Тимошенко Леонід Володимирович

Леонід Володимирович Тимошенко
Народився1 червня 1955(1955-06-01) (69 років)
Потіївка, Радомишльський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна УРСР
Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністькраєзнавець
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1983)
Галузьісторія
ЗакладДрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук (2021)

Леоні́д Володи́мирович Тимоше́нко (нар. 1 червня 1955, Потіївка, Житомирська область) — український історик, кандидат історичних наук (1988), професор (2005), декан історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка. Член Українського геральдичного товариства (від 2001), Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Українського історичного товариства, Товариства дослідників Волині, Науково-культурологічного товариства Бойківщина. Доктор історичних наук (2021)[1][2].

Життєпис

ред.

1983 року закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. 1988 року закінчив аспірантуру, 1997 — докторантуру при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.

Від 1983 року працює в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Від 1 жовтня 2005 — декан історичного факультету, 1997—2006 рр. — завідувач кафедри всесвітньої історії, від 1 вересня 2006 по вересень 2020 року — завідувач кафедри методики історії та спеціальних історичних дисциплін.

Автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць, близько 50 науково-популярних краєзнавчих розвідок.

У 2021 році на спецраді Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ захистив докторську дисертацію «Руська релігійна культура Вільна. Осередки. Література та книжність (XVI — перша третина XVII ст.)», спеціальність — 07.00.02. Всесвітня історія.

Сфера наукових зацікавлень

ред.

Сфера наукових інтересів — історія церкви 16-18 століть, історія Дрогобича, краєзнавство Київського Полісся, спеціальні історичні дисципліни (архівознавство, сфрагістика, геральдика, генеалогія, родоводи).

