютого 2020
ПопередникОлег Гончарук
Марія Савка (т.в.о.)[1]
НаступникВіталій Федорів (т.в.о.)[2]

Народився15 жовтня 1975(1975-10-15) (44 роки)
Львів
Відомий якнауковець, громадсько-політичний діяч
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ДружинаКатерина
ДітиАнна (2000), Софія (2007)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Голова Івано-Франківської ОДА (від 2 серпня 2019[5] до 5 лютого 2020[6]). Віце-прем'єр-міністр України — міністр розвитку громад і територій (від 4 лютого по 4 березня 2020 року).

Життєпис

Народився 15 жовтня 1975 року у Львові.

Закінчив Львівську політехніку, інженер-економіст (1997). Навчався і стажувався за кордоном.

У 2003 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток виробничої інфраструктури регіону в умовах ринкової економіки» в Інституті регіональних досліджень[4].

Трудова діяльність

У 2000-х роках займався бізнесом. Працював керівником департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі Львівської облдержадміністрації (2009—2011), заступником обласного управління Фіскальної служби, віце-президентом компанії «Львівхолод» (від 2014).

З січня 2018 року був директором Бурштинської ТЕС, що належить українському олігарху Рінату Ахметову[7][8].

Першим місцем роботи Шмигаля було ТОВ «О'кей», де він в 1994—1995 працював менеджером.

З 1995 по 2003 працював на бухгалтерських посадах: 1995—1997 — у відділі неторгових операцій валютного управління АК «Електронбанк»; 1997—1998 — у ВАТ «Львівський автобусний завод»; 1998—1999 — у ЗАТ «З-Торговий дім», 1999—2003 — в ТОВ «ЛА ДІС».

В 2003—2005 — начальник фінансового відділу, начальник відділу управління фінансами та економічного аналізу, директор з економіко-стратегічного розвитку ЗАТ «Львівський автобусний завод».

У вересні 2005 повертається до ТОВ «ЛА ДІС», де працює по червень 2006 заступником генерального директора.

З червня 2006 по серпень 2008 працює директором з економіки ТОВ "Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», з вересня 2008 по вересень 2009 — генеральний директор ТОВ «РОСАНІНВЕСТ».

У вересні-жовтні 2009 працював помічником голови Львівської обласної державної адміністрації і в.о. начальника головного управління економіки ОДА.

З жовтня 2009 по квітень 2011 керував головним управління економіки Львівської ОДА (у 2010 році головне управління економіки було перейменовано в головне управління економіки та інвестицій).

З серпня по грудень 2011 очолював правління громадської організації Інститут регіонального розвитку.

З січня по грудень 2012 працює в Львівській ОДА начальником головного управління економіки та промислової політики, з січня по грудень 2013 — директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.

З 2014 по квітень 2014 — помічник-консультант народного депутата України Романа Чернеги (7 скликання, Партія «УДАР» Віталія Кличка).

З травня по грудень 2014 працював заступником начальника у головному управлінні Міндоходів Львівської області.

З січня 2015 по січень 2017 працював у ТОВ ТПК «Львівхолод» радником президента, віце-президентом, генеральним директором, членом Наглядової ради.

З січня 2017 по січень 2018 працював у ПАТ «ДТЕК Західенерго» заступником генерального директора з соціальних питань.

З січня 2018 по липень 2019 працював директором ДТЕК Бурштинська ТЕС, в.о. заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Політична діяльність

2014 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від виборчого округу № 121 (Львівська область). Самовисуванець. На час виборів: заступник начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області, безпартійний[9]

2015 року балотувався до Львівської облради від партії «Народний контроль»[10].

Був одним з кандидатів на посаду голови Львівської ОДА[11][12].

1 серпня 2019 Президент України Володимир Зеленський призначив Шмигаля головою Івано-Франківської ОДА[13], де він працював по 5 лютого 2020.

З 4 лютого до 4 березня 2020 — Віцепрем'єр-міністр України, Міністр розвитку громад і територій, замінив на посаді міністра Альону Бабак[14].

З 4 березня 2020 року — Прем'єр-міністр України, в день призначення представив новий уряд, залишивши посади чотирьох міністрів вакантними[15].

Член Національної інвестиційної ради (з 12 березня 2020)[16]. Член РНБО з 13 березня 2020 року[17].

Заяви

  Питання подавання води в окупований Крим — це не питання торгівлі з окупантом, це не питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які живуть в Криму. Неподача туди води призведе до гуманітарної катастрофи... Там живуть українці, ми не перекриємо воду для українців[18].  

Пізніше Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пояснив свою заяву про подачу води в Крим: "Позиція залишається незмінною: ми хотіли би подавати воду нашим громадянам, але не можемо і не маємо технічної змоги робити цього до деокупації півострова та повернення його до складу України" [19].

  Крим — це Україна, а окупант не може нести відповідальність за українців, які там живуть...[18][19][20].  

Примітки

  1. Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 381/2019 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  2. Указ Президента України від 10 лютого 2020 року № 44/2020 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  3. Голова обласної державної адміністрації if.gov.ua
  4. а б Науковці України irbis-nbuv.gov.ua
  5. Указ Президента України від 1 серпня 2019 року № 574/2019 «Про призначення Д.Шмигаля головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  6. Указ Президента України від 5 лютого 2020 року № 38/2020 «Про звільнення Д.Шмигаля з посади голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  7. Івано-Франковську ОДА очолив колишній менеджер Ахметова. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-02. 
  8. Zelensky decided on the heads of Lviv and Ivano-Frankivsk Regional State Administration. opinionua.com. July 6, 2019. Процитовано January 17, 2020. 
  9. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  10. У списках до Львівської обласної ради — волонтери, юристи, громадські активісти Твоє Місто (28 вересня 2015)
  11. Зеленський у Facebook радиться, кого призначити головою Львівської ОДА Укрінформ (14.06.2019)
  12. Івано-Франківську ОДА очолить львів'янин Денис Шмигаль Zaxid.net (6 липня 2019)
  13. Кабмін погодив призначення директора Бурштинської ТЕС Шмигаля на голову Івано-Франківської обладміністрації Інтерфакс-Україна (24.07.2019)
  14. Парламент призначив нового віце-прем'єра. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-04. 
  15. Шмигаль представив склад свого Кабміну. РБК-Україна. Процитовано 2020-03-04. 
  16. Указ Президента України від 12 березня 2020 року № 79/2020 «Питання Національної інвестиційної ради»
  17. Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  18. а б Шмигаль про воду в Крим: треба подавати, бо там живуть українці. Українська правда. Процитовано 2020-03-06. 
  19. Женевська конвенція: Стаття 55. «Держава-окупант зобов'язана за допомогою всіх наявних коштів забезпечити постачання цивільного населення продовольством і санітарними матеріалами. Вона повинна, зокрема, ввозити необхідні харчі, санітарні матеріали та інші предмети в тих випадках, коли ресурси окупованих території будуть недостатні. ...»
  20. Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни

Посилання