Європейська рада

Європе́йська ра́да (англ. the European Council, EC) — цей термін означає регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу. Європейська рада - вищий політичний орган Європейського союзу, який складається з глав держав та урядів держав-членів ЄС. Членами Європейської ради є також її голова, який обирається раз на 2,5 роки, та голова Європейської комісії.

European Council
Європейська Рада
Council of the EU and European Council.svg
Council of the EU and European Council.svg
Абревіатура EC
Тип Інституція Європейського Союзу
Засновано 9 грудня 1974
Правовий статус регіональна міжнародна урядова організація
Галузь international governmental or non-governmental organizationsd[2]
Штаб-квартира Europa Building Брюсель, Бельгія
Членство 27 країн
Офіційні мови англійська, французька
Офіс голови голова Європейської Ради
Голова Європейської Ради Шарль Мішель[1]
Материнська
організація
ЄС
Вебсайт consilium.europa.eu

CMNS: Європейська рада у Вікісховищі

Історія створенняРедагувати

Європейська рада започаткована згідно з комюніке, прийнятому в грудні 1974 р. на закритті Паризького саміту; перше засідання її відбулося 10-11 березня 1975 р. в Дубліні. Раніше, від 1961 до 1974 рр., практикувалися європейські конференції на найвищому рівні. Існування Європейської ради було юридично визнане в Єдиному європейському акті, а офіційний статус підтверджено в Договорі про Європейський Союз.

Засідання проводиться щонайменше двічі на 6 місяців; голова Європейської комісії бере участь у засіданнях, як повноправний учасник. Визначає генеральні політичні напрямки для ЄС та спонукає його до подальшого розвитку.

Європейська рада у 2009 році стала однією з офіційних інституцій Європейського Союзу. Крім того, у 2009 році згідно з Ліссабонським договором було запроваджено пост Голови Європейської Ради. Голова ЄР обирається Європейською радою строком на 2,5 роки і може бути переобраний на цю посаду ще один раз. Перший Голова Європейської Ради був обраний 19 листопада 2009 року. Рішення про призначення Германа Ван Ромпея було прийнято одноголосно всіма державами-членами. Обраний на посаду Голови Європейської ради екс-прем'єр-міністр Бельгії приступив до виконання обов'язків з 1 січня 2010 року. У березні 2012 року Германа Ван Ромпея було переобрано на цю посаду вдруге. 30 серпня 2014 року Головою Європейської Ради був обраний Дональд Туск[4], який вступив на посаду 1 грудня 2014. 2 липня 2019 року головою Європейської ради обрали Шарля Мішеля[5]. Обійняв посаду 1 грудня 2019 року[6].

Члени радиРедагувати

      Європейська народна партія (7 + 1 без права голосу від інституції ЄС[7])

      Альянс лібералів і демократів за Європу (5 + 1 без права голосу від інституції ЄС[7])

      Партія європейських соціалістів (7[7])

      Альянс консерваторів та реформістів у Європі (2[7])

      Незалежні (6[7])

Члени Європейської ради станом на грудень 2021 року[8]:

Ім'я Фото Посада Країна Партія (національна партія)
Шарль Мішель   Голова Європейської ради   ЄС

Альянс лібералів і демократів за Європу

Урсула фон дер Ляєн   Голова Європейської комісії   ЄС Європейська народна партія
Карл Негаммер   Федеральний канцлер Австрії   Австрія Європейська народна партія
(Австрійська народна партія)
Александер де Кроо   Прем'єр-міністр Бельгії   Бельгія Альянс лібералів і демократів за Європу (Відкриті фламандські ліберали і демократи)
Кирил Петков   Прем'єр-міністр Болгарії   Болгарія Незалежний (Продовжуємо зміни[en])
Кіріакос Міцотакіс   Прем'єр-міністр Греції   Греція Європейська народна партія (Нова демократія)
Метте Фредеріксен   Прем'єр-міністр Данії   Данія Партія європейських соціалістів (Соціал-демократи)
Кая Каллас   Прем'єр-міністр Естонії   Естонія Альянс лібералів і демократів за Європу (Партія реформ Естонії)
Міхал Мартін   Тишех   Ірландія Альянс лібералів і демократів за Європу (Фіанна Файл)
Педро Санчес   Прем'єр-міністр Іспанії   Іспанія Партія європейських соціалістів (Іспанська соціалістична робітнича партія)
Маріо Драґі   Голова Ради міністрів Італії   Італія Незалежний (Незалежний)
Нікос Анастасіадіс   Президент Кіпру   Кіпр Європейська народна партія (Демократичне об'єднання)
Кріш'яніс Каріньш   Прем'єр-міністр Латвії   Латвія Європейська народна партія (Єдність)
Ґітанас Науседа   Президент Литви   Литва незалежний (незалежний)
Ксав'є Бетель   Прем'єр-міністр Люксембургу   Люксембург Альянс лібералів і демократів за Європу (Демократична партія)
Роберт Абела Прем'єр-міністр Мальти   Мальта Альянс лібералів і демократів за Європу (Лейбористська партія)
Марк Рютте   Прем'єр-міністр Нідерландів   Нідерланди Альянс лібералів і демократів за Європу (Народна партія за свободу і демократію)
Олаф Шольц   Федеральний канцлер Німеччини   Німеччина Партія європейських соціалістів (Соціал-демократична партія Німеччини)
Матеуш Моравецький   Прем'єр-міністр Польщі   Польща Альянс консерваторів та реформістів у Європі (Право і справедливість)
Антоніу Кошта   Прем'єр-міністр Португалії   Португалія Партія європейських соціалістів (Соціалістична партія)
Клаус Йоганніс   Президент Румунії   Румунія Європейська народна партія (Національна ліберальна партія)
Едуард Геґер   Прем'єр-міністр Словаччини   Словаччина Безпартійний (Звичайні люди та незалежні особистості)
Янез Янша   Прем'єр-міністр Словенії   Словенія Європейська народна партія (Словенська демократична партія)
Віктор Орбан   Прем'єр-міністр Угорщини   Угорщина Незалежний (Фідес — Угорський громадянський союз)
Санна Марін   Прем'єр-міністр Фінляндії   Фінляндія Партія європейських соціалістів (Соціал-демократична партія Фінляндії)
Емманюель Макрон   Президент Франції   Франція Незалежний (Вперед, республіко!)
Андрей Пленкович   Прем'єр-міністр Хорватії   Хорватія Європейська народна партія (Хорватська демократична співдружність)
Петр Фіала   Прем'єр-міністр Чехії   Чехія Альянс консерваторів та реформістів у Європі (Громадянська демократична партія)
Магдалена Андерссон   Прем'єр-міністр Швеції   Швеція Партія європейських соціалістів (Соціал-демократична партія Швеції)

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 12 березня 2021. 
  2. Архів преси 20 століття (нім.) — 1908.
  3. https://www.consilium.europa.eu/fr/meetings/european-council/2019/06/30/
  4. Туск обраний президентом Ради ЄС. 24tv.ua. 24 TV. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.  (укр.)
  5. Бельгійського прем'єра погодили на посаду президента Європейської ради. Європейська правда (українською). 2 липня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  6. Наймолодший прем'єр Бельгії з XIX століття. Що відомо про нового главу Євроради Шарля Мішеля. НВ (українською). 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  7. а б в г д Current membership of the European Council (PDF) (англійською). грудень 2021. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 9 лютого 2022. 
  8. Members of the European Council. European Council (англійською). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.