Вікіпедія

Чернишов Олексій Михайлович

український політик та керівник високого рівня, голова правління та CEO в НАК "Нафтогаз України"
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чернишов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Чернишов Олексій.

Олексі́й Миха́йлович Чернишо́в (нар. 4 вересня 1977(19770904), Харків, УРСР) — український державний і політичний діяч, підприємець. Міністр національної єдності України (2024–2025). Голова правління НАК «Нафтогаз України»[1] (2022—2024), Міністр розвитку громад та територій України (2020—2022).

Олексій Чернишов
Олексій Чернишов
Олексій Чернишов
Віцепремʼєр-міністр України — Міністр національної єдності України
3 грудня 2024 — 17 липня 2025
(в.о. з 16 липня 2025)
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникІрина Верещук
(як міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України)
НаступникДенис Улютін
(як міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України)
Голова правління
НАК «Нафтогаз України»
4 листопада 2022 — 3 грудня 2024
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникЮрій Вітренко
Міністр розвитку громад та територій України
4 березня 2020 — 3 листопада 2022
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникДенис Шмигаль
НаступникОлександр Кубраков
(як міністр розвитку громад, територій та інфраструктури)
12-й Голова Київської обласної державної адміністрації
28 жовтня 2019 — 4 березня 2020
ПопередникМихайло Бно-Айріян
НаступникВасиль Володін (т.в.о.)
Народився4 вересня 1977(1977-09-04) (47 років)
Харків, Українська РСР
Відомий якдержавний службовець
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський гуманітарний університет «Народна українська академія» і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Голова Київської обласної державної адміністрації[2] (2019—2020).

Освіта

ред.

Народився в Харкові, де провів дитинство, шкільні роки, здобув вищу освіту.

1994—1999 — Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» за спеціальністю «Економіка підприємства».

1996—2002 — Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

В 1999 році — професійний курс за стандартами міжнародного Інституту управління проєктами (англ. Project Management Institute) (програма «Управління проєктами» на базі компанії «Westinghouse», Пенсільванія, США).

Кар'єра

ред.

Приватний сектор

ред.

1998 року став менеджером проектів у Westinghouse Electric Company, далі в компанії Telesens, (Німеччина). У 2002 році з партнерами придбав українську частину групи.[джерело?]

На початку 2000-х почав займатися девелопментом. З 2005 до 2007 року був президентом групи компаній АВЕК, по 2013 — головою наглядової ради. 2012 року заснував компанію Eastgate Development.

У 2014 році заснував інвестиційну компанію VI2 Partners з офісами у Києві та Відні.

Публічний сектор

ред.

20 жовтня 2019 року Кабінет Міністрів України погодив Чернишова на посаду голови Київської ОДА.[3]

Міністр розвитку громад та територій України

ред.

4 березня 2020 року став міністром розвитку громад та територій України.

У вересні 2021 року оголосив про припинення роботи однієї з найкорупційніших структур у сфері будівництва — Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Одночасно було оголошено про старт роботи новоствореного органу — Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). [4]

У червні 2022 року Чернишов став головою Штабу з підготовки до опалювального сезону 2022—2023.[5]

В квітні 2022 року став відповідальним від уряду за відновлення пошкоджених об'єктів житлової, критичної та соціальної інфраструктури на звільнених територіях. Зі Світовим банком та Європейською комісією розробив звіт «Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України» (RDNA — Rapid Damage and Needs Assessment).[6]

В квітні 2022 року увійшов до складу спеціальної місії представників Президента України до країн-членів ЄС.[7] В травні-червні 2022 року місія здійснила 19 візитів до ЄС задля підтримки інтеграції України. Чернишов був відповідальний за підтримку в Німеччині, Австрії, Швеції, Фінляндії.[8]

3 листопада 2022 року залишив посаду Міністра розвитку громад та територій України.

НАК «Нафтогаз України»

ред.

4 листопада 2022 року Кабмін призначив Чернишова головою «Нафтогаз України».[9]

Консолідований прибуток Групи Нафтогаз 2023 року склав 23,1 млрд грн проти збитку 79,1 млрд у 2022 році.[10]

У квітні 2023 року Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити НАК «Нафтогаз України» 5 млрд дол за збитки, заподіяні захопленням активів «Групи Нафтогаз» в Криму в 2014 році.[11]

Віцепрем'єр-міністр України — Міністр національної єдності України

ред.

3 грудня 2024 року Верховна Рада України призначила Чернишова віцепрем'єр-міністром України — Міністром національної єдності України.[12]

Розслідування

ред.

Звинувачення в корупції

ред.

13 червня 2025 року НАБУ та САП заявили про корупцію в будівельній сфері, яка могла заподіяти державі збитків на понад 1 млрд грн[13]. Обвинувачення проти Чернишова стосувалися передачі земельної ділянки, знижок на інвестиційні договори[14].

23 червня НАБУ оголосило Чернишову підозру, 27 червня суд мав визначити запобіжний захід[15]. НАБУ і САП вимагали призначити 120 млн грн застави, відсторонення від посади і носіння електронного браслета[16][17].