Доробок

ред.
Монографії
Статті
  • Радомишльський архів уніатських митрополитів // Записки Наукового Товариства Шевченка / Комісія спеціальних історичних дисциплін. — Львів, 2000. — Т. 240. — С. 72—85;
  • Василіянські життєписи [[митрополитів Михайла Рагози, Іпатія Потія та Йосифа Рутського з Віленського монастиря Святої Трійці /]]/ Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Дрогобич, 2001. — Випуск V. — С.97—109.
  • Осецька шляхта: причинки до історії давнього поліського роду // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. — Біла Церква, 2001. — Ч. 2. — С. 89-98.
  • Архів уніятських митрополитів: до історії вивезення з України // Київська Церква. Альманах християнської думки / Видання ЧСВВ. — Львів, 2001. — № 2-3 (13-14). — С.157-159.
  • Архіви уніатської церкви — джерельна база дослідження краєзнавства Правобережжя XVI—XVIII ст. // Студії з архівної справи та документознавства. — К., 2003. — Т. 10. — С.12-16.
  • Життєпис та діяльність Перемишльського єпископа Михайла Копистенського // Київська старовина. Науковий історико-філологічний журнал. — К., 2003. — № 1. — С. 132—156.
  • Нові джерельні свідчення про герб Дрогобича // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Дрогобич, 2004. — Випуск VIII. — С. 414—423.
  • Єпископ Кирило Терлецький: родовід і початок духовної кар'єри [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Випуск ІХ. — Дрогобич, 2005. — С. 202—213.
  • Архів греко-католицьких митрополитів // Українська архівна енциклопедія. — А-Г. Робочий зошит. — К., 2006. — С. 46-47.
  • Архів уніатських митрополитів // Українська архівна енциклопедія. — А-Г. Робочий зошит. — К., 2006. — С. 65-67.
  • Тернопільське братство Різдва Христового у світлі маловідомих та нововіднайдених джерел (друга половина XVI—XVII ст.) Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 669—682.
  • Князь В.-К. Острозький і укладення Берестейської унії / Л. Тимошенко // Наукові записки. Історичні науки / Національний університет «Острозька академія». — Вип. 13. — Острог, 2008. — С. 105—127
  • Виняткова роль князя В.-К. Острозького в православній церкві (формування уявлень, східна еклезіальна ідентичність та магнатська протекція в умовах річпосполитського права патронату). Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Вип. ХІІІ. — Дрогобич, 2009. — С. 53-77.
  • Криза церковного життя Київської православної митрополії наприкінці XVI ст.: інтерпретації істориків і свідчення джерел // ДКЗ. — Т.ХІ-ХІІ. — Дрогобич, 2008. — С. 96-116.
  • Нові джерельні свідчення про герб Дрогобича // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Вип.VIII. — Дрогобич, 2004. — С.414-423.
  • Парафіальне і братське самоврядування Київської митрополії в добу Берестейської унії (друга половина XVI—XVII ст.) // Urzędy państwowe, organy samorządowe i kościelne oraz ich kancelarie na polsko-ruskim pograniczu kulturowym i etnicznym w okresie od XV do XIX wieku. Materiały polsko-ukraińskiej konferencji naukowej w Okunince koło Włodawy 10-12 września 2007 r. / Pod. red. H. Gmiterka i J. Łosowskiego. — Kraków: Avalon, 2010. — S. 321—345.
  • Православний схід Європи в описах італійського гуманіста Джованні Ботеро (кінець XVI ст.) // Res Historyka / Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej / Pod red. H. Gmitereka. — T. 27. — Lublin, 2009. — S. 31-41.
  • Програма братств з реформування Церкви кінця XVI — початку XVII століття // Слово: релігійно-суспільний часопис Дрогобицької Духовної Семінарії. — 2011. — № 2 (46), червень-серпень. — С. 47-49.
  • Радомишльський архів уніатських митрополитів // Записки Наукового Товариства Шевченка / Комісія спеціальних історичних дисциплін. — Т.240. — Львів, 2000. — С.72-85.
  • Резиденція Київських митрополитів в Радомишлі на Київщині (до історії структур Унійної Церкви у XVIII ст.) // Архів Української Церкви. — Серія 1. Дослідження. — Вип. 1: Історія унії на Київщині 1596—1839 років / Відп. ред. М. І. Обушний. — Київ, 2011. — С. 203—250.
  • Руські церкви/парафії в конфесійній структурі і сакральній топографії багатокультурного Дрогобича (XVI—XVIII ст.) // Fasciculi Musei Regionalis Brzozoviensis. — Nr 4. — Brzozów, 2009. — S. 51-63.
  • Ставропігія церковних братств у контексті Берестейської унії. Історіографічний аспект // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Відп. редактор М.Крикун. — Львів, 2006—2007 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наук. праць. Вип. 15 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). — С. 250—267).
  • Тернопільське братство Різдва Христового у світлі маловідомих та нововіднайдених джерел (друга половина XVI—XVII ст.) // Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 20. — Львів, 2011. — С. 669—682.
  • Традиція і практики поминання померлих у Київській митрополії в другій половині XVI — першій половині XVII ст.: внесок церковних братств // ДКЗ. — Вип. XIV—XV. — Дрогобич, 2011. — С. 116—132.
  • Урядницька еліта Дрогобича періоду австрійського урядування // ДКЗ. — Вип. XIV—XV. — Дрогобич, 2011. — С. 530—584.
  • Ярослав Ісаєвич: «Настала пора розповісти і про це» (всесвітньо відомий вчений і дрогобицький науковий осередок) // ДКЗ. — Вип. XIV—XV. — Дрогобич, 2011. — С. 602—616.

Примітки

ред.
  1. Вітаємо з успішним захистом докторської дисертації! | ДДПУ ім. І. Франка (укр.). 16 квітня 2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 17 червня 2021.
  2. Тимошенко Л. В. Руська релігійна культура Вільна. Осередки. Література та книжність (XVI — перша третина XVII ст.). — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія». — Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Київ, 2020 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.

Джерела

ред.