2 липня ВАКС відмовився відсторонювати Чернишова з посади міністра[18]. Натомість його зобов'язали протягом двох місяців прибувати на вимогу суду, не залишати Україну без дозволу, утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваними, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи[19][20][21]. Того ж дня за Чернишова було внесено 120 млн грн застави[22][23].

Громадська діяльність

ред.

2014 року Чернишов ініціював проєкт Kyiv Vision Foundation для популяризації України в Європі через мистецтво. 2014 року у Відні пройшла виставка сучасного українського мистецтва «Through Maidan and Beyond», присвячена Євромайдану. Серед гостей були діячі культури та мистецтва, політики, зокрема міністр МЗС Австрії (з 2017 — Федеральний канцлер Австрії) Себастьян Курц.

2014 року Чернишов підтримав видання путівника «Awesome Kyiv». У 2018—2019 роках за підтримки Чернишова видавництво «Основи» надрукувало книги з серії «Awesome» — про Харків, Одесу та Дніпро.

Родина

ред.

Дружина Світлана Олександрівна Чернишова — доктор філологічних наук, професор КНУ ім. Шевченка.

Виховує двох синів та доньку.

Примітки

ред.
  1. ↑ Про призначення Чернишова О. М. головою правління акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (укр.). Кабінет Міністрів України. 3 листопада 2022.
  2. ↑ Володимир Зеленський призначив головою Київської облдержадміністрації Олексія Чернишова. Президент України. 28 жовтня 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2024. Процитовано 8 лютого 2025.
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №777/2019. 28 жовтня 2019. Процитовано 24 червня 2025.
  4. ↑ Чернишов оголосив про звільнення 100% співробітників ДАБІ та ліквідацію органу. LB.ua. 15 вересня 2021. Процитовано 11 липня 2025.
  5. ↑ Олексій Чернишов провів установче засідання Штабу підготовки до опалювального сезону. decentralization.gov.ua. Процитовано 2 серпня 2023.
  6. ↑ Кабінет Міністрів України - Олексій Чернишов обговорив з європейськими партнерами підтримку на шляху до відновлення України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 2 серпня 2023.
  7. ↑ Посадовці починають серію візитів до ЄС на перемовини про статус кандидата - Стефанішина. www.ukrinform.ua (укр.). 24 травня 2022. Процитовано 2 серпня 2023.
  8. ↑ Показав, яку ціну платять українці за своє майбутнє, – Чернишов зустрівся в Ірпені з Макроном, Шольцом, Драгі та Йоганнісом (фото). LB.ua. 16 червня 2022. Процитовано 2 серпня 2023.
  9. ↑ Новина Групи Нафтогаз.
  10. ↑ Всі ключові бізнес-напрями Групи Нафтогаз значно покращили фінансові результати за підсумками 2023 року | Нафтогаз України. www.naftogaz.com (укр.). 7 травня 2024. Процитовано 2 грудня 2024.
  11. ↑ Свобода, Радіо (13 квітня 2023). Гаазький арбітраж зобов’язав РФ сплатити «Нафтогазу» 5 млрд дол компенсації за збитки в Криму. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 липня 2025.
  12. ↑ Рада призначила Олексія Чернишова віцепрем'єром — міністром єдності. Glavcom.ua (укр.). 3 грудня 2024.
  13. ↑ НАБУ і САП заявили про викриття корупції у Мінрегіоні на понад 1 млрд грн. Деталі справи — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 13 червня 2025. Процитовано 11 липня 2025.
  14. ↑ "Дуже подобається, що у справі фігурує книга Скороводи": Чернишов відкинув усі звинувачення. 24 Канал (укр.). 27 червня 2025. Процитовано 11 липня 2025.
  15. ↑ Суд визначив нову дату засідання щодо Чернишова. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 червня 2025.
  16. ↑ Справа Чернишова - НАБУ вимагає 120 млн грн застави та відсторонення віцепрем'єра. Ми Україна (укр.). 27 червня 2025. Процитовано 27 червня 2025.
  17. ↑ Суд по Чернишову перенесли на завтра, прокуратура проситиме 120 млн застави. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 червня 2025.
  18. ↑ Чернишова відсторонили від посади віцепрем'єра? Що вирішив суд. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 липня 2025.
  19. ↑ Суд обирає запобіжний захід Чернишову: що відомо. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 липня 2025.
  20. ↑ ВАКС відмовився відсторонити Чернишова від посади – DW – 02.07.2025. dw.com (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  21. ↑ Суд відмовився відстороняти Чернишова із посади віцепрем’єра. www.unian.ua (укр.). 2 липня 2025. Процитовано 2 липня 2025.
  22. ↑ Справа Чернишова: за віцепрем'єра внесли 120 млн гривень застави. РБК-Украина (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  23. ↑ Шабаєв, Георгій (2 липня 2025). «Схеми» дізнались, хто вніс заставу у 120 млн гривень за віцепрем’єра Чернишова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 2 липня 2025.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернишов_Олексій_Михайлович&oldid=45779